Дипломна робота - Головні проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області
119

Переважна більшість населення Тернопільщини проживає в селах (57,3%). Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 230000 жителів.

Територіально Тернопільська область поділена на 17 районів: Шумський, Кременецький, Ланівецький, Зборівський, Збаразький, Бережанський, Козівський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Гусятинський, Монастириський, Бучацький, Чортківський, Заліщицький, Борщівський. Межує з Львівською, Рівенською, Івано-Франківською, Хмельницькою, Чернiвецькою областями. Область налічує 16 міст, 19 селищ міського типу і 1013 сіл.

    Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Річки Тернопільщини належать до басейнів Дністра та Прип’яті. Найбільшими з них є Дністер (довжина в межах області 215 км), Серет (242 км), Збруч (244 км), Стрипа (147 км), Золота Липа (85 км), Нічлава (83 км), Горинь (50км). На річці Серет збудовано кілька малих ГЕС, є водоймища. Області розташована в лісостеповій зоні. Основні типи грунтів: чорноземи, сірі лісові, лучно-болотні.

Тернопільщина має помірно-континентальний клімат з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині та до 7,4°С на півночі й півдні. Середня температура липня +16-19°С, січня - 4-5°С. Річна кількість опадів коливається від 550 мм на півдні й сході, до 700 мм на заході та північному заході. Переважають вітри західних напрямків.

Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим та ґрунтовий покрив створюють на всій території області в цілому сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих та кормових культур; у південних районах - винограду, персиків, абрикосів.

Область багата на корисні копалини. Серед них найбільшу групу складають вапняки, крейда мергелі, гіпс, пісковики, вогнетривкі та будівельні глини, гравійно-галичникові матеріали, фосфорити, бентоніти, які є сировиною для виробництва різноманітних будівельних матеріалів. Є незначні запаси бурого вугілля, торфу, а також залізних, мідних та марганцевих руд.

На Тернопільщині знаходиться найбільший в Україні на рівнині водоспад „Червоноградський”, висота якого сягає 16 м; найвищий в Україні прямовисний скелястий річковий берег висотою 250 м та довжиною 1.5 км; найбільший в Україні та один з найбільших в Європі - Дністровський каньйон; найбільший водоспадистий в Україні струмок Русилівський, на якому можна нарахувати до 15 водоспадів.

Ботанічні й геологічні дива таять у собі гори Медобори. Особливу рекреаційну цінність складають геоморфологічні па’ятки природи. До них належать печери, які називають восьмим чудом світу.

Віддавна вражають неповторною красою найбільші у світі гіпсові печери та другі за величиною - карстові, що розташовані неподалік від с.Кривче Борщівського району.

За кількістю та різноманітністю мінеральних вод Тернопільщина займає провідне місце в Україні. За останні десятиліття відкриті й використовуються лікувальні мінеральні води декількох різновидностей. В області існує низка санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз та курортів.

На території Тернопільської області виявлено близько 42 ділянок, на яких розповсюджені мінеральні води декількох типів, котрі можуть бути використані при лікуванні різних захворювань. Зараз функціонує два санаторії державного значення (“Збруч” м.Гусятин і “Медобори” с.Конопківка Теребовлянського району).

Лісовий фонд області становить 193,6 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю – 182,0 тис. га. Заповідність території Тернопільської області становить 8,5%. Під охорону держави взято 5720 га цінних високопродуктивних штучно створених лісових насаджень, 553 га генетичних резерватів основних лісоутворюючих порід, еталонних, елітних насаджень дуба, бука, модрини японської, горіха чорного та інших.

До найважливіших галузей народного господарства регіону належать такі промисловості: харчова (58% загального обсягу промислового виробництва) машинобудівна та металоробна (9%), будівельних матеріалів (6%), легка (5%), деревообробна (1%).

Усього в області працюють 253 підприємства. Провідне місце серед галузей належить харчовій промисловості, яка переробляє с/г. сировину. В ній вирізняються: цукрова, м’ясна, молочна, спиртогорілчана, кондитерська, тютюнова, плодоовочева, консервна, борошномельна та інші галузі.

Транспорт – одна з важливих галузей господарства, яка в значній мірі впливає на розвиток виробничої і невиробничої сфер. На території Тернопільської області розвинуто майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов’язані між собою і утворюють транспортну систему області, яка є складовою частиною транспортної системи України.

Провідне місце серед видів транспорту за величиною перевезень займає автомобільний. Ним здійснюється 94% перевезень всіх видів вантажів і пасажирів області. Мережа автомобільних доріг загального користування Тернопільської області складає 5546 км, із них 5206 км або 94% з твердим покриттям.

Залізничний транспорт займає важливе місце у вантажо- і пасажироперевезеннях. Довжина залізниць в області становить 575 км.

На території області є 3850 об’єктів старовини. Відомі всьому християнському світові – духовний центр Зарваницької Божої Матері та Свято-Успенська Почаївська лавра. Крім того, за роки незалежності відреставровано, відбудовано та зведено понад сімсот храмів, більше сотні – будується. Серед них – майбутній Свято-Троїцький Духовний центр на честь Данила Галицького в м. Тернополі.

В області створено три державних історико-архітектурних заповідники – Збаразький, Кременецько-Почаївський і Бережанський. За кількістю пам’яток архітектури Тернопільщина займає третє місце в державі, а за числом старовинних замків (їх 34) – перше.

Славне й історичне минуле краю, що виплекав і дав наснагу для служіння Вітчизні багатьом лицарям честі – від князя Василька Tеребовельського і легендарних першого гетьмана України Дмитра Вишневецького-Байди та козацького полковника Нестора Морозенка до діячів ОУН і УПА Ярослава Стецька та Дмитра Клячківського (Клима Савури).

Ця земля – батьківщина патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого, вона була

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44