Тернопільська область
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато, межуючи на півночі з Рівненською, на півдні з Чернівецькою, на південному заході з Івано-Франківською, на заході з Львівською областями України. Тернопільщина знаходиться поблизу українського кордону з Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Вона простягається із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід – на 129 км. Клімат Тернопільщини є помірно-континентальний, з теплим вологим літом і м’якою зимою. Середня температура повітря коливається від – 5°С в січні до +19°С в липні. Середньорічна кількість опадів становить 520-600 мм. Площа області – 13,8 тис. км2 , що становить 2,3% території України. Населення області нараховує 1142,0 тис. чоловік, що складає 2,3 % від його загальної чисельності в Україні. Середня щільність населення становить 82,8 жителів на 1 км2 , що майже дорівнює середньому показнику по країні загалом. Переважна більшість населення Тернопільщини проживає в селах (57,3%). Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 230000 жителів.
Історичні відомості
Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською утворюють частину історичної території – Галичини. Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій в історії України, що призводили до поділу українських земель, починаючи з XIV століття підпадав під владу Польщі, Литви (1349-1772 рр.), Австрії (1772-1918 рр.), Росії (1809-1815 рр.), Польщі (1918-1939 рр.), Радянської імперії (1939-1991 рр.). В IX столітті східнослов’янські землі об’єдналися в єдину державу Київську Русь, яка була могутньою в середньовічній Європі. Про інтенсивність заселення в цей час території області свідчать біля 300 давньоруських городищ та селищ, понад 100 некрополів X-XIII століть. Наприкінці XI століття на території сучасної Тернопільщини виникли удільні князівства – Теребовлянське та Шумське, які пізніше об’єдналися і увійшли в Галицько-Волинське князівство. Міста Теребовля і Шумськ перетворилися на значні політичні, економічні та культурні центри. Росту сільських поселень, міст сприяли вигідне географічне розташування, сприятливі природні умови, родючі землі, зручні транспортні шляхи і водні артерії (ріки Дністер, Серет та ін.). Широкого розвитку набувають ремесла і торгівля. Основними предметами торгівлі були хліб, худоба, мед, віск, риба, ремісничі вироби. З початком проведення індустріалізації європейських країн у другій половині XIX століття на території сучасної Тернопільської області працювало 8 парових і 680 невеликих водяних млинів, 170 спиртових і пивоварних заводів, кількість яких у 1910 році зросла до 390. Діяло кілька боєнь і підприємств з обробки шкір, виробництво мила і тютюну, цегли, черепиці, возів, коліс. Із 623 підприємств, що працювали на потреби населення, 250 були дрібними, до 5 чоловік працюючих. Важливе значення для господарського розвитку краю мало будівництво залізничних доріг на Тернопільщині в кінці XIX століття. В новітній час, у 1939 році на Тернопільщині було близько 1700 підприємств, на яких працювало біля 8800 робітників. За своїм виглядом область нагадує трикутник, вона простягається із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід – на 129 км. Площа області – 13,8 тис. кмІ, що становить 2,3% території України. Населення області нараховує 1164,0 тис. Середня щільність населення становить 82,8 жителів на 1 кмІ, що майже дорівнює середньому показнику по країні загалом. Переважна більшість населення Тернопільщини проживає в селах (57,3%). Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 230000 жителів. Територіально Тернопільська область поділена на 17 районів: Шумський, Кременецький, Ланівецький, Зборівський, Збаразький, Бережанський, Козівський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Гусятинський, Монастириський, Бучацький, Чортківський, Заліщицький, Борщівський. Межує з Львівською, Рівенською, Івано-Франківською, Хмельницькою, Чернiвецькою областями. Область налічує 16 міст, 19 селищ міського типу і 1013 сіл. Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Річки Тернопільщини належать до басейнів Дністра та Прип’яті. Найбільшими з них є Дністер (довжина в межах області 215 км), Серет (242 км), Збруч (244 км), Стрипа (147 км), Золота Липа (85 км), Нічлава (83 км), Горинь (50км). На річці Серет збудовано кілька малих ГЕС, є водоймища. Області розташована в лісостеповій зоні. Основні типи грунтів: чорноземи, сірі лісові, лучно-болотні. Тернопільщина має помірно-континентальний клімат з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині та до 7,4°С на півночі й півдні. Середня температура липня +16-19°С, січня - 4-5°С. Річна кількість опадів коливається від 550 мм на півдні й сході, до 700 мм на заході та північному заході. Переважають вітри західних напрямків. Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим та ґрунтовий покрив створюють на всій території області в цілому сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків,
