Монастирські келії XVII ст.

Миколаївська церква (1610 р.) та дзвінниця (XIX ст.). Мала оборонний характер. В архітектурі споруди помітний вплив візантійського стилю.

Покровська церква (1764 р.). Споруджена за проектом архітектора І.Шільцера у стилі пізнього бароко. Збереглася унікальна різьба по дереву.

Церква в урочищі монастирок (XVIст.). Одна з дуже рідкісних пам'яток в Україні. Мала оборонний характер і служила за фортецю. Зразок подільської кам'яної архітектури XVI ст.

Успенський костел (1761-1763 роки). Зведений у стилі пізнього бароко.

Ратуша (1750-1751 роки). Збудована за проектом архітектора Б.Меретина, оздоблена скульптурами Іоана Пінзеля. Висота - 35м. Вирізняється своїми скульптурними композиціями. Визначний твір громадянської архітектури XVIII ст.

Кривче
Село за 15 км. від Борщева.

У селі збереглися вежі та мури фортеці XVII ст. Тут знаходиться одна з найбільших у світі гіпсових печер, а саме Кришталева (довжина 18,785м). Її називають підземною перлиною Поділля. Цілорічно доступна для огляду. Поблизу є мінеральні джерела.

Заліщики
Місто на лівому березі Дністра, за 137 км. від Тернополя. Районний центр з населенням 10,1 тисяч мешканців. У місті є річкова пристань. Тут розкопані археологічні знахідки - скарби доби бронзи IX-VII ст. до н.е. Розташоване на перехресті торгових шляхів.

Це курортне містечко лежить у глибокому мальовничому каньйоні Дністра і, мабуть, єдине на Поділлї, що має характерний середземноморський клімат. Тут можна добре відпочити влітку, покупатися у Дністрі. У розкішному парку над річкою стоїть старовинний палац, перебудований у XIX ст.

Цікавими з архітектурного боку є будинок колишньої ратуші (XVIII ст.), а також церква (XVII-XVIII століття).

Збараж
Районний центр на р. Гнізна. Населення 13,2 тис. чоловік. Одне з найдавніших міст України. Уперше згадується в літописах 1211 р.

Замок (1626-1631 роки) зведений за проектом В.Скамоцці у ренесансному стилі, архітектор - Ван Пеен. Зразок поєднання палацу і бастіонних укріплень, відображає тенденції європейського фортифікаційного мистецтва.

Монастир бернардинців (1627 р.). Складається з костелу, келій і надбрамної вежі. Збудований у стилі бароко. Зберігся живопис XVIII ст.

Вишнівець
Селище Збаразького району на р. Горинь. Населення 3,4 тис. чоловік.

Перша письмова згадка – 1395 р. Тоді ж закладено замок. У XV-XVII ст. він не раз зазнавав нападів татар. Вишнівець - родинне гніздо засновника Запорізької Січі Дмитра-Байди Вишневецького. Тут зберігся палацово-парковий комплекс XV-XVIII ст. Пізніше він став резиденцією одного з найвидатніших спольщених українських шляхетських родів Вишневецьких. У 1744 році маєток переходить у власність найближчих родичів князів Вишневецьких - графів Мнєшенків (Мнішеків).

У 1846 році, подорожуючи Поділлям та Волинню, у Вишнівці бував Т.Г.Шевченко. Двома роками пізніше сюди приїжджав французький письменник Оноре де Бальзак. Палац Вишнівецьких (1720 р.), Вознесенська церква (1530 р.), Старовинний парк (XVIII-XIX століття).

Почаїв
Місто, розташоване на одній з височин Кременецьких гір за 25 км. від Кременця. Населення - 8,2 тис. чоловік.

У письмових джерелах вперше згадується у 1450 р. У XVI ст. тут уже був монастир. У 1618 з друкарні К. Ставровецького вийшла книга "Зерцало богословія". У 1846 році тут був Т. Шевченко.

Почаївська лавра (XVI-XVII століття). Одна з найбільших православних святинь світу. За переказом, монастир заснували ченці Києво-Печерського монастиря, які втекли від нападу татар у 1240. Вперше згадується у 1527 р. У 1597 р. українська шляхтянка А. Гойська подарувала монастиреві чудотворну ікону Матері Божої, що її привіз на Волинь у 1559 році грецький митрополит Неофіт. У 1675 році завдяки цій іконі турки відступили від монастиря (даній події присвячена дума "Ой, зійшла зоря вечоровая"). Його розквіт пов'язаний з діяльністю ігумена Йова Заліза (перша половина XVII ст.). У 1713 році він перейшов до українських греко-католиків і став осідком оо.Василіян. У 1831 році був повернений православним.

Економіка регіону

Земельні ресурси

Земельні ресурси є основним багатством Тернопільської області. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи та сірі опідзолені ґрунти, які належать до групи найбільш родю-чих ґрунтів у світі. Висока частка родючих ґрунтів і рівнинність території значною мі-рою обумовлюють структуру господарського комплексу Тернопільщини і його спеціалізацію.

Рівень освоєності земельних ресурсів в області досить високий. Із загальної площі земельного фонду, яка становить 1382,4 тис. гектарів, 85% складають землі, які використовуються для ведення сільського господарства. Основна частка цих земель припадає на сільськогосподарські угіддя, площа яких сягає близько 1000 гектарів.

Розораність території складає 64%. Орні землі в структурі сільськогосподарських угідь становлять 84,2% (близько 890 тис. гектарів). Це один з найвищих показників по Україні.

Лісові ресурси

Ліси займають близько 14% території області (197,8 тис. гектарів).

На більшій території області поширені широколистяні (дубові, грабові, букові) ліси, площа яких дорівнює близько 137 тис. гектарів. На півночі області переважають мішані ліси.

Можливості для промислового використання лісових ресурсів в області невеликі вна-слідок незначної лісистості території та якіс-ної характеристики лісів. Запаси деревини становлять 20,1 млн. м3, в тому числі до-стиг--лої – 0,76 млн. м3. Обсяг рубок лісу що-ро-ку становить близько 200 тис. м3.

Мінеральні ресурси

Основу мінеральних ресурсів області становлять нерудні корисні копалини, зок-ре-ма природні будівельні матеріали, яких розвідано близько 300 родовищ.

У західній частині області розвідані потужні запаси мергелю (товщина пластів 18-30 м, глибина залягання 15-20 м), який вважається високоякісною сировиною для виробництва цементу. Промислове використання