Зарваниця. Головний духовний центр Української греко-католицької церкви. Мальовнича горбиста місцевість по обидва берега річки Стрипи, легенди про яку починаються з ХІІІ ст. Саме до цього часу відносять і появу чудотворного образу Матері Божої Зарваницької, який довгі століття був оберегом життя і духовності народу і окремих людей. Саме перед цим образом, у столиці України – місті Києві, під час візиту до України зносив свої молитви Папа Римський – Іоанн Павло ІІ. Зазнавши в радянський час руйнації культових споруд , Зарваниця зараз оновлюється, відбудовуються знищені споруди. Незвичайної краси додає обличчю Зарваниці новозбудований Собор. Щороку сотні тисяч прочан зі всього світу приїжджають і приходять до Зарваницького чудотворного образу і джерела.

Рукомиш. У мальовничій місцевості на правому березі річки Стрипи знаходиться геологічна пам’ятка – травертинові скелі з невеликою печерною церквою св. Онуфрія. Особливе враження місце справляє навесні і влітку, в період активного цвітіння квітів, запах від яких п’янким ароматом наповнює всю прилеглу до скель і захищену від вітрів територію.

Бучач. Районний центр півдня Тернопільської області. Найдавнішою пам’яткою міста є поселення трипільської культури (5 тис.р. тому) на горі Федір. Місто розташоване у мальовничих ландшафтах по обидва береги р.Стрипа. Згадується вперше з ХІVст., як власність потужної магнатської родини Бучацьких. Багате історико-архітектурними пам’ятками, першими з яких були мурований замок ХІVст. і церква Св. Миколая ХVІІ ст. Зазнало бурхливого економічного розвитку у середині ХVІІІ ст., і тоді ж, перебуваючи у власності магнатів Потоцьких, видозмінило своє обличчя. Саме тоді відомі майстри – німець за походженням, архітектор Бернард Меретин та скульптор Йоганн Георг Пінзель створюють і оздоблюють міську ратушу, Покровську церкву і костел Успіння Діви Марії. Доречно згадати, що майстри були авторами греко-католицького кафедрального Собору Св. Юра у Львові. За підтримки Потоцьких у ХVІІ ст. в Бучачі будується греко-католицький монастир Чину Василіан, який продовжує дотепер славні культурно-освітні традиції. Бучач – місто, в якому була одна з найбільш чисельних єврейських громад Західної України і яка зазнала страшних гонінь в роки ІІ Світової війни. Тут знаходиться і один з найбільших кіркутів – єврейських цвинтарів. У місті народився лауреат Нобелівської премії – єврейський письменник Шмуель Агнон. Цікаві і околиці міста. В історії України Бучач відомий підписанням тут у 1672 році мирного договору. За переказами, він був підписаний на місці, де знаходиться 400-літня липа, звана «Золотою» і яка, крім того, є пам’яткою природи. В урочищі Монастирок, у лісі на стрімкому скелястому березі Стрипи знаходяться руїни невеликого оборонного монастиря, про які існує кілька легенд. Ця споруда охороняла південну частину Бучача, а північні його рубежі прикривала фортеця в Підзамочку.

Язлівець. Родинне гніздо магнатів Язловецьких – гілки відомого середньовічного роду князів Бучацьких. Крім них маєтності належали Конєцпольським, Валевським, Любомирським, Понятовським, Грудніцьким, Блажовським. Будували фортецю, важливий пункт оборони перед наїздами татар і румунів, в к ХІV ст - ХVІІ ст. На початку ХVІІІ ст. Понятовські перебудували долішню частину замку на пізньобароккову резиденцію, що добре збереглася донині із фронтоном з геральдичним рельєфом на тимпані і ренесансово-барокковим порталом, перенесеним із замку. З середини ХІХст. палац і довкілля належали сестрам непорочним. Вони перебудували палац на інтернат і школу для дівчат. У ліцеї навчалися дочки польського маршала Йозефа Пілсудського. Відому дивами фігуру Найсвятішої Діви Марії Язловецької сестри перенесли до свого головного дому – в Шиманув під Варшавою. ХІХ-ХХст. збудований гробівець монастиря, що майже наполовину довжини вбудований в скелю. Руїни костелу Вознесіння Матері Божої – святиня ХVІст. ренесансно-готичного стилю. Зсередини збереглися на стелі фрески, ренесансові портали. Раніше тут знаходився надгробок польського композитора Миколая Гомулки (пом. 1609р.). З пн. боку містечка – цвинтар з каплицею баронів Блажовських і криптою. Синагога ХVІст. в мавританському стилі була спалена росіянами і відбудована у 1920р. з допомогою язловецьких євреїв в Америці. Язлівець від ХVІст. є знаним осередком і вірменської культури, а Язлівецька гміна була