Дипломна робота - Головні проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області
119

другою за значенням і кількістю вірменська колонія на Поділлі. Вірмени були переписувачами книг, добрими торговцями і вмілими ремісниками. Часто, за знання мов, їх залучали до дипломатичних місій, для укладення важливих домовленостей. Пам’яткою, що залишилася з того часу, є церква св. Михайла ХVІ ст. – колишній вірменський костел Богородиці.

Русилівські водоспади. Гідрологічна пам’ятка знаходиться біля с. Русилів у глибокій долині-ущелині на березі ріки Стрипи. Тут невеликий потік, стікаючи по скелястих уступах червоного кольору, утворює мальовничий каскад водоспадів, що тягнеться близько 1км. Найбільші з них – висотою близько 8-10м.

Коропець. Містечко на березі річки Дністер. Відоме з ХV ст., як власність магнатів Бучацьких, пізніше Потоцьких, Мисловських, Бадені. У ХІХст. Мисловські звели у класичному стилі, а на початку ХХ ст. Бадені перебудували у неоренесансовому стилі гарний палац. Ім’я архітектора невідоме, але припускається, що це був хтось із віденських або львівських архітекторів. Палац оригінальний своїм високим куполом над бальним залом. Одночасно з палацом, тут же було закладено великий (близько 200 га) парк зі ставками, оранжереєю, теплицями та містками через протікаючі через парк річечками – Млинівку та Коропчик. Проектантом парку був відомий у Галичині садівник Rohring, засновник Стрийського парку у Львові.

Червоногород. Одне із найдавніших поселень Тернопільщини. На карті області тепер немає такої географічної назви, вона існувала до середини ХХст. Місцевість знаходиться у складеному червоноколірними пісковиками глибокому мальовничому каньйоні річки Джурин, що і дало назву місцевості і справді вражає своїми масштабами, красою і величчю. Каньйон майже довкола наче амфітеатр оточує високий пагорб, розташований у його долині. А на вершині пагорба, наче з казки постає в усій красі замок ХVІІ ст., перебудований у ХІХ ст. на палац, але який дійшов до нашого часу у вигляді руїн. Біля замку знаходиться Червоногородський водоспад – найбільший на Поділлі – висотою 16м, який є гідрологічною пам’яткою. На берегах каньйону знаходиться нововідкрита печера “Джуринська”, а у лісі в урочищі Пустельня – печера пустельника, біля якої тече джерело мінеральної води. Червоногород знаходиться за 7 км від Дністра і є прекрасним місцем для відвідування під час водних, пішохідних чи велоподорожей, для відпочинку у будь-яку пору року.

Чортків. Районний центр, друге за величиною місто Тернопільської області (після Тернополя). Перші відомості про місто зустрічаються з 1522 року, як власність Юрія Чартковського, відтак переходило до інших власників – Синявських, Гольських, Потоцьких. У ХVІст. Станіславом Гольським будується замок, руїни якого збереглися дотепер. Цікавий комплекс історико-архітектурних споруд міста, серед яких яскраво виділяється Домініканський костел ХVІІ ст. колишнього монастиря у центрі міста, оточений колись високими оборонними стінами з бійницями. Перебудований на початку ХХст. в так званому галицько - надвіслянському стилі за проектом видатного польського архітектора, професора Краківського університету Сас-Зибжицького. В храмі знаходиться копія відомої Чортківської Богоматері, ікони, яку дуже шанували свого часу. Припускають, що між чортківським замком і костьолом існує підземний хід під р. Серет, який використовувався під час нападів на місто татарською ордою. В 1663 р. тут побували польські королі Ян Казимир, а в 1683 р. Ян Собеський ІІІ. У Чорткові варто оглянути чудові зразки традиційного дерев’яного церковного будівництва на Поділлі та Прикарпатті – Успенську і Вознесенську церкви – пам’ятки архітектури ХVІІ і ХVІІІ століть, відповідно. Остання церква, крім того, будована без жодного цвяха. На початку ХХ ст. збудовано міську ратушу, стиль якої характерний для середньовічної Європи кінця ХIV - поч. ХVІІІ ст. Вона має шпилясту вежу із старим годинником швейцарської фірми “Aosta”. У торгових рядах ринку відбувалися щоденні, щотижневі та річні ярмарки, на які з’їжджались купці з різних міст Галичини, Буковини, Закарпаття, Німеччини, Росії, Туреччини, Румунії, Болгарії, Греції, Іспанії. У місті від ХVІІ ст. проживала громада євреїв. Вона мала свої культові споруди – Головну і Нову синагоги. Неподалік від Чорткова між селами Синякове й Угринь, на досить високому мальовничому березі р. Серет збереглась невелика ділянка з гравітаційними складками ясно-сірих пісковиків, котрі є геологічною пам’яткою.

Ягільниця. Ягільниця одне з давніх поселень Поділля, яке з ХVст. входило до складу Галицької землі Руського воєводства, колишнє родове гніздо магнатів Лянцкоронських. Містечко було відоме виробництвом тютюну і було цетром округу по його переробці. Для власників містечка тютюн був найприбутковішою з культур, тому під нього відводилися великі площі. У ХVІІ ст. в Ягільниці збудовано оборонний замок, який на початку ХІХст. був проданий австрійському уряду і який дійшов до нас у перебудованому вигляді, як тютюново-ферментаційна фабрика, що збереглася дотепер.

Гусятин. Районний центр на березі ріки Збруч. Місто і околиця насичені археологічними пам’ятками починаючи з ІV тис. до н.е., виявлено городище часів Київської Русі. Вперше з писемних джерел Гусятин стає відомий із ХVІ ст., як королівське місто, потім переходить у приватну власність. Місто почало швидко розвиватися. В зв’язку із частими нападами татар тут будується замок. В Гусятині народився керівник відомого в історії України селянсько-козацького повстання ХVІ ст. – Северин Наливайко. З пам’яток архітектури, які можна оглянути в місті – церква Св. Онуфрія і синагога ХVІ ст., Бернардинський монастир ХVІІ ст. Околиці Гусятина – це гори Товтри, де знаходиться відома вапнякова вертикальна печера Перлина загальною глибиною 30м. Свою назву дістала через печерні перлини від 5 до 18 мм в діаметрі,

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44