Головні проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області - які трапляються у ванночках. Крім того в печері цікаві натічні утворення

Дипломна робота - Головні проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області

119

які трапляються у ванночках. Крім того в печері цікаві натічні утворення – кам’яні хвилі, сталактити, сталагміти. Понад 150 років тому біля с. Крутилів в околиці Гусятина у річці Збруч було знайдено кам’яного ідола – божество, яке відображає світогляд давніх слов’ян дохристиянського часу.

Каньйон Серету. Річка Серет – одна з найбільших приток Дністра, протікає через всю територію Тернопільської області. У нижній своїй течії протікає в глибокій мальовничій каньйоноподібній долині, що є характерним і для деяких інших річок Тернопільщини – лівих приток Дністра. Особливо цікавою є ділянка від с.Більче-Золоте (див. Печера “Вертеба”) до с.Касперівці. Тут створено Касперівський ландшафтний заказник з оригінальними формами вивітрювання вапняків (т.зв. “кам’яні гриби”, “Касперівські сфінкси” і ін.), геологічними відслоненнями. Збереглися степові ділянки з реліктовою і ендемічною рослинністю. Каньйон Серету є зручним для пішохідних, водних, комбінованих подорожей. На згаданій ділянці крім печери “ВертОкопи. еба” варто відвідати вапнякові скелі, давньослов’янський печерний храм ІХ-ХІст. і камінь-жертовник (камінь Довбуша), а також Здвиженську церкву ХVІІІст. у с.Монастирок (Міжгір‘я). В мальовничому і захованому від людського ока місці знаходиться невеличкий хутір Вовчків, біля якого з вершини каньйону відкриваються чудові краєвиди на річку. Неподалік хутора, в урочищі Вигошів – відома археологічна пам’ятка культури Гава-Голігради раннього залізного віку (близько 3 тис. р.т.). Оригінальним є вигляд берегів каньйону від Голіградів до Касперівців, на схилах яких, наче розкидані велетнями, лежать масивні кам’яні брили. Любителі порибалити можуть проявити свої здібності на водосховищі, утвореному гідроелектростанцією в Касперівцях. У селі варто оглянути церкву св. Георгія ХVІІст. та побувати у ще одному каньйоні, утвореному невеликою річкою Тупою, яка впадає до Серету і по долині якої розкидані або нависають над розташованими тут хатами багатотонні відлами скель. Ну а за кілька кілометрів звідси око мандрівника побачить наймасштабніші краєвиди Дністровського каньойону (див. Дністровський каньйон).

Скала-Подільська. Містечко на березі ріки Збруч відоме з ХІV ст., як власність знаної князівської родини Коріатовичів, які закладають тут перший замок. Пізніше місто стає королівською власністю, з ХVІст. – власністю Лянцкоронських, які будують новий кам’яний замок, а у ХVІІст. деякий час перебувало у володінні трансільванського князя Д’єрдя ІІ Ракоці і пізніше турків. Знаходячись у важкодоступному місці на високому скелястому березі, входило у систему стратегічних оборонних пунктів Подністров’я. У руїнах збереглися дві вежі, приміщення колишнього палацу та фрагменти мурів. В Скалі-Подільській знаходиться парк ХVІІІ ст., в якому розташована туристична база “Збруч” та оборонний костел того ж часу з бійницями, оборонними мурами і невеличкими вежами.

Окопи. Село розташоване на самому південному краю Тернопільщини у місці, де ріка Збруч впадає до Дністра. Тісно пов’язана з боротьбою проти турків і татар, особливо після підписання Бучацького миру (див. Бучач). Саме в кінці ХVІІ ст. всього за пів року будується фортеця і засновується поселення “Окопи Святої Трійці”. Від колишньої фортеці залишилися фрагменти валів і ровів, дві в’їзні брами та дозорна вежа над Збручем. Окопи – місце народження Ізраїля Бешта – засновника руху хасидів. Місцевість надзвичайно мальовнича, оскільки фортеця закладена поміж паралельними рукавами Дністра і Збруча, звідки відкриваються величні краєвиди на скелясті каньйони обидвох рік. Невеликі відстані (10-20 км) відділяють Окопи від найцікавіших фортець України в Хотині, Кам’янці-Подільському, Жванці, що робить подорож у ці місця особливо насиченою, пізнавальною і колоритною. Перераховані пункти зручно відвідати під час водної подорожі у Дністровському каньйоні (див. Дністровський каньйон).

Кудринці. На скелястому хребті між глибоким яром і Збручем знаходяться руїни замку Гербуртів (ХVІІ ст.). Через зручне положення фортеця стала стратегічним пунктом оборони проти турецьких військ, які з сусідньої Молдавії здійснювали напади на Західне Поділля т.зв. Волоським шляхом і особливу небезпеку становили після того, як в кінці ХVІІ ст. захопили Кам’янець-Подільський і закріпилися в ньому. У ХVІІІ ст. фортеця втратила оборонне значення і була перебудована на пишну резиденцію із цінною колекцією живопису. В міжвоєнний час замок був частково реставрований і при ньому засновано бюро туристичної інформації та районний музей. Дотепер збереглася значна частина мурів і башт. Між селами Кудринці та Іване-Пусте на протязі 350м вздовж дороги можна оглянути т.зв. Траянові Вали (шириною – 20м, висота – 2-2,5м) майже 3-тисячолітньої давності.

Збручанське. На правому березі річки Збруч знаходиться найстарша на Тернопільщині і одна з найдавніших на Поділлі культових споруд – церква Св. Миколая (ХІVст.). Це оригінальна пам’ятка архітектури, яка ввібрала традиції давньоруського, західного готичного і народного дерев’яного будівництва. Знаходячись поблизу давніх шляхів татарських набігів, місце, де стоїть церква було захищене системою валів, а сама споруда має сліди бійниць. Всього в кількох кілометрах знаходяться руїни Кудринецького замку (див. Кудринці), а на протилежному березі Збруча – замок у Чорнокозинцях (ХІVст.) Хмельницької області. Біля села у 1966 році досліджено малу печеру “Збручанську”.

Інформація про стан та перспективи розвитку туристично-рекреаційної галузі
Тернопільської області Тернопільщина

Туристично-рекреаційна галузь визнана в Тернопільській області пріоритетною. Тут діють два Державних історико-архітектурних заповідники з десяти, що є в Україні (це – Кременецько-Почаївський та Бережанський), один Національний історико-архітектурний заповідник з чотирьох (це –„Замки Тернопільщини” з центром у Збаражі). Подібного нема в жодному іншому регіоні нашої держави.
В області збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костьолів тощо.
Те саме можна сказати

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44