Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорі-єю. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва й розподілу ва-лового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток — це підсумковий показник, результат фі-нансово-господарської діяльності підприємств як суб'єктів господа-рювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу бага-тьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи під-приємства, що відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб'єктів господарювання, впливає встановлений держа-вою порядок формування витрат на виробництво продукції (робіт, послуг); обчислення й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); визначення позареалізаційних прибутків і витрат; визна-чення балансового (валового) прибутку.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають: результати, тобто ефективність його фінансово-госпо-дарської діяльності; сфера діяльності; галузь господарства; установ-лені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Прибуток — це показник, що формується на мікрорівні. Прибу-ток народного господарства — це результат діяльності окремих підприємств, галузей економіки, розвитку окремих сфер, структур-них зрушень в економіці, змін у порядку обліку фінансових ре-зультатів.

Слід звернути увагу, що отримання прибутку суб'єктами госпо-дарювання пов'язане з діяльністю не тільки на території України, а й за її межами.

Засоби або майно, отримані підприємством безкоштовно, до скла-ду прибутку не включаються.

З прийняттям Закону «Про внесення змін і доповнень в Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"» від 22 травня 1997 року, податкові адміністрації здійснюють контроль за прави-льністю визначення оподаткованого прибутку. Установлена мето-дика визначення оподаткованого прибутку безпосередньо не зв'яза-на з формуванням балансового прибутку підприємства.

Однак зняття контролю за формуванням балансового прибутку з боку податкових органів не зменшує значення цього показника для підприємства. Балансовий прибуток залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів підприємств. Тому фор-мування балансового прибутку, його збільшення мають важливе значення для кожного підприємства — суб'єкта господарської дія-льності. Управління цими процесами займає важливе місце у фінан-совому менеджменті.

Коливання ринкової ціни спричиняє коливання вели-чини прибутку. Якщо ціна формується на рівні витрат, фірма взагалі не отримує прибутку. Ціна на рівні, що перевищує витрати, дає можливість одержувати прибутки. Своїми зусиллями у сфері реалізації фірма може стиму-лювати попит на продукцію і в такий спосіб підвищити прибуток.

Прибуток, що обчислюється як різниця між виручкою (ціною реалізації) та витратами фірми (на виробництво і реалізацію продукції),— це балансовий, або бухгалтер-ський, прибуток. Одержавши його, фірма має зробити певні виплати та відрахування. Головним чином, це – податок на прибуток, проценти за кредити, рентні пла-тежі.

Після всіх відрахувань у фірми залишається чистий прибуток. Хоча він є власністю підприємця, його ніколи не використовують тільки на особисті цілі. В ринковій економіці прибуток є головним джерелом фінансування розвитку фірми.

У конкурентній економіці прибуток виконує три функ-ції: а) розвитку виробництва, оскільки частина прибутку знову вкладається в розширення та оновлення виробництва, підготовку та перепідготовку кадрів, преміювання праців-ників тощо; б) стимулу виробництва, оскільки прибуток спонукає підприємця до пошуку нових, нетрадиційних рі-шень у виробництві та реалізації продукту; в) орієнтира доцільного розподілу ресурсів, оскільки прибуток показує, яку галузь слід розвивати, а яку, навпаки, скорочувати як неконкурентоспроможну.

2. ГОЛОВНІ РИСИ ПРИБУТКУ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ

Прибуток – найбільш простий і водночас найбільш складна категорія ринкової економіки. Її простота визначається тим, що вона є головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним спонукальним мотивом діяльності підприємців в цій економіці. В те же тягар її складність визначається різноманітністю сторін, що вона відбиває, а також різноманітністю варіантів, в яких вона виступає.

Розглядаючи сутність прибутку, слід в першу чергу відзначити такі її характеристики:

Прибуток є формою прибутку підприємця, здійснюючого певний вигляд діяльності. Ця найбільш проста форма вираження, прибутку є разом з тим недостатньо ля її повної характеристики, бо в лаві випадків активна діяльність в будь-якій сфері може і не бути зв'язаної з отриманням прибутку.

Прибуток є формою доходу підприємця, що вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно зв'язана з категорією капіталу – особливим чинником виробництва – і в усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу.

Прибуток не є гарантованим прибутком підприємця, що вклав свій капітал в той чи інший вид бізнесу. Вона є результатом тільки вмілого і успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій або об'єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки позбавитися очікуваної прибутку, але і повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток є в певній мірі і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності, отже рівень прибутку і рівень підприємницького ризику знаходяться між собою в прямо пропорційній залежності.

Прибуток характеризує не весь прибуток, отриманий в процесі підприємницької діяльності, а тільки ту частину прибутку, що "очищений" від понесенних витрат на здійснення цієї діяльності.

Прибуток є вартісним показником, виражений в грошовій формі. Така форма оцінки прибутку пов'язана з практикою узагальненого вартісного врахування всіх основних показників

Основними господарюючими суб'єктами на ринку є як окремі підприємці (фізичні особи), так і підприємства (юридичні особи). Ці відмінності в формах господарювання породжують у певні особливості формування і розподілу прибутку.

1. Прибуток підприємства є головною метою підприємницької діяльності. Основним спонукальним мотивом здійснення будь-якого вигляду бізнесу, його головною кінцевою метою є зростання добробуту власників підприємства. Характеристикою цього зростання є розмір поточного і відкладеного прибутку на вкладений капітал, джерелом якого є отриманий прибуток.