Розглянемо питання, що характеризують прибуток підприємства (рис.2)

Рис 2. Характеристика ролі прибутку підприємства

в умовах ринкової економіки.

2. Прибуток підприємства створює базу економічного розвитку держави в цілому. Механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє “наповнювати" прибуткову частину державних бюджетів всіх рівнів (загальнодержавного і місцевих), що дасть можливість державі успішно виконувати покладені на нього функції і здійснювати намічені програми розвитку економіки. Крім того, реалізація відомого принципу – "багатство держави характеризується рівнем багатства його громадян" також зв'язана з зростанням прибутку підприємства, що забезпечує зростання прибутків його володарів, менеджерів і персоналу.

3. Прибуток підприємства є критерієм ефективності конкретної виробничої (операційної) діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства в порівнянні з галузевим характеризує ступінь уміння менеджером успішно здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки.

4. Прибуток є основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток. В системі внутрішнім джерел формування цих ресурсів прибутку належить чільна роль. Чим вищим є рівень генерування прибутку підприємства в процесі його господарської діяльності, тим менша в нього потреба в залученні фінансових засобів з зовнішніх джерел і при інших рівних умовах, тим вище рівень самофінансування його розвитку, забезпечення реалізації стратегічних мети цього розвитку

5. Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства, тобто він відображає спроможність самозростання вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частини отриманої підприємством прибутку.

6. Прибуток підприємства є найважливішим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку проявляється в тому, що засоби, що перераховуються в бюджети, служать джерелом реалізації різноманітних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, що забезпечують "виживання" окремих соціально не захищених членів суспільства.

7. Прибуток є основним захисним механізмом, застерігаючим підприємство від загрози банкрутства. Хоча така загроза може виникнути і в умовах прибуткової господарської діяльності підприємства.

Характеризуючи роль прибутку в ринковій економіці, слідує відзначити, що, на думку багатьох економістів, ця роль не завжди позитивна, бо окремі вигляди прибутку, служать джерелом лише особистого збагачування окремих категорій громадян, не приносивши користь суспільству в цілому. Це відноситься до таких її видів, як прибуток, отриманий від спекулятивних комерційних операцій, від невиправдано високих цін в зв'язку з монопольним положенням на ринку, від "тіньової" діяльності підприємств і т. п.

Прибуток підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною роллю, але і різноманітністю проявів, в яких він виступає. Під загальним поняттям "прибуток" розуміються найрізноманітніші її вигляди, що характеризуються в нинішній час декількома десятками термінів.

3. ГОЛОВНІ РИСИ ПРИБУТКУ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ

Виконуючи надзвичайно складні функції, підприємець діє під впливом достатніх стимулів, вагомих мотивів. Найістотнішим стимулом є під-приємницький доход. Але перш ніж його одержати, під-приємець повинен зробити певні витрати.

До витрат підприємця належать елементи факторів ви-робництва, використані в даному виробництві, а саме:

витрати на оплату живої праці (заробітна плата пра-цівникам фірми);

витрати на придбання будівель та обладнання (такі витрати в економіці називаються інвестиціями);

витрати на оплату природних ресурсів (землі, води, корисних копалин), що використовуються у виробництві як сировина, матеріали, паливо.

Витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні витрати протягом певного часу не залежать від обсягів виробництва. Це, наприклад, витрати на оплату примі-щень чи засобів зв'язку, на придбання верстатів. Змінні витрати зростають разом із зростанням обсягів вироб-ництва. Це витрати на сировину, паливо, заробітну плату працівників.

Фірма повинна господарювати таким чином, щоб за-гальні витрати були меншими, ніж доход від реалізації продукту її діяльності. Тільки в цьому випадку фірма матиме прибуток.

Припустимо, що постійні витрати дорівнюють 100 тис. грошових одиниць. Це – незмінна величина для будь-якого обсягу виробництва. Змінні витрати становлять 10 грошових одиниць на кожну одиницю товару. Отже, на виготовлення 5 000 одиниць товару загальні витрати ста-новитимуть:

100 000 + (10 5000) = 150 000 грошових одиниць.

На виготовлення 20 000 одиниць товару загальні витрати становитимуть:

100 000 + (10 20 000) = 300 000 грошових одиниць.

Тепер оцінимо доход від продажу продукції за умови, що ціна одиниці товару дорівнює 100 грошових одиниць. Тоді за 5000 одиниць товару ми одержимо:

5000 100 = 500 000 грошових одиниць.

Грошова виручка, яку одержує підприємець за свій товар, називається виручкою фірми від реалізації.

Зрозуміло, що підприємця цікавить не сама виручка, а та її частина, що залишається після відшкодування витрат на виробництво. З виручки від реалізації він відраховує витрати на виробництво і одержує валовий прибуток. Якщо реалізу-ється 5 тис. виробів, то валовий прибуток становитиме:

500 000 – 150 000 = 350 000 грошових одиниць.

Отже, валовий прибуток – це різниця між виручкою від реалізації продукції та витратами на її виробництво. Але й валовий прибуток не надходить безпосередньо у власність підприємця. З нього треба заплатити податки. Якщо, наприклад, підприємству встановлено 30-процент-ний податок на прибуток, то це в нашому випадку ста-новитиме:

350 000 0,3 = 105 000 грошових одиниць.

Після сплати податку в підприємця залишиться чистий прибуток, який становитиме:

350 000 – 105 000 = 245 000 грошових одиниць.

Отже, чистий прибуток – це різниця між валовим прибутком і сумою податкових платежів. Чистий прибуток є головною частиною підприємницького доходу. Його одер-жання свідчить про ефективність роботи підприємства. Для одержання економічного прибутку з виручки підприємця вираховуються не лише явні, а й приховані витрати. Ста-тистика підприємства оперує лише поняттям чистого при-бутку.

Незалежно від фінансових результатів діяльності, під-приємець одержує ще й нормальний прибуток. Це ви-нагорода підприємця за його працю. Він не береться з прибутку фірми, а входить у її витрати. Не одержуючи нормального прибутку, підприємець не став би займатися