Отже, підприємницький доход складається з нормаль-ного і чистого прибутків.

Існує й інша структура підприємницького доходу. Вона також складається з двох частин: а) підприємницького дохо-ду, що капіталізується, тобто перетворюється в нові фактори виробництва; б) підприємницького доходу, що надходить в особисте користування підприємця. Перша частина перева-жає, адже головною метою підприємця є не тимчасова виго-да, а збільшення свого багатства внаслідок безперервного розвитку виробництва. У країнах Заходу держава стимулює процес капіталізації доходу. Частина прибутку, що поверта-ється у виробництво, оподатковується менше, ніж та, що йде на задоволення особистих потреб підприємця.

Висновки

З вищесказаного можна зробити наступні висновки:

Прибуток – це економічна категорія, яку загалом можна визначити як винагороду, яку отримує підприємство в процесі своєї діяльності за виготовлену продукцію, надані послуги, виконані роботи, а також за новаторство і ризик.

Прибуток підприємства обчислюється як різниця між грошовою виручкою і повними витратами фірми.

Прибуток виконує три основні функції:

оцінка підсумків діяльності підприємства (фірми);

розподіл чистого доходу в економіці;

економічне стимулювання.

Прибутки, які одержують окремі фірми, відрізняються за величиною. Їх диференціація зумовлюється різними факторами, зокрема це кількість залучених до виробництва коштів, ступінь прибутковості вкладень, рівень витрат на виробництво, швидкість обороту капіталу, ринкова ціна.

Розрізняють різні види прибутків, які класифікуються за різними ознаками, зокрема за джерелами формування прибутку, джерелами формування прибутку за основними видами діяльності, складом елементів, що формують прибуток; характером оподаткування прибутку, характером інфляційної «очистки» прибутку, періодом формування прибутку, регулярністю формування прибутку, характером його використання та значенням у підсумковому результаті господарювання.

Метою кожного підприємства, як уже зазначалося, є отримання максимального прибутку при мінімальних витратах.

Співвідношення результатів виробництва (прибутку) до здійснених витрат є ефективність виробництва. Загалом економічна ефективність діяльності фірми виражає досягнення найкращих результатів при найменших витратах на одиницю продукції чи виконаної роботи.

Ефективність діяльності підприємства відображається низкою показників, з яких пріоритет надається рентабельності. Для визначення ефективності використання факторів виробництва застосовують такі показники, як фондовіддача і фондомісткість, коефіцієнти оборотності і та закріплення оборотних фондів та інші.

Прибуток і ефективність діяльності підприємства є взаємопов’язаними показниками, які є основою для здійснення загальної оцінки фірми.

Економічна теорія всебічно обґрунтовує шляхи формування прибуткового та високоефективного виробництва, на які потрібно стати нашим вітчизняним фірмам, ще не досить зрілим і обізнаним принципами ринкової економіки.

Список використаної літератури

Армашов С.І. Природа прибутку. – К., 2000.

Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2001. - 298с.

Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2003.

Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного – Вид 2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства. Збірник практичних задачі і конкретних ситуацій: Навч. Посібник. / За ред. С.Ф.Покропивного. – К.: КНЕУ, 2002.

Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.

Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.

Бланк І.О. Визначення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства // Фінанси України. - 2002. - №4.

Богачёв В.Н. Прибыль?! О рыночной экономике и эффективности капитала. – М., 2003.

Гальчинський А. Праця і капітал: відносини партнерства. // Економіка України, 2002, №6.

Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2–х томах. – М.: Республика, 2002. – Т.2.

Непринцева Е. Фирма в рыночной экономике. // Российский экономический журнал, 2003, №6.

Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси. – К.: Основи, 2000. – Розд.4–8.

Финансовый менеджмент. Учебник. – М.: ЮНИТИ, 1997. – Гл.З.

Хейне П. Экономический образ мышления. – М.: Дело, 2002. – Гл.6,11,12.