Ефективність використання капіталу в цілому

15. Коефіцієнт оборотності майна |

Показник 1/ ф. 1((ряд.280, гр.З +ряд.280 гр.4)/2) |

Збільшення |

Показує кількість оборотів, що здійснює майно протягом звітного періоду

16. Тривалість обороту майна |

Кількість календарних

днів періоду/ 15 |

Зменшення |

Характеризується кількістю днів, протягом яких майно проходить усі стадії одного кругообігу

17. Коефіцієнт завантаженості майна |

Ф.1 ((ряд. 280, гр. 3 + ряд. 280 гр. 4)/2/ показник 1 |

Зменшення |

Розраховується як відношення середньорічної вартості майна та суми продаж або факт, обсягу виробництва

Таким чином, здійснюючи господарську діяльність, підприємство повинно намагатися не лише прискорити рух капіталу, але отримувати максимальну його віддачу.

1.3. Методи аналізу фінансової стійкості підприємства

Дана курсова робота передбачає використання наступних методів аналізу фінансової стійкості підприємства:

1) порівняння фактично досягнутих результатів із даними попередніх періодів - тут зіставляються результати сьогоднішнього дня з вчорашнім, поточного місяця, кварталу, року з минулим. Даний метод безпосередньо застосовано в розділі 2.1 при аналізі основних техніко-економічних показників діяльності підприємства з використанням динамічних рядів. Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується на співставленні рівнів ряду. Базою для співставлення може бути попередній рівень уі-1 або початковий у0. Характеристики динаміки, обчислені співставленням суміжних рівнів називаються ланцюговими, а з постійною базою порівняння - базовими.

Для оцінки динамічних рядів використовують наступні взаємопов'язані показники:

1. абсолютний приріст — відображає абсолютну швидкість зміни за певний інтервал часу:

ланцюговий Ау = у, - у,_^, базовий Ay = yt - у0.

2. Темп росту - відображає інтенсивність зміни рівнів ДР: ланцюговий Тр = у, І у^ х 100%, базовий Тр = у, / у0 х 100% .

3. Темп приросту: Тпр = Тр -100%.

4. Абсолютне значення 1% приросту: а = &у/Тпр .

5. Середнє значення числа динамічного ряду: ус =^у,/п.

2) аналіз динамічних рядів включає також метод використання відносних і середніх величин в аналізі діяльності підприємства. Відносні величини показують співвідношення величини явища з величиною якого-небудь іншого явища або того ж явища, однак взятого за інший період чи з іншого об'єкта. Середні величини використовуються в аналізі для узагальненої кількісної характеристики сукупності однорідних явищ за якою-небудь ознакою, тобто одним числом характеризують усю сукупність об'єктів;

3) метод табличного подання аналітичних даних - за допомогою таблиць значно легше простежуються зв'язки між досліджуваними показниками;

4) метод групування інформації, за допомогою якого вирішуються такі основні завдання, як вивчення структури та структурних зрушень, встановлення зв'язку аналізованих явищ;

5) метод елімінування використовується для розрахунку впливу чинників на зміну результативного показника одним із 4 способів: абсолютних різниць, відносних різниць, ланцюгових підстановок, індексного способу;

6) графіки. Вони мають велике ілюстративне значення, дають змогу побачити ті закономірності, які виражає числова інформація. На графіку більш виразно виявляються тенденції і зв'язки показників, що вивчаються. Вони також використовуються при складання різних схем для наочного відображення внутрішньої побудови об'єкта, послідовності технологічних операцій, взаємозв'язку між результативними і факторними показниками;

7) моделювання - це відображення реального виробництва за допомогою математичних формул. Описові моделі є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них належать вертикальний і горизонтальний аналізи звітності. В основу вертикального аналізу покладено розрахунок відносних величин, які характеризують структуру узагальнюючих підсумкових показників. Горизонтальний аналіз дає змогу виявити тенденції зміни окремих статей або їх груп, які входять до складу бухгалтерської звітності, здійснюючи горизонтальний розрахунок темпів зростання балансових статей.

До цих моделей відносять також систему аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності, побудову системи звітних балансів та фінансових звітів у різних аналітичних напрямках.

1.4. Підбір факторів аналізу фінансової стійкості підприємства

На фінансову стійкість ВДЛП впливають фактори, які належать до трьох великих груп: природні, техніко-економічні, соціально-організаційні.

Природні фактори включають кліматичні умови, а саме — температуру повітря, середньорічну кількість опадів, атмосферний тиск, швидкість вітру, які впливають на ріст лісових порід та площу їх розповсюдження. Кліматичні умови впливають також на якість здійснюваних лісорубок, від чого залежить обсяг реалізованої продукції підприємства в поточному році.

Техніко-економічні фактори - це: впровадження нових технологічних моделей та забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції; забезпечення оптимального співвідношення між умовно-постійними та умовно-змінними витратами; розмір витрат, їх динаміка в співставленні з грошовими доходами; склад та структура майна та фінансових ресурсів; ефективне управління оборотними активами, недопущення понаднормативних залишків сировини, готової продукції, яка не знаходить попиту; розмір сплаченого статутного капіталу; правильний вибір тактики і стратегії управління фінансовими ресурсами та прибутками; фінансове прогнозування, дослідження та розроблення можливих шляхів розвитку фінансів підприємства в перспективі.

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

- галузева належність суб'єкта господарювання;

- структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

- розмір оплаченого статутного капіталу;

- величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

- склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру.

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

Соціально-організаційні фактори поділяються на 2 групи: організаційні та соціально-економічні.

Організаційні - це:

-