КУРСОВА РОБОТА

З ОСНОВ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

Економічна роль держави в ринковій економіці

ПЛАН

Вступ.

Розділ 1. Історія еволюції уявлень про роль держави в економіці.

1.1 Меркантилісти.

1.2 Класична теорія.

1.3 Кейнсіанська теорія.

1.4 Неокласична теорія.

Розділ 2. Функції держави в економіці. Антитрестовське

Регулювання.

Розділ 3. Методи державного впливу на ринок.

3.1 Державні витрати.

3.2 Оподаткування.

3.3 Державне регулювання.

3.4 Державне підприємництво.

Розділ 4. Проблеми і обмеження державного втручання.

4.1 Дерегулювання і приватизація.

4.2 Державне регулювання в сільському господарстві.

Висновок.

Список використаної літератури.

ВСТУП.

Розвиток ринкової економіки в другій половині двад-

цятого століття виявив чітко визначену тенденцію розши-

рення масштабів діяльності держави і підсилення її ролі в

економічній сфері. При цьому загальвизнаним є факт,

що економічна ефективність в найбільшій степені досягаєть-

ся в умовах дії конкурентного ринкового механізму. Мета

держави в ринковій економіці не коректувати ринковий ме-

ханізм, а створювати умови для його вільного функціонування.

Проблема державного втручання в економіку являється,

на мою думку, основною для будь-якої держави,

незалежно від того, чи ринкова це економіка або ж

розподільна. У розподільній економіці все простіше:

держава бере на себе всі права і обов'язки по вироб-

ництву і розподілу товарів і послуг. Тобто про регулюва-

ння говорити не доводиться. Державі просто нікого регулю-

вати. У такому випадку мова йде про заміщення всього

різноманіття форм власності і способів відповіді на питання

"Що, як і для кого виготовляти?" однією єдиною формою влас-

ності - державною, а відповідь на основне економічне питання -

суворою централізацією і розподілом. Однак така система

на ділі показала свою неефективність. Залишається ринковий

шлях розвитку. Але в ринковому господарстві державі

доводиться постійно коректувати межі впливу. Перед

державою не стоять такі задачі, як безпосереднє вироб-

ництво і розподіл ресурсів, товарів і послуг. Але вона і

не має права вільно розпоряджатися ресурсами, капіталом і

виробленими товарами, як це робиться в розподільній еконо-

міці. На мою думку, держава повинна постійно балансува-

ти, то збільшуючи, то зменшуючи міру втручання. Ринкова

система - це передусім гнучкість і динамізм в прийнятті

рішень як з боку споживачів, так і зі сторони вироб-

ників.

Державна політика просто не має права відставати

від змін в ринковій системі, інакше вона перетвориться

з ефективного стабілізатора і регулювальника в бюрокра-

тичну надбудову, що гальмує розвиток економіки.

Але якщо державна політика у галузі ринкової економіки

хоча б трошки наблизиться до “золотої середини”, тоді у

виграші будуть усі, як держава, що буде отримувати доходи

у вигляді сплати податків підприємцями, так і самі підприємці,

яким ці податки будуть надавати змогу отримувати прибутки.

На даний час Україна якраз проходить ці уроки впливу

на економіку. Адже, на мою думку, у нас держава занадто

сильно втручається у цю сферу діяльності. Хоча, можливо

згодом, приподальшому скурпульознішому розгляді цього

питання ми досягнемо успіхів, але для цього потрібний час.

РОЗДІЛ 1. СТОРІЯ ЕВОЛЮЦІЇ УЯВЛЕНЬ ПРО РОЛЬ ДЕРЖАВИ В

ЕКОНОМІЦІ.

 1.1 Меркантилісти.

Історія державного регулювання бере свої початки з кінця

середньовіччя. У той час основною економічною школою

була школа меркантилістів. Вона проголошувала активне

втручання держави в економіку. Меркантилісти були пере-

конані, що головний показник багатства країни-

кількість золота. У зв'язку з цим вони закликали збільшувати

експорт і зменшувати імпорт.

  1.2 Класична теорія.

Наступним рівнем розвитку уявлень про роль дер-

жави стала робота А.Сміта "Дослідження про природу і

причини багатства народів", в якій він твердив, що

"вільна гра ринкових сил"(принцип 'laissez faire") створює

гармонійне поєднання" (Варга В. Роль держави в ринковому

господарстві. МЕїМО N11, 1992 р., стор. 131).

Відповідно до класичного підходу держава повинна

забезпечувати безпеку життя людини і його власність,

дозволяти спори, іншими словами, робити те, що індивідуум

або не в змозі виконати самостійно, або робить це неефек-

тивно. У своєму описі системи ринкової економіки Адам

Сміт доводив, що саме прагнення підприємця до досяг-

нення своїх приватних інтересів є головною рушійною силою

економічного розвитку, збільшуючи в кінцевому результаті

як власний добробут, так і суспільства загалом.

Основним було те, що для всіх суб'єктів гос-

подарської діяльності повинні бути гарантовані основні

економічні свободи, а саме свобода вибору сфери діяль-

ності, свобода конкуренції і свобода торгівлі.

  1.3 Кейнсіанська теорія.

У 30-ті роки нашого століття, після найбільшого спаду еконо-

міки США, Дж.Кейнс висунув свою теорію, в якій він спростував

погляди класиків про роль держави. Теорію Кейнса можна

назвати "кризовою" оскільки він розглядає економіку в

стані депресії. Згідно її положень, держава повинна активно

втручатися в економіку внаслідок відсутності у вільного

ринку механізмів, які по-справжньому забезпечували б вихід

економіки з кризи. Кейнс вважав, що держава повинна

впливати на ринок з метою збільшення попиту, оскільки

причина капіталістичних криз - перевиробництво товарів.

Він пропонував декілька інструментів її впливу. Це гнучка

кредитно-грошова політика, нова бюджетно-фінансова політика,

тощо.

Гнучка кредитно-грошова політика дозволяє переступити через

один з найсерйозніших бар'єрів - нееластичність заробітної

плати. Це досягається, вважав Кейнс, шляхом зміни кількості

грошей в звертанні. При збільшенні грошової маси реальна

зарплата зменшиться, що буде стимулювати інвестиційний

попит і зростання зайнятості. За допомогою бюджетно-

фінансової політики Кейнс рекомендував державі збільшити

податкові ставки і за рахунок цих коштів фінансувати

нерентабельні підприємства. Це не тільки зменшить

безробіття, але і зніме соціальну напруженість.

Головними рисами кейнсіанської моделі регулювання є:

перерозподіляється через держбюджет;

- створення обширної зони державного підприєм-

ництва на основі утворення державних і змішаних

підприємств;

- широке використання бюджетно-фінансових і кредит-

но-фінансових регуляторів для стабілізації економічної

кон’юнктури, згладжування циклічних коливань, підтримки

високих темпів зростання і високого рівня зайнятості.

Модель державного регулювання, запропонована

Кейнсом, дозволила ослабити циклічні коливання протягом

більш ніж двох післявоєнних десятиріч. Однак приблизно з по-

чатку 70-х рр. стала виявлятися невідповідність між мож-

ливостями державного регулювання і об'єктивними економі-

чними умовами. Кейнсіанська модель могла бути стійкою

тільки в умовах високих темпів зростання. Високі темпи

зростання національного прибутку створювали можливість

перерозподілу без збитку накопиченню капіталу. Однак в

70-ті роки умови відтворювання різко погіршилися. Був

спростований закон Філліпса, згідно з яким безробіття і

інфляція не