Розділ 4: ГОТІВКОВА ГРОШОВА СИСТЕМА.

Оптимізація сфери готівкового обігу та підвищен-ня ефективності здійснення готівкових операцій має важливе значення для досягнення фінансової макроекономічної стабілізації національної економіки України. Робота з готівкою є одним із головних напрямів діяльності НБУ і всієї вітчизняної банківської системи в цілому. Правильна політика в галузі касових та емісійних операцій — неодмінна передумова оздоровлення грошової системи.

Як уже зазначалося, готівково-грошовий обіг — це сукупність платежів, що здійснюються готівкою. У ринковій економіці сфера готівково-грошового обігу є обмеженою. Навпаки, для кризової економіки характерним є розширення сфери використання готівки, яка обслуговує й тіньовий господарський оборот.

Механізми здійснення готівкових операцій регулюються певною законодавчою і нормативною базою. Постановою Правління НБУ від 12 березня 1998 р. № 105 затверджено Кон-цепцію організації готівкового обігу в Україні. Основними документами, що регламентують порядок використання готів-ки у вітчизняній економіці, є: Порядок ведення касових опе-рацій у національній валюті в Україні (затверджено поста-новою Правління Національного банку України від 13 жовт-ня 1997 р. № 334), Інструкція № 4 "Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України" (затвердже-но постановою Правління Національного банку України від 20 червня 1995 р. № 149 в редакції постанови Правління НБУ від 13 жовтня 1997 р. № 335).

У нинішніх кризових умовах вирішального значення на-бувають заходи, спрямовані на скорочення готівкового обігу, а також встановлення належного контролю за веденням опе-рацій з готівкою. Всі ці заходи мають антиінфляційну спря-мованість. Сучасні економічні умови вимагають удоскона-лення організації готівкового обігу (як складової платіжної системи країни) з приведенням його у відповідність до по-треб ринкової економіки.

Контроль за дотриманням правил ведення касових опе-рацій дозволить зменшити масштаби використання готівки підприємствами та організаціями, а отже, обмежити роль го-тівкового обігу як засобу обслуговування руху тіньового ка-піталу, приховування доходів та ухиляння від сплати по-датків до бюджету.

Складність проблеми полягає в тому, що необхідність раціо-налізації платіжної системи вимагає, з одного боку, відмови від надмірного адміністративного регулювання готівкового обігу і подальшої лібералізації операцій з готівкою, а з іншого — суттєвого їх скорочення на користь безготівкових форм розрахунків.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні поширюється на усіх юридичних осіб (крім банків і підприємств зв'язку) незалежно від форм власності й виду діяльності та на їхні відособлені підрозділи (філії, представ-ництва, відділення тощо), які не мають статусу юридичної особи, а також на фізичних осіб — суб'єктів підприємниць-кої діяльності без створення юридичної особи, які зареєст-ровані і діють згідно з чинним законодавством України. Цей порядок поширюється як на резидентів, так і нерезидентів (крім розташованих на території України офіційних представництв, а також представництв іноземних організацій і філій, які не здійснюють підприємницької діяльності). Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки у банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка одержується ними з власних поточних рахунків (як з основного, так і додаткового) у межах наявних на них коштів за допомогою чеків на цілі, визначені на звороті чека (в т. ч. і на заробітну плату), без подання обґрунтовуючих документів і розрахунків. Підприємства та індивідуальні підприємці мають право здійснювати розрахунки між собою, а також із фізичними особами — громадянами як у готівковій, так і у безготів-ковій формі.

Усі готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між собою, а також із громадянами провадяться як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і за рахунок виручки, отриманої від реалізації товарів (робіт, послуг), крім коштів на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу).

Для здійснення готівкових розрахунків кожне підприємство повинно мати касу і вести касову книгу за встановленою формою. У касі підприємства (організації, установи) залишок готівки на кінець кожного робочого дня не повинен перевищувати ліміту каси, встановленого банком та погодженого з підприємством. Підприємства (організації, установи) не мають права нагромаджувати в своїх касах готівку понад встановлені ліміти для здійснення майбутніх витрат, в тому числі й на оплату праці. Готівка, яку господарські суб'єкти отримують в установах банків, має використовуватися за призначенням.

Під час здійснення готівкових розрахунків підприємства (індивідуальні підприємці) — отримувачі готівкового платежу збов'язані надати підприємствам (індивідуальним підпри-ємцям) — платникам обліковий розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний чек, акт виконаних робіт, наданих послуг тощо), які підтверджували б здійснені платниками витрати готівки. Підприємства та індивідуальні підприємці здійснюють розрахунки Із спожи-вачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку через належним чином зареєстровані електронні контрольно-касові апарати (ЕККА) з обов'язковою видачею споживачам касових чеків (а під час виходу з ладу ЕККА — товарних чеків). Умови застосування ЕККА, порядок видачі споживачам касових і товарних чеків, відомості, які вони мають містити, контроль за проведенням вищевказаних розра-хунків із споживачами регламентуються Положенням про порядок реєстрації і застосування ЕККА при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 1997 р. № 343 і зареєстрованим у Мі-ністерстві юстиції України 12 грудня 1997р. за № 594/2398.

Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання робіт, надання послуг.

Касові операції, тобто касове (готівкове) обслуговування народного господарства і населення є важливим напрямком діяльності комерційних банків і НБУ. Банки організують збір (інкасацію) готівки, що вивільняється з господарського обороту, а також видачу підприємствам (організаціям, уста-новам)