Тема 15
Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
Міжнародні розрахунки, поняття та види.
Способи платежу.
Засоби платежу.
Форми платежів.
1. Міжнародні розрахунки, поняття та види.
Міжнародні розрахунки обслуговують платежі за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з торгово-економічними та іншими відносинами між організаціями, підприємствами і окремими особами різних країн.
Виділяють дві групи розрахунків: торгові та неторгові (рис. 5), а самі торгові розрахунки поділяють на авансові, платежі при поставці товарів на основі документів (інкасо, акредитив), платежі з допомогою переказу.
Міжурядові угоди встановлюють загальні принципи розрахунків, а в зовнішньоторговельних контрактах чітко формулюються детальні умови. Ці умови містять такі головні елементи: валюту ціни, валюту платежу, способи і засоби платежу, форми розрахунків і банки, через які ці розрахунки будуть проводитись.
2. Способи платежу.
У зовнішньоторгових операціях існують такі основні способи платежу: платіж готівкою, авансовий платіж і платіж у кредит.
Платіж готівкою здійснюється через банк за угодами типу "спот" до чи після передачі продавцем товаророзпорядчих документів або самого товару покупцеві.
Авансовий платіж передбачає виплату покупцем обумовлених у контракті сум до передачі товаророзпорядчих документів або самого товару. Авансовий платіж відіграє подвійну роль. З одного боку, авансом імпортер кредитує експортера, з іншого - забезпечує виконання зобов'язань, взятих імпортером за контрактом. Розмір авансу залежить від цілей авансу. Найчастіше аванс становить 15-20% від вартості замовлення і виплачується після підписання контракту.
Платіж у кредит передбачає, що покупець оплачує суму, обумовлену у контракті через якийсь час після поставки товару. Отже, продавець надає покупцеві комерційний кредит. При наданні комерційного кредиту виникає питання про гарантії платежу, які бувають платіжні та договірні. Платіжні гарантії захищають інтереси продавця, договірні - покупця.
Комерційний кредит надається продавцями товару покупцю на терміни від декількох місяців до 5-8 років. Під час зовнішньоторгових операцій у рахунок комерційного кредиту імпортер виписує боргове зобов'язання на погашення отриманого кредиту в формі простого векселя або дає письмову згоду на платіж (акцепт) на перевідних векселях (траттах), виписаних експортером.
Розрахунки за товари у формі комерційного кредиту можуть поєднуватись з платежами за готівку, коли певний процент вартості оплачується проти пред'явлення комерційних документів, а решта частини - через встановлений у контракті період часу.
Альтернативна форма умов розрахунків - кредит з платежу готівкою. Якщо імпортер скористається правом відтермінування платежу за куплений товар, то він позбавляється знижки, що надається при оплаті готівкою. Розрахунки здійснюються за допомогою різних засобів платежу, які використовуються в міжнародному обороті - векселів, платіжних доручень, банківських переказів, чеків, кредитних карток.
3. Засоби платежу.
Поширення у міжнародній торгівлі комерційного кредиту зумовило використання кредитних засобів платежу – чеків та векселів.
Чек - це безумовна пропозиція чекодавця платнику здійснити платіж вказаної на чекові грошової суми чекодержателеві готівкою чи перерахуванням грошей на рахунок власника чека у банку.
Чек дуже зручний для розрахунків тоді, коли платник боїться віддати гроші до того, як отримає товар, а постачальник не хоче передати товар до одержання гарантій платежу. До того ж, використання чека як засобу платежу дозволяє економити витрати на обіг дійсних грошей і прискорює платежі, оскільки всі чеки оплачуються після подання.
Рис.1. Спосіб здійснення розрахунків за допомогою чеку
Виписаний чекодавцем документ повинен мати покриття. (Законодавство багатьох країн передбачає кримінальну відповідальність за виставлення чека без покриття). Чеки, що виписуються клієнтом банку, видаються у межах суми, що є на його поточному та інших рахунках, включаючи суми, які надійшли на ці рахунки у результаті надання банками кредиту.
Як засіб платежу у міжнародному обороті чек використовується у розрахунках за поставлений товар при кінцевому розрахунку за товар і надані послуги, врегулюванні рекламацій і штрафних санкцій, при погашенні боргу, а також у розрахунках із неторгових операцій. Чек можна використовувати для отримання готівки, для безготівкового платежу і в інших формах, пов'язаних із обігом чеків як засобу платежу.
Чек має строго визначену форму письмового документа і виписується на спеціальному бланкові, який видає чекодавцю банк або подібна кредитна установа.
Згідно з Женевською конвенцією строк подання чека до оплати у країні його видачі рівний 8-й дням, у платіжному обороті між країнами Західної Європи, Східної Європи та Середньомор'я - 20-м дням, а в міжконтинентальному платіжному обороті - 70-м дням. Ці терміни діють із дня, вказаного у чеку, як дата виставлення чека.
Чек може передаватися однією особою іншій шляхом внесення у нього передавального надпису (індосаменту). Індосамент здійснюється на зворотному боці чека і підписується особою, котра зробила цей надпис (індосантом).
Передавальний надпис повинен бути простим і нічим не обумовленим. Він засвідчує передачу прав щодо чека іншій особі, а також передбачає відповідальність індосанта перед всіма наступними власниками чека.
Умови передачі чека від однієї особи до іншої визначають вид чека та характер його використання в обігу як засобу платежу.
Розрізняють такі види чеків:
1. Іменний, або чек на користь певної особи. Такий документ не може бути переданий із допомогою звичайного індосаменту. Тут передача здійснюється цесією, тобто шляхом передавального надпису зі застереженням «Не наказу», завіреним у нотаріальному порядку відповідно до норм цивільного права.
2. Ордерний, тобто чек, виписаний на користь певної особи чи за його наказом. Передається такий чек при допомозі індосаменту зі застереженням «Наказу» чи без нього. Цей вид чека широко використовується у міжнародному платіжному обороті. Зразок такого чека вже показаний при перечисленні елементів чека.
3. Чек на пред'явника виписується пред'явникові і може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього.