Валютне регулювання ЗЕД

Валютне регулювання - внутрішня властивість валютного ринку.

Об'єкти валютного регулювання.

Інструменти валютного регулювання.

1. Валютне регулювання - внутрішня властивість валютного ринку.

Сучасний валютний ринок становить собою розгалужену систему механізмів, функціонування яких покликане забезпечити купівлю і продаж національних грошових одиниць та іноземних валют з метою їх використання для обслуговування міжнародних платежів.

Валютному ринку властиві атрибути будь-якого ринку:

він завжди виступає як конкурентний ринок. Суб'єкти ринку конкурують між собою з приводу отримання найбільшого прибутку.

будь-які обмінні операції на валютному ринку містять у собі елементи валютного ризику.

сучасний валютний ринок - це інституційно регульований ринок.

Суб'єкти валютного ринку - продавці, покупці валюти та посередники:

Основним споживачем валютного ринку, по суті визначаючим попит на його головний товар - валютні ресурси, є світові транснаціональні банки. На них припадає близько 90% всього валютного обороту. Внаслідок цього валютні курси формуються звичайно у процесі здійснення міжбанківських операцій.

Світові валютні центри розташовані у країнах, де валютні обмеження зведені до мінімуму. Такими центрами є валютні ринки в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Цюриху, Франкфурті, Сан-Франциско, Торонто, Токіо, Гонконзі, Сингапурі та інших містах. На цих ринках обсяги валютних операцій можуть становити 100 млрд. доларів і більше у день.

2. Об'єкти валютного регулювання.

Валютний курс як економічна категорія являє собою ціну грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових одиницях інших країн. Він є об'єктивним економічним показником, який відображає тенденції внутрішнього економічного розвитку певної країни та стан і перспективи зовнішньоекономічних відносин. Якщо основні характеристики кожної валюти формуються у межах національних господарств, то їхнє кількісне співвідношення відбувається у зовнішньоекономічній сфері.

Використовується валютний курс при купівлі і продажу валюти у зв'язку з експортом товарів чи послуг, надходженням у країну капіталів, доходів і кредитів, наданням кредитів іншим країнам, вивозі за кордон капіталів та прибутків, інших доходів тощо.

Види валюти та валютних операцій. Більшість валютних операцій здійснюється у доларах США (2/3 загального обсягу), а також у євро, англійських фунтах стерлінгів, японських ієнах, швейцарських франках.

Проте активи валютного ринку не зводяться тільки до грошових одиниць іноземних держав. Під валютою розуміють:

а) у вузькому значенні цього поняття - грошові знаки іноземних держав;

б) у широкому розумінні - у дане поняття включаються також цінні папери - платіжні документи (чеки, векселі, акредитиви, сертифікати та ін.), фондові цінності (акції, облігації тощо) в іноземній валюті та інші цінності (благородні метали, дорогоцінне каміння і т.д.).

У практиці функціонування валютного ринку використовуються дві групи валютних операцій:

1) операції, що проводяться на умовах «спот». Йдеться про валютні угоди, які реалізуються на короткостроковій основі - поставка валюти здійснюється протягом 48 годин. Відповідно до цього визначається і валютний курс «спот» - курс на момент укладення угоди.

2) операції «форвард». Це - термінові операції, розрахунки за якими ведуться більше як через 48 годин після їх складення.

Однією з функціональних форм термінових угод є опціонні операції, згідно з якими суб'єкти ринку набувають право купити чи продати валюту у майбутньому за курсом, зафіксованим на момент укладення відповідної угоди.

Таблиця №1

Класифікація валют

Критерій класифікації | Вид валюти

Залежно від статусу валюти | Національна

Іноземна

Міжнародна

Регіональна

Євровалюта

Залежно від режиму використання | * вільно конвертована (ВКВ);

* частково конвертована (ЧКВ):

- зовнішньо конвертована,

- внутрішньо конвертована;

* неконвертована (НКВ)

Залежно від матеріально-речової форми | Готівкова

Безготівкова

За відношенням до курсів інших валют | Сильна (тверда)

слабка (м’яка)

За принципом побудови | Звичайна валюта

валюта «кошикового типу»

За відношенням до валютних запасів країни | Резервна валюта

інша валюта

За видами валютних операцій | Валюта ціни контракту

Валюта платежу

Валюта кредиту

Валюта клірингу

Валюта векселя

Курс національної валюти до іноземної визначається і встановлюється через валютне котирування.

Валютне котирування — це встановлення курсів іноземних валют відповідно до діючих законодавчих норм і практики, що склалася. Котирування валют здійснюють державні (національні) або найбільші комерційні банки.

Котирування іноземних валют, як правило, відбувається по відношенню до долара США, євро і деяких інших валют.

Котирування дається завжди з точністю до чотирьох знаків після коми.

У більшості країн використовують метод прямого котирування іноземної валюти, коли за умовну одиницю приймається одиниця іноземної валюти і до неї прирівнюється певна кількість національних грошових одиниць або їх часток.

При непрямому (зворотному) котируванні, який традиційно використовується Великобританією та деякими державами — колишніми її колоніями, за умовну одиницю береться одиниця національної валюти і до неї прирівнюється певна кількість одиниць (або часток) іноземної валюти.

3. Інструменти валютного регулювання.

У практиці валютного регулювання застосовуються такі інструменти, як девальвація та ревальвація валюти, валютна інтервенція, корекція облікових ставок національного банку, валютні обмеження, засоби регулювання платіжного балансу країни, режим конвертованості валют.

Девальвація валюти. Девальвація валюти передбачає цілеспрямовані дії відповідних інституційних структур, які мають на меті знизити обмінні курси валюти власної країни.

Таке зниження використовується, з одного боку, для стимулювання споживчого попиту на внутрішньому ринку, а з іншого - для підвищення конкурентоспроможності та поліпшення торгових позицій країни на світовому ринку.

Ревальвація валюти. Ревальвація валюти має протилежний зміст. Вона пов'язана з відповідними діями, спрямованими на підвищення курсу національної валюти. Тут переслідується мета втримати на внутрішньому ринку споживчий попит і стимулювати товарний імпорт і приплив інвестицій.

Валютна інтервенція.