режим, за якого користування товарами на митній території країни або за її межами припускається з повним або частковим звільненням від мит, податків і без вжиття заходів економічної політики.
Вільна митна зона і вільний склад - митні режими, за яких іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягування мит, податків, а також без вжиття до зазначених товарів заходів економічної політики.
Відмова від товару на користь держави - митний режим, за якого особа відмовляється від товару без стягнення мит, податків, а також без вжиття заходів економічної політики.
Знищення товарів - митний режим, за якого іноземні товари і транспортні засоби знищуються під митним контролем, без стягування мита, податку з доданої вартості, акцизів, інших податків, стягування яких покладено на митні органи, а також без вжиття заходів економічної політики.
3. Митна вартість та методи її визначення.
Усі платежі, що здійснюються на митниці, розраховуються на базі митної вартості.
Митна вартість — ціна, яка фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України, тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України.
Митна вартість використовується при нарахуванні митних платежів, а також для встановлення вартості товарів для інших митних цілей, включаючи стягнення штрафів та застосування інших санкцій за порушення митних правил, передбачених законодавчими актами України, і для ведення митної статистики.
У рамках ГАТТ було розроблено Угоду з митної оцінки, що набула чинності з 1981 р. Відповідно до даної угоди, для оцінки вартості імпортованого товару використовують ціну товару, зазначену в зовнішньоторговельному контракті, або в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також усі фактичні витрати.
При використанні ціни Угоди для визначення митної вартості до неї включаються такі витрати (якщо вони не були до неї включені):
а) на транспортування до місця митного оформлення товару, у тому числі:
б) вартість пакування, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт з упакування;
в) відповідна частина вартості таких товарів (робіт і послуг), які прямо чи побічно були надані імпортерам безкоштовно або за зниженими цінами в цілях використання для виробництва або продажу (відчуження) на експорт товарів, що підлягають оцінці:
г) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності, які імпортер прямо чи побічно повинен сплатити, умова продажу (відчуження) товарів, що підлягають оцінці;
д) частина прибутку імпортера від будь-якого подальшого продажу, відчуження або використання товарів, що підлягають оцінці, належать поверненню експортеру.
Мита та збори є складовою митної вартості товару. На підставі цієї вартості проводиться стягнення податку на добавлену вартість, а по підакцизних товарах і акцизний збір.
Митна вартість — ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України (тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України). До митної вартості включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також такі фактичні витрати (якщо їх не враховано у рахунку-фактурі):
витрати на транспортування, навантаження, завантаження, переміщення та страхування до пункту перетину митного кордону України;
комісійні та брокерські витрати під час проведення митного та інших видів оформлення в іноземних державах на шляху перевезення товару;
плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яка має бути сплачена імпортерам або експортерам прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).
Митні збори. Крім сплати мита обов'язковим платежем при переміщенні вантажів через митний кордон є митні збори. Вони нараховуються за вантажною митною декларацією і справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів. Це платежі за:
митне оформлення товарів;
митне оформлення тимчасово ввезеного (вивезеного) майна;
митне оформлення у разі транзиту іноземних товарів;
митне оформлення у разі ввезення на митний ліцензійний склад;
митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств;
перебування товарів та інших предметів під митним контролем.
Платниками митних зборів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють митне оформлення.
Збори за митне оформлення не справляються у випадках, коли:
ввозяться в Україну предмети, призначені для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних Держав в Україні, міжнародних міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організаціях, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжурядових угод;
подається попередня вантажна митна декларація при ордерних поставках товарів;
подається загальна вантажна митна декларація при поставках комплектного об'єкта;
пункт ввезення в Україну та вивезення за кордон іноземних товарів, які переміщуються транзитом через територію України збігається;
вивозяться товари з митного ліцензійного складу за провізною відомістю без оформлення вантажної митної декларації.
Акцизний збір. Важливим інструментом регулювання ЗЕД є акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні товари (продукцію), включений у ціну товарів.
Перелік товарів, на які встановлюється акцизний збір та змінюються ставки акцизного збору, затверджується Верховною Радою України.
Рис. 3.3
Платниками акцизного збору при експорті є СПД — українські виробники алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також замовники, за дорученням яких виготовляється ця продукція на давальницьких умовах. Платниками акцизного збору при імпорті товарів є СПД, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від дати їх реєстрації, та громадяни, котрі здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і ввозять товари (продукцію) на митну територію України для власних, виробничих потреб або з метою продажу (передачі), реалізації на умовах комісії, а також реекспорту.
Залежно від суб'єкта сплати слід розрізняти два види акцизних зборів як