укладенні зовнішньоторгової угоди сторони повинні визначити, право якої держави буде застосовуватися для регулювання форми укладення угоди та прав і обов’язків сторін, врегулювання спорів.
У контракті купівлі-продажу обов’язковою умовою є перехід права власності на товар від продавця до покупця. Інші види договорів (напр., договори оренди, ліцензійні, договори страхування та ін.) предметом договору мають або право користування товаром, або надання послуг.
Правовий режим зовнішньоторгових угод визначається Віденською конвенцією (1980 р.).
Контракт виконує наступні функції:
юридично закріплює відносини між партнерами, надає їм характеру зобов’язань, виконання яких захищається законом;
визначає порядок, способи і послідовність дій партнерів;
передбачає способи забезпечення виконання зобов’язань.
Залежно від принципів класифікації, контракти можна поділити на такі види: разові; з періодичною поставкою; з оплатою в грошовій і товарній формі (повністю або частково); попередні; термінові.
Разові контракти можуть бути з коротким терміном поставки (сировинні товари) і з тривалими термінами поставки (комплектне і складне обладнання – 3, 5 і більше років).
Контракти з періодичною поставкою передбачають регулярну періодичну поставку узгоджених у них кількостей товарів протягом встановленого терміну. Такі контракти укладаються на промислову сировину і напівфабрикати.
Контракти з оплатою в грошовій формі передбачають оплату в узгодженій сторонами валюті з застосуванням обумовлених в контракті способу платежу та форми розрахунків. Контракти з оплатою повністю в товарній формі укладаються при продажу одного чи кількох товарів з одночасною ув’язкою з купівлею іншого товару і розрахунки в іноземній валюті не здійснюються (бартер).
Попередній контракт – контракт, за яким сторони зобов’язуються укласти в майбутньому договір на передачу товарів на умовах, передбачених у попередньому договорі.
3. Зміст контракту купівлі-продажу.
Контракт купівлі-продажу містить такі розділи:
Преамбула контракту.
Предмет контракту (найменування товару).
Кількість товару.
Якість товару.
Ціна і загальна сума контракту.
Базисні умови поставки.
Платіж.
Термін поставки.
Упаковка і маркування.
Санкції за порушення умов контракту.
Обставини непереборної сили (форс-мажор).
Транспортні умови (порядок відвантаження)
Прийом-здача товарів.
Претензії (рекламації).
Страхування (арбітраж).
Перелік документів для платежу.
Ліцензії.
Інші умови.
Порядок розірвання контракту.
При купівлі-продажу машин, приладів і обладнання до контракту додаються такі пункти, як технічні умови, технічна документація, гарантійний термін, технічне обслуговування, післягарантійне обслуговування, постачання запасними частинами. Перераховані пункти вміщують в Додатки, які є невід’ємними частинами контракту.
4. Типові контракти, їх умови.
Типовий контракт – це приблизний договір або перелік уніфікованих умов, викладених у письмовій формі, сформульованих заздалегідь з урахуванням торгової практики або звичаїв, прийнятих сторонами, що домовляються, після того, як вони були узгоджені з вимогами конкретної угоди. Він використовується лише для певних товарів або для певних торгових операцій.
В бланках типових контрактів, як правило, залишають місце для включення додаткових та узгоджених між сторонами умов.
5. Базисні умови поставки товару. «ІНКОТЕРМС-2000».
При визначенні в контракті купівлі-продажу базисних умов поставки вирішуються такі питання:
хто представляє (оплачує) транспорт для поставки товару;
хто оформляє митне очищення на вивезення і ввезення товару;
хто забезпечує одержання ліцензії;
коли переходить ризик випадкової загибелі чи пошкодження товару з продавця на покупця;
як продавець і покупець виконують свої обов’язки за контрактом та ін.
Базисні умови поставки визначають, хто несе витрати, пов’язані з доставкою товару від експортера до імпортера. Ті витрати, які несе експортер, включаються в ціну товару. Вони називаються базисними через те, що становлять базис поставки товару і впливають на рівень цін. Часто ці витрати складають 40-50% ціни товару.
Базисні умови поставки містяться у Міжнародних правилах тлумачення торгових термінів – ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року), які складаються і публікуються Міжнародною торговою палатою.
ІНКОТЕРМС розподіляє всі обов’язки, які повинні нести експортер та імпортер по 10 пунктах при будь-яких базисних умовах поставки:
Обов’язки Продавця | Обов’язки Покупця
А1 | Надання товару відповідно до умов договору | Б1 | Сплата ціни
А2 | Ліцензії, дозволи та інші формальності | Б2 | Ліцензії, дозволи та інші формальності
А3 | Договір перевезення і страхування | Б3 | Договір перевезення
А4 | Поставка | Б4 | Прийняття поставки
А5 | Перехід ризиків | Б5 | Перехід ризиків
А6 | Розподіл витрат | Б6 | Розподіл витрат
А7 | Повідомлення покупця | Б7 | Повідомлення продавця
А8 | Докази поставки, транспортні документи або засоби комп’ютерного зв’язку, що їх замінюють | Б8 | Докази поставки, транспортні документи
А9 | Перевірка, упаковка, маркірування | Б9 | Інспектування товару
А10 | Інші обов’язки | Б10 | Інші обов’язки