У зовнішньоекономічних зв’язках значне місце займають відносини виробників експортованих товарів та послуг з торгівельними та посередницькими фірмами. За деякими товарами, напр., сировинними, торгівля здійснюється переважно через торгових посередників.

Стосунки виробників з посередниками – торговими фірмами, комерційними агентами – опосередковуються особливими видами договорів – договорами доручення та комісії.

Предметом договору доручення у сфері ЗЕД є найчастіше вивчення ринку, розрахунки цін, виявлення потенційних клієнтів, встановлення контактів з ними, одержання замовлень, а також укладення контрактів від імені фірми, яка надала доручення. Такі договори завжди носять комерційний характер.

Відповідно до договору комісії одна сторона (комісіонер) за дорученням іншої сторони (комітента) зобов’язується за певну винагороду здійснити для комітента одну чи декілька угод від свого імені (на товар чи послугу).

Серед послуг, що здійснюються посередниками, можна виділити:

купівля і продаж товарів від свого імені, але за чужий рахунок (комісійна торгівля);

кредитування покупців;

здача в оренду (лізинг);

укладення контрактів з транспортними та страховими компаніями;

контроль товарів;

посередництво у платіжних операціях;

організація відповідного документообороту;

залагодження непорозумінь з митницею;

представництво в арбітражних судах;

складування і вантажні роботи;

проведення рекламних та інших заходів щодо просування товарів на закордонні ринки та ін.

Посередники можуть бути спеціалізовані та універсальні.

Найповніше реалізовані універсальні посередники у вигляді торгових домів, у діяльність яких може входити надання широкого спектру послуг в країні та за кордоном у сфері консультування., фінансування, посередництва та ін., а також кредитування та здача в оренду (лізинг).

Особливо поширена така форма посередництва у Японії. Там у середині 80-90-х роках 9 торгових домів контролювали бл. 40% експортних та 50% імпортних угод.

Консигнаційні операції з оплатою вартості послуги використовуються при слабкому освоєнні ринку або при поставках нових товарів, мало відомих місцевим покупцям. На консигнацію, як правило, поставляються вироби масового та серійного виробництва, у стійкому та швидкому збуті яких експортер не впевнений.

8. Міжнародна торгівля нематеріальними ресурсами та активами.

У операціях з міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями та досвідом - як об'єкти продажу - виступають продукти інтелектуальної праці у формі:

патентів на винаходи,

промислових зразків,

корисних моделей, копірайтів,

ноу-хау,

ліцензій,

торгових марок (товарних знаків),

знаків обслуговування,

найменування місць походження товарів,

програм для ЕОМ, баз даних та топології інтегральних схем.

Патент (patent) на винахід - офіційний документ, який видається компетентним урядовим органом винахіднику та засвідчує його монопольне право на володіння, використання та розпорядження винаходом на визначеній території протягом встановленого часу (15-20 років).

Винахід - це технічне рішення, яке представлене у документарній формі, а також у вигляді корисної моделі або промислового зразка, яке має технічну новизну, неочевидність та явну виробничу чи іншу корисність. Винахід може належати фізичній чи юридичній особі, які мають право використовувати його на свою користь та запатентувати у державних органах для захисту від несанкціонованого використання іншими особами.

Промислові зразки - конструкторське або художнє рішення виробу, яке має суттєву новизну. Вони можуть бути запатентовані (патент видається на 10 років) та зареєстровані.

Корисна модель - виріб, який має суттєву новизну та неочевидність технічного рішення при існуючому рівні техніки. Вона може бути запатентована (патент видається на 5 років) та зареєстрована.

Копірайт (copyright) - ексклюзивне право автора літературного, аудіо-, відеотвору на показ та відтворення своєї роботи.

Ноу-хау (know how) - розроблені оригінальні пристосування (корисні моделі), технічний досвід та секрети виробництва, які включають відомості технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, які не мають суттєвої новизни, але мають комерційну цінність і їх використання забезпечує певні переваги. Ноу-хау не мають правового захисту. Ноу-хау може включати способи та навички у проектуванні, будівництві, монтажі, методи лікування та управління тощо. Споживчі властивості ноу-хау полягають у корисності та конфіденційності інформації, яку вони містять.

Ліцензія (licence) - оформлений письмовим договором дозвіл, який видається власником винаходу (ліцензіаром), захищеного чи незахищеного патентом, зацікавленій особі (ліцензіату) на промислове та комерційне використання винаходу протягом обумовленого строку за певну винагороду.

У практиці торгівлі винаходами та ноу-хау ліцензії можна поділити на два види:

Держателі патентів та ноу-хау подають про них відомості у національні і міжнародні електронні інформаційні системи, проводять рекламні компанії й укладають із зацікавленими юридичними та фізичними особами ліцензійні угоди. Перед продажем ліцензії на винахід за кордон патентотримач зазвичай прагне запатентувати його через патентних повірених у тих країнах, куди він збирається продати ліцензію.

Ліцензійні угоди (licensing agreement) - це угоди про передачу ліцензіаром ліцензіату прав на промислове і комерційне використання у певних межах винаходів, "ноу-хау", товарних знаків тощо на обумовлений термін за певну винагороду. Ці угоди, крім надання права на використання винаходів, включають комплекс додаткових зобов'язань ліцензіарів з надання допомоги ліцензіатам у використанні предмета угоди.

Ліцензійна угода встановлює вид ліцензії (патентна, безпатентна), характер та обсяг прав на використання винаходу (проста, виключна, повна), виробничу сферу та територіальні межі використання об'єкта ліцензії.

Ліцензійні угоди можуть передбачати декілька основних видів ліцензійних платежів:

роялті (royalty) - періодичні, поточні відрахування, які встановлюються у вигляді фіксованих ставок у процентах та виплачуються через погоджені проміжки часу (щороку, раз на півроку, квартал, щомісяця або на певну дату).

паушальний платіж - платіж заздалегідь обумовленої, твердо зафіксованої в угоді суми, яка не підлягає зміні протягом усього строку дії угоди.

комбінований, або змішаний, платіж - це платіж, який поєднує виплати твердо зафіксованої паушальної суми та роялті.

Торгова марка (trademark), або товарний знак, та знак обслуговування -позначення, символ певної організації, який використовується для індивідуалізації виробника товару, послуги і який не може бути використаний іншими організаціями. Це може бути малюнок, графічне зображення, сполучення букв, ім'я засновника або власника корпорації.