приватних капіталовкладень і їх притоку до країн-членів. МБРР досягає це шляхом надання гарантій або через пряму участь в інвестиціях в приватний сектор економіки. Разом з цими функціями Банк може фінансувати урядові програми або надавати кредити для підтримки рівноваги платіжного балансу країн-членів. Через кредитування для подолання утруднень платіжного балансу Банк дублює частину функцій МВФ. Із цього приводу часто проходять дискусії про координацію функцій двох світових фінансових інститутів.
МБРР повинен:
заохочувати "розвиток виробничих умов і ресурсів в менш розвинутих країнах";
"доповнювати приватні інвестиції, забезпечуючи фінансові кошти для продуктивної мети", коли неприступний приватний капітал;
сприяти міжнародній торгівлі і підтримці рівноваги платіжного балансу, а через заохочення інвестицій - "підвищенню продуктивності, рівня життя і умов праці" в країнах-членах;
надавати позики під "найкорисніші і невідкладні проекти";
вести свої операції "з урахуванням дії міжнародних інвестицій на умови ділової активності на території країн-членів.
МБРР надає позики, тільки якщо позичальник не може отримати приватне фінансування, беручи до уваги вірогідність повернення боргу і дію операцій Банку на розвиток країни, враховуючи інтереси як країни, так і всіх членів Банка, що запозичила.
Капітал і кредитні функції МБРР
Капітал МБРР організований у формі акцій. Первинне число акцій Банку було 100 000 з номінальною вартістю 100 000 дол. кожна. Найбільшу участь в капіталі беруть промислово розвинуті країни. Так, в перші десять років діяльності Банку США отримали 34,1% акцій, Великобританія - 14%, Франція - 5,6% від загальної суми підписки. Банк має схожу з МВФ структуру акціонерного товариства, число паїв країн-членів якого, розподілених залежно від відносного місця даної країни в світовій економіці, визначає число голосів країни в Банку і її частку при розподілі дивідендів, отриманих Банком. Хоча кожна держава-член одержує 250 голосів додатково до їх паїв, менш розвинуті країни мають меншу вагу. Найвищий орган ухвалення рішень - Рада керуючих, яка включає представників кожної країни-члена. Річні збори Ради керуючих проводиться разом з управляючими МВФ.
МБРР використовує різні джерела фінансування. Фінансова структура інституту і низький ступінь вилучення його пасивів дозволяють вдаватися до інструментів кредитного ринку. Дохід Банку формується в результаті його кредитних операцій, надання послуг, надання технічної допомоги країнам-членам і інвестицій у фінансові активи. Витрати Банку здійснюються на рахунок утримання персоналу і виплат відсотків по залученому з кредитного ринку капіталу. Банк утворює і підтримує резервний капітал, що фінансується наступними способами:
резерви, створені безпосередньо із загального доходу (до обчислення чистого прибутку);
"додаткові резерви", створені за рахунок спеціальних щорічних відрахувань з чистого прибутку Банку;
"спеціальні резерви" - фінансуються через спеціальні комісійні, що знаходяться у високоліквідній формі і службовці для покриття зобов'язань Банку.
В процесі надання кредитів Банк оцінює широкий спектр політичних і економічних величин і чинників:
політичне положення країни, стабільність уряду, адекватність внутрішньої і зовнішньої політики, що проводиться;
макроекономічні величини - валовий внутрішній продукт і національний дохід;
рівень економічного і промислового розвитку;
фінансову і валютну політику уряду;
політику уряду в області іноземних інвестицій;
рівень зовнішньої заборгованості і обслуговування існуючих зобов'язань по зовнішньому боргу;
золотовалютні резерви відповідної держави.
Позики МБРР мають строго цільове призначення. В більшій частині вони служать для розвитку інфраструктурних галузей, а також секторів, потребуючих в капіталовкладеннях, які виявляються не під силу вільному національному капіталу. Найбільша частина кредитів Банку призначена для фінансування електроенергетичного сектора (34%), транспорту (33%) і промисловості (15,4%)2.
4.3. Міжнародна фінансова корпорація (МФК).
З метою економічного розвитку країн-членів МБРР, в 1956 р. була створена Міжнародна фінансова корпорація (МФК). Роком пізніше вона придбала статус спеціалізованої організації ООН. МФК - перша міжурядова фінансова організація; мета її роботи - стимулювання експорту приватного капіталу і заохочення розвитку приватного сектору в країнах, що розвиваються. МФК - також філіал МБРР. Органи управління Банку - одночасно і органи управління обома філіалами.
Основні види діяльності МФК:
фінансування проектів приватного сектору економіки країн, що розвиваються, шляхом надання позик або прямих інвестицій;
сприяння приватним компаніям країн, що розвиваються, в мобілізації фінансових ресурсів на міжнародних фінансових ринках;
надання технічної допомоги, дорадчих та консультаційних послуг урядам та підприємцям країн-членів.
Пріоритет – фінансування проектів у всіх галузях економіки.
Таким чином, Банк визнав залежність успіхів його проектів як від діючої політики, так і від технічної якості самих проектів. Боргова криза 80-х рр. розширила програму Світового банку за поданням коригуючих позик. Банк став найзначнішим зовнішнім джерелом фінансування країн з ринковою економікою, що формується, забезпечуючи ним грошові кошти (до 25% фінансових коштів на термін більш 3-х років) для сприяння операціям по обслуговуванню і зменшенню боргу. MAP може надавати позики на зменшення боргу для найбідніших країн. Банк прийняв Спеціальну програму допомоги самим потерпілим африканським країнам-боржникам і підтримує програми стабілізації боржників, фундирував програми структурних перетворень в області кредитування, мобілізує засоби з інших джерел для мети майбутнього розвитку країн-боржників і надає їм технічну допомогу для управління заборгованістю. У позичальників є цілий ряд різноманітних альтернативних варіантів фінансування із зовнішніх джерел.
Інструменти зовнішнього фінансування складаються з:
- неборгових (субсидії, приватні інвестиції)
- боргових (позики, ринки капіталів, банківські кредити, комерційні кредити, експортні кредити), які використовуються як країнами з ринковою економікою, що формується, так і промислово розвинутими державами.
Світовий банк здійснює також спільне фінансування, коли всі сторони - позичальник, сам Банк і організації, які здійснюють спільне фінансування, - одержують вигоду. Організовуючи спільне фінансування, Світовий банк звичайно консультується з позичальником і відбирає для підтримки проекти, що мають нагоду внести істотний внесок в економічний розвиток країни-позичальника. Банк має обмежені ресурси для фінансування, тому позичальнику доводиться шукати