„Місцеві фінанси”

Місцевий бюджет є основним інструментом, за допомогою якого місцева влада може впливати на локальну активність, створювати умови для економічного та соціального піднесення території своєї юрисдикції. Основним дохідним джерелом, яке складає основу формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів в Україні, є податок на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). Оскільки він посідає провідне місце у формуванні доходів місцевих бюджетів, від його обсягу значною мірою залежать фінансові можливості місцевого самоврядування щодо виконання делегованих та власних повноважень. Від реальності визначення прогнозованого обсягу доходів кожного місцевого бюджету залежить обсяг належної йому дотації вирівнювання та, відповідно, збалансованість дохідної та видаткової частин за делегованими повноваженнями. Проблеми вдосконалення системи оподаткування та поліпшення структури дохідної бази місцевого самоврядування України висвітлені у працях таких вітчизняних економістів, як С. Буковинський., О. Василик, О.Кириленко, В. Кравченко, А. Соколовська. Окремі питання організації фінансового забезпечення місцевого самоврядування в Україні та зарубіжних країнах досліджено у працях В.Андрушенка, В.Зайчикової.

.

. З ухваленням Бюджетного кодексу в 2001 р. Україна перейшли від системи податкових розщеплень до системи закріплених податків. ПДФО стан закріп-леним податком, надходження від якого у фіксованих частках розподіляється між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць різного рівня з метою забезпечення фінансування делегованих державою видаткових повноважень. За даними Міністерства фінансів України, частка ПДФО у доходах спільного фонду місцевих бюджетів у 2003 р. складала 60,0 %, у 2004 р. — 63,1 %. Причина цього полягає в тому, то структура такого податку добре узгоджується і принципом платоспроможності, а надходження від нього характеризуються значною еластичністю: збільшення бюджетних надходжень відбувається пропорційно економічному зростанню. Разом з тим ПДФО не має всіх характеристик, які робили б його придат-ним для ролі місцевого податку. Зокрема, він слугує провідним інструментом проведення політики перерозподілу, яка, відповідно до принципів розподілу завдань між рівнями держави, має належати до національного рівня. Значні зовнішні ефекти, які виникають при проведенні політики перерозподілу на регіональному та місцевому рівні, обумовлюють його належність до доходів національного бюджету в більшості країн. Проте на практиці часто виявляється, що закріплені за місцевою владою джерела доходу є недостатніми для фінансового забезпечення їхнього функціо-нування, отже з метою покриття вертикального дисбалансу держава може пе-редавати частину (через систему податкових розщеплень) або всі надходження від цього податку до місцевих бюджетів. Цікаво, то саме в країнах Північної Європи, де базою місцевих бюджетів слугу ПДФО, частка місцевих бюджетів у консолідованому бюджеті держави сими найбільшою значення порівняно з середнім значенням для країн з розвиненою ринковою економікою.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу (заробітної плати) за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеного у трудовій книжці), виключно за одним місцем його нарахування, але в межах жорстко встановленої суми – прожиткового мінімуму на працездатну особу і коефіцієн-том 1,4 (на 2005 р. це складає 572,60 грн. = 409 грн. - 1,4). Разом з тим з 1 січня 2004 р. були позбавлені права на отримання соціальної пільги ліквідатори наслідків Чорнобильської аварії 3 і 4 категорій, а батьків, у яких менше трьох дітей, обмежили в правах на пільгу (це право зберегли лише самотній батько або мати); втратили право на пільгу приватні підприємці, а, за певних умов, можуть отримувати таку пільгу вдови (вдівці) і студенти. Це не створює труднощі щодо обчислення надходжень ПДФО на місцевому рівні. Навіть незначна похибка в підрахунках, з урахуванням величезного: фіскального значення ПДФО, може призвести до розбалансування місцевій бюджетів. Зокрема, скасовано пільги зі сплати за землю, то надавалися за галузевою ознакою, збільшено ставки за користування земельними ділянками на тери-торіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, у випадку, якщо будівлі та споруди, розмішені на ділянках, не пов'язані з функціональним призначенням цих об'єктів, запроваджено справляння державного мита з позовних заяв майнового характеру за ставкою 2 % від суми позову (раніше ця ставка була 1 %), встановлено обмеження на застосування єдиного податку на підприємницьку діяльність. Можна визначити певні резерви збільшення надходжень від місцевих подат-ків і зборів у регіони. Зокрема, деякі зі зборів не запроваджуються місцевими ор-ганами влади, незважаючи на наявність підстав. Так, збір за паркування автотран-спорту складає в загальній сумі надходжень від місцевих податків лише 3,5 %, попри те, що майже в кожному місті обласного чи районного значення, селищах існують стихійні місця паркування. Звичайно, справляння цього збору вимагає здійснення певних організаційних заходів, але, як показує досвід значної кількості українських міст, його надходження можуть бути доволі вагомими.

Перспективи розвитку територіального управління України, що відкрива-ються в контексті адміністративно-територіальної реформи, створюють підста-ви для формування нової якості міжбюджетних відносин, адже однією з при-чин недосконалості фінансового забезпечення місцевого самоврядування є незавершеність муніципальної реформи в Україні. Базовий рівень місцевого самоврядування - територіальна громада - є фрагментованим (на сьогодні іс-нує понад 30 тис. громад) і потребує здійснення заходів щодо об'єднання неве-ликих адміністративно-територіальних одиниць. Як свідчить зарубіжний до-свід, наповненість бюджетів та якість управління фінансовими ресурсами у таких укрупнених одиницях місцевого самоврядування значно покращуються. Поки що важко спрогнозувати, як позначаться на доходах місцевих бюд-жетів зміни в адміністративно-територіальному устрої, але якщо укрупнення територіальних громад супроводжуватиметься розширенням податкової бази місцевих бюджетів (зокрема,