Сімейний доход не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум, тобто набору товарів і послуг, розрахованого на основі норм і нормативів споживання і забезпеченості населення першочерговими .життєвими засобами. Прожитковий мінімум використовується для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат і пільг.

Сімейні доходи використовуються за різними напрямами. Серед них слід назвати харчування, придбання одягу, взуття, купівлю меблів, предметів культури і побуту (включаючи автомобілі, мотоцикли), витрати на соціально-культурні та побутові послуги, нагромадження та інші видатки.

Зростання доходів не тільки веде до повнішого задоволення потреб сім'ї, а й змінює структуру напрямів і переваг використання сімейних доходів. При цьому виявляються деякі важливі закономірності цього процесу.

Харчування в структурі сімейних доходів займає одне з найважливіших місць. Зменшення його частки є позитивною тенденцією, яка свідчить про підвищення життєвого рівня населення. Пояснюється це тим, що видатки на харчування є необхідною основою існування людини, вони визначаються традиційними сімейними потребами населення і менш за все піддаються скороченню. Людина економить на харчуванні в останню чергу, коли всі інші ресурси вже вичерпані.

Розвиток виробництва, зростання багатства суспільства і його членів зумовлюють збільшення заощаджень і нагромаджень, які використовуються для поліпшення добробуту і подальшого розвитку виробництва.

За даними Держкомстату України номінальні доходи населення за січень–листопад 2003 р. порівняно з аналогічним періодом 2002 р. збільшились на 13 %. Наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів та послуг, зросли на 10,1 %, а реальні наявні, визначені з урахуванням цінового фактора, – на 4,9 %.

Наявні доходи у розрахунку на одну особу за листопад 2003 р. становили 318,2 грн. проти 278,5 грн. за листопад 2002 р.

Витрати населення у січні–листопаді 2003 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 21 %. Приріст заощаджень склав 9284 млн. грн.

Упродовж 11 місяців 2003 р. тривав процес зростання рівнів номінальної та реальної заробітної плати. Так, номінальна середньомісячна заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника за січень–листопад 2003 р. порівняно з відповідним періодом 2002 р. підвищилася на 22,7 % і склала 454,56 грн., що на 24,5 % перевищує розмір встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (365 грн.) та у 2,5 раза розмір мінімальної заробітної плати (185 грн.) у цьому періоді.

Розмір заробітної плати за видами економічної діяльності коливався від 227 грн. на підприємствах сільського господарства та пов’язаних з ним послуг до 1006 грн. в установах, зайнятих фінансовою діяльністю.

Реальна заробітна плата у листопаді порівняно з жовтнем 2003 р. зменшилась на 3,6 % (при зростанні споживчих цін на 1,9 %). Темп її приросту порівняно з листопадом 2002 р. склав 12,9 %. Середньомісячний розмір реальної заробітної плати у січні–листопаді 2003 р. перевищив відповідний тогорічний показник на 15,3 %.

Сума невиплаченої заробітної плати за 11 місяців 2003 р. зменшилась на 8,2 %, а за листопад – на 0,8 % і на 1 грудня 2003 р. склала 2123,6 млн грн. Порівняно з відповідним періодом 2002 р. скорочення обсягу боргу склало 11,1 %. ах країни.

Вагоме зменшення суми боргу із виплати заробітної плати порівняно з 1 січня 2003 р. зафіксовано на підприємствах сільського господарства (на 74 млн грн., або на 19,2 %), будівництва (на 29,8 млн грн., або на 15,4 %), транспорту та зв’язку ( на 16,2 млн грн., або на 12,9 %).

З кожних 100 невиплачених гривень 62 – заборгували своїм працівникам промислові підприємства, ще 15 – підприємства сільського господарства.

Частка працівників, які вчасно не отримували заробітну плату, в загальній їхній кількості зменшилась з 18,1 % на 1 січня 2003 р. до 13,1 % на 1 грудня 2003 р.

Скорочується і тривалість невиплати заробітної плати. Кількість працівників, які не отримували заробітну плату понад 6 місяців, зменшилась майже на третину (з 739 тис. осіб на 1 січня 2003 р. до 504 тис. осіб на 1 грудня 2003 р.).

Заборгованість із фінансування виплати пенсій та грошової допомоги по установах Мінфіну та Пенсійного Фонду України після повної ліквідації протягом вересня 2000 р. в наступні періоди не виникала.

У листопаді 2003 р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг отримували 10,2 % сімей країни.

У січні-листопаді 2003 р. субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії призначено 2669,0 тис. сімей, що становить 91,6 % від загальної кількості сімей, які звернулися за субсидіями, з них у міській місцевості - 2060,0 тис. , у сільській - 609,0 тис. сімей.

Загальна сума призначених субсидій у січні-листопаді 2003 р. становила 103,8 млн грн., при цьому в міській місцевості цей показник склав 88,6 млн грн., сільській - 15,2 млн грн.

Середня сума призначеної субсидії на одну сім’ю у листопаді 2003 р. становила 54 грн.

4 Розподіл і перерозподіл чистого доходу і продукту

В умовах переходу до ринкової економіки проблеми розподілу чистого доходу і продукту набувають дедалі більшого значення. Чистий доход - це різниця між ціною всієї реалізованої продукції і витратами на її виробництво, тобто собівартістю. Реально на кожному підприємстві чистий доход виступає прибутком.
Прибуток - це реальна економічна форма додаткового продукту. Розподіл чистого доходу фактично зводиться до розподілу прибутку. На різних підприємствах і залежно від форм конкурентної боротьби він має неоднакові конкретні форми свого прояву.