Інтегральний показник ресурсно-сировинного потенціалу регіонів визначається як зважена сума економічних оцінок окремих компонентів потенціалу - мінеральних, водяних, земельних, лісових, фауністичних і рекреаційних ресурсів. Для цілей визначення інвестиційної привабливості ресурсно-сировинний потенціал характеризує середньозважену забезпеченість балансовими запасами основних видів природних ресурсів.

Кількість, якість і сполучення ресурсів визначають ресурсно-сировинний

потенціал території, що є важливим чинником розміщення населення і господарської діяльності. Ресурсно-сировинний потенціал регіону впливає на ринкову спеціалізацію і місце в територіальному поділі праці. Розміщення, умови видобутку і характер використання природних ресурсів впливають на зміст і темпи регіонального розвитку.

Для оцінки ресурсно-сировинного потенціалу регіону найбільший інтерес представляють ресурси, приведені в таблиці 2.7.

Географічне положення регіону багато в чому визначається наявністю в регіону виходів до морських транспортних шляхів, границь з іншими державами.

1.2. Трудовий потенціал. Однією з основних складових трудового
потенціалу є демографічний потенціал регіону.

Для потенційного інвестора важливим є не тільки кількісна, але і якісна

складова робочої сили. До якісних характеристик може бути віднесений рівень професійної підготовки населення регіону, вік, стать, стан здоров'я. Важливими напрямками в області вивчення трудового потенціалу є такі показники, як загальна чисельність працюючих, середньомісячна оплата праці, кількість безробітного населення, що займається пошуками роботи (за даними служби зайнятості), віковий склад працюючого і безробітного населення, з виділенням осіб перед пенсійного віку, і професійний склад безробітних.

Таблиця 2.7 - Складові ресурсно-сировинного потенціалу регіону

Вид ресурсно-сировинного

потенціалу | Вид ресурсу

Мінерально-сировинний | Паливно-енергетичні: нафта, природний газ,

вугілля, торф, пальні сланці.

Металорудні: руди чорних, кольорових,

рідких і шляхетних металів.

Нерудні: апатити, фосфорити, слюда, графіт,

азбест,

Водяний | Водопостачання. Гідроенергетика.

Лісовий | Деревний потенціал.

Рослинницький | Запас гумусу в ґрунті.

Вміст білка в основній продукції

оброблюваних сільськогосподарських

культур

Таким чином, при оцінці трудового потенціалу регіону важливим є облік таких факторів як: наявність трудових ресурсів; професійно-освітній рівень трудових ресурсів; наявність кваліфікованої робочої сили.

1.3. Виробничий потенціал - характеризує стан виробничої сфери регіону.

рамках оцінки виробничого потенціалу регіону визначається валовий

регіональний продукт (ВРП), що представляє різницю між сумою випуску і

сумою проміжного споживання.

Основними напрямками дослідження, проведеного в рамках оцінки інвестиційного потенціалу регіону, є: оцінка виробничих потужностей;

придатність їх до переобладнання чи використання для організації виробництв;

визначення наявності необхідного для організації виробництва устаткування;

оцінка виробничої інфраструктури. Крім того, оцінці підлягає ефективність

використання ресурсів підприємств регіону в розрізі продуктивності праці у

ведучій галузі господарської спеціалізації (промисловості чи сільському

господарстві) і фондовіддачі.

З огляду на об'єктивну тенденцію розвитку світового господарства, при повному і стрімкому відкритті економіки регіонів світовому ринку значна частина морально застарілих виробничих потужностей підлягає разовому демонтажу з позиції рентабельності світового ринку. Приблизно 30-40% виробничих потужностей вигідніше демонтувати, а використовувані ними енергію і сировину продавати на світовому ринку. Тому важливим є не тільки наявність на території регіону тих чи інших виробництв, але і рівень відповідності їхнім вимогам внутрішнього і світового ринку.

Важливим моментом у формуванні виробничого потенціалу є особливості

галузевої спеціалізації підприємств регіону. Прогресивні структурні зміни припускають, що морально зношені виробництва йдуть на спад, а нові елективні - на підйом. На думку багатьох авторів, не можна говорити ні про яке прогресивне структурне перетворення, якщо спад охопив буквально усі види виробництв.

Важливим критерієм розвитку економіки регіону є також структура

імпорту й експорту. Найбільш сприятливим вважається перевага в експорті наукомісткої продукції і продукції високого ступеня обробки. Для імпорту раціональним є ввіз на територію регіону машин і устаткування, оскільки це по

суті вкладення в засоби виробництва.

1.4. Інноваційний потенціал представляє рівень розвитку науки і впровадження досягнень науково-технічного прогресу в регіоні. У переважній більшості випадків розвиток науково-технічного потенціалу перетворюється в щ з найбільш важливих елементів відтворювального процесу. Причому розвиток регіонів, що застосовують наукові досягнення, здійснюється по екстенсивному шляху,

1.5. Інституціональний потенціал представляє ступінь розвитку ведучих
інститутів ринкової економіки. Від ступеня розвитку інституціональної сфери
регіону залежить ефективність і надійність обміну на товарному, ресурсному,
фінансовому ринках.

Важливими характеристиками є особливості місцевого законодавства в

області оподатковування, регіонального регулювання підприємництва, наявність специфічних регіональних норм і правил, протекціонізм місцевого підприємництва.

У рамках формування інституціонального потенціалу найважливішими напрямками є: захист прав власності й удосконалювання корпоративного керування; вирівнювання умов конкуренції; дерегулювання економіки; поліпшення інформаційного забезпечення бізнесу, реформування бухгалтерського обліку і статистики.

Необхідним атрибутом зростаючої економіки є наявність фінансових ринків, що динамічно розвиваються, і інститутів. Ключовими елементами побудови фінансової системи, адекватної потребам сучасної економіки, є: реформування банківського сектора; розвиток фондового ринку й інвестиційних інститутів; розвиток ринку страхових послуг.

1.6. Інфраструктурний потенціал представляють економіко-географічне
положення регіону і його інфраструктурна забезпеченість. Це один з важливих
факторів, що впливають на рішення інвестора.

Цей фактор забезпечує можливість постачання електроенергією і газом, водою і т.д. виробництва промислового підприємства. Наявність аеропортів і портів обумовлює забезпеченість виробництва інвестора сировиною, запчастинами і можливістю регулярного експорту продукції. Стан залізниць і автодоріг, річкових шляхів сполучення також приймається в увагу. Враховується і те, як робітники можуть добиратися до місця роботи.

Інвестор може сприяти розвитку інфраструктури шляхом будівництва внутрішніх доріг, під'їзних колій, додаткових підстанцій на дизельному паливі і т.д. Однак основні комунікації повинні бути готові чи створюватися урядом або муніципалітетами. Відсутність цього, з огляду на величезні витрати на створення інфраструктури, може послужити серйозною перешкодою. У деяких регіонах для залучення інвесторів створюються промислові зони, що надають інвестору транспорт, зв'язок і т.п., а найчастіше і побудовані приміщення, що даються йому на пільгових умовах з можливістю наступного викупу.

Інфраструктурний потенціал регіону залежить від