може відбутися шляхом прийняття нових законів, які б удосконалили та спростили (для приватних підприємців) систему оподаткування, зменшення податкового навантаження, особливо на малі підприємства.
Для прискорення інвестування держава повинна розробити ряд документів, в яких конкретизувались би цілі, завдання, терміни, ресурси і виконавці заходів, спрямованих на принципові зрушення в підходах до залучення інвестицій, визначення напрямів формування інвестиційної політики,
зростання її впливу на процеси реформування економіки та ефективне використання виробничого потенціалу господарських комплексів.
Одним із таких документів є «Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2003-2010 роки», інші документи, які визначають напрями розвитку економіки держави. Метою Програми є створення привабливого інвестиційного клімату та розвиток інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення.
На регіональному рівні місцеві та обласні ради повинні розробити програми, які б допомагали розвиватися місцевим підприємствам та інвестиційним компаніям. Кожен регіон має свої особливості, місцеві органи влади повинні у програмах розвитку регіонів визначити стратегію залучення інвестицій у проблемні галузі кожного окремого регіону, відповідно до цього визначити пріоритетні напрями інвестування, які б відповідали державним інтересам, сприяли швидкому подоланню кризи в певній галузі.
Регіони мають «відносно» свою систему цін на ресурси, податкову політику, законодавчу базу, різний рівень розвитку галузей, а отже, відмінності з прибутковості суб'єктів та об'єктів інвестування.
Слід зауважити, що основні форми залучення інвестицій в регіони України — це внески у формі рухомого і нерухомого майна (70%) і грошові внески (27%), тобто ми бачимо, що інвестиції, які отримують підприємства, часто використовуються не на технічне переоснащення виробництва, а на реконструкцію і поновлення основного капіталу. У більшості випадків підприємства отримають інвестиції для підтримання існуючого виробництва без конкурентоспроможності продукції, що, в свою чергу, призводить до зниження інтенсифікації інвестиційного процесу. Це також особливий чинник, що характеризує сучасне інвестиційне поле.
У регіонах України іноземні інвестиції розподіляються нерівномірно. Інвестор, при вкладенні капіталу, завжди звертає увагу на співвідношення «прибутковість-ризик».
На величину іноземних інвестицій впливає ряд факторів, а саме:
сприяння органів місцевої влади;
ємність споживчого ринку;
розвиток інфраструктури;
приклад успішної роботи інших компаній.
Особливо актуальною для місцевих органів влади є наявність виваженої стратегії залучення інвестицій у розвиток відповідних територій та плану дій управлінської команди щодо реалізацій цієї стратегії. Найважливішу роль у стратегічному плануванні, в свою чергу, відіграє аналіз економічного і, зокрема, інвестиційного стану території і правильне відображення результатів цього аналізу в описово-аналітичній частині стратегічного плану.
До принципів формування інвестиційної стратегії віднесемо наступні:
1. Налагодження зв'язків з місцевими підприємствами, які потребують інвестицій та спеціалізованими консультаційними установами, які займаються проблемами інвестиційних можливостей країни та окремих територій (торгово-промисловими палатами, агенціями регіонального розвитку, аналітичними центрами). Доцільним є проведення семінарів з метою залучення до цього процесу місцевих органів влади.
Створення і постійне оновлення бази даних інвестиційних проектів району, в тому числі на вебсайті району. Задля зручного пошуку доцільно стандартизувати форму подання резюме таких проектів і зобов'язати зацікавлені сторони періодично поповнювати інформацію.
Застосування раціональних і ділових підходів при безпосередніх контактах з потенційними інвесторами. Це означає прагнення до розуміння мотивації інвестора, відкидання зайвих сентиментів стосовно окремих «безнадійних» виробничих об'єктів, відкритість, послідовність та прозорість дій влади на підготовчому етапі інвестування проекту.
Здійснення постінвестиційної підтримки проекту, яка має полягати у забезпеченні стабільних умов діяльності підприємства після здійснених інвестицій, вирішенні можливих проблем свавілля регуляторних органів тощо. Проте місцева влада не повинна втручатися у процес дрібного інвестування, оскільки ефективність її посередництва в цьому разі різко зменшується.
Керівництво виконавчих органів влади на місцях має концентрувати увагу на найбільших, структурою чи місто утворюючих підприємствах. При цьому важливо максимально об'єктивно визначити можливість оздоровлення цих підприємств і уникати їх пільгово-дотаційної підтримки.
Формування механізму залучення іноземних інвестицій в Івано–Франківську область є складовою сприятливого інвестиційного клімату. Позитивними сторонами залучення іноземного капіталу в даний район представлені на рисунку 3.4.
Ріст бюджетних доходів і зменшення бюджетних навантажень |
Зниження рівня імпортозалежності | Покращення платіжного балансу
Підвищення якості робіт і послуг |
Позитивні сторони залучення іноземного капіталу в Івавно – Франківську область |
Стимулювання розвитку інфраструктури
Зростання темпів ринкових реформ | Включення області у міжнародний поділ праці
Підвищення рівня кваліфікації працівників | Збільшення обсягів конвертованої валюти та зменшення строків її накопичення
Підвищення адаптації суб’єктів господарювання до умов конкурентного середовища | Накопичення закордонного і організаційного управлінського досвіду | Створення міжнародних стратегічних альянсів
Рисунок 3.4 - Переваги залучення іноземного капіталу в Івано–Франківську область
Кожен регіон України має певні переваги, зумовлені як загальною
ситуацією в країні (територіальне розташування, природні ресурсами, дешева робоча сила), так і таких, що визначаються місцевими умовами (відомі історичні пам'ятки, рекреаційні можливості та ін.). Основними базовими конкурентними перевагами Івано–Франківської області є:
* територіальне розташування;
* розвинена транспортна інфраструктура;
* наявність кваліфікованої та невибагливої робочої сили;
* унікальність окремих видів економічної діяльності;
* значний споживчий ринок;
* рекреаційні та туристичні можливості;
* сприяння місцевої влади підприємницькій діяльності;
* наявність незадіяних потужностей;
* наявність відомих різноаспектних брендів (історичних, промислових та ін.).
Усі ці переваги дають можливість залучати інвестиції в Івано – Франківщину, що є вирішальним фактором для її ефективного розвитку.
3.2 Інвестиційні пріоритети економіки Івано – Франківщину
Парадигма стійкого зростання економіки означає не тільки припинення спаду виробництва і подолання кризових явищ, а й вихід господарського комплексу регіону на режим стабільного соціально-економічного зростання-розвитку, який може бути забезпеченим тільки шляхом підвищення конкурентноздатності регіонального промислово-виробничого комплексу, що передбачає розвиток ефективних виробництв, створення умов, мотивів і стимулів для розширення інвестиційної діяльності -