розвитку населених пунктів області на 2002-2010 роки із залученням в економіку району іноземних інвестицій.
Розвиток та підтримка малого підприємництва здійснюється за такими і напрямками:
формування районної Інфраструктури підтримки малого підприємництва;
створення сприятливих умов для використання суб'єктами малого і середнього підприємництва державних і місцевих фінансових, матеріально-
технічних та інформаційних ресурсів, а також науково-технічних розробок і технологій;
удосконалення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для суб'єктів малого підприємництва;
фінансова підтримка інноваційних та соціально-вагомих для регіону інвестиційних проектів із залученням міжнародних інвесторів.
Головні проблеми, що стримують розвиток підприємництва в регіоні:
несистематизована законодавча база регулювання підприємницької діяльності на державному, регіональному та місцевому рівнях;
недостатній рівень економічної та юридичної освіти підприємців;
відсутність дешевих довгострокових кредитних ресурсів;
недостатня ефективність інфраструктури державної підтримки підприємництва на регіональному та місцевому рівнях.
Пріоритети програми базуються на необхідності вирішення головних проблем, що стримують приплив інвестицій. До них відносяться:
систематизація законодавчої бази регулювання підприємницької діяльності на державному, регіональному та місцевому рівнях;
створення ефективної інфраструктури державної підтримки підприємництва на регіональному і місцевому рівнях;
складання переліку пріоритетних видів підприємницької діяльності (видів продукції, робіт та послуг);
підтримка зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємництва.
Інвестиційні пріоритети тієї чи іншої галузі визначаються здатністю підприємств забезпечити високу і швидку рентабельність інвестицій. З цієї точки зору Івано – Франківщина, де зосереджений значний рекреаційний потенціал, сприятливі природні та кліматичні умови, необхідна для обслуговування рекреаційної галузі інфраструктура, є дуже перспективним регіоном. До того ж, світова практика свідчить, що саме ця галузь є однією з найбільш ефективних для інвестування.
Перспективність розвитку галузі зумовлена наступними факторами:
сприятливим кліматичним режимом, розташуванням регіону в зоні прохолодного та помірного клімату, терміном зберігання снігового покрову не менше 3-х місяців;
сприятливим рельєфом;
наявністю стабільного попиту, особливо на гірськолижні послуги;
наявністю матеріально-технічного потенціалу комплексу, транспортних та енергетичних комунікацій;
можливістю цілорічної експлуатації спорткомплексів.
Загальна кількість відпочиваючих в районі зростає. У 2007 році
обслужено 110 тис. чол., що вдвічі більше, ніж у 2003 році. Іноземні туристи прибувають до нас із більш, ніж 50 країн. Програмою розвитку туризму до 2006 року передбачається, що кількість внутрішніх туристів має зрости у 3 рази, іноземних - в 4 рази.
Розвиток комплексу стимулюватиме подальше нарощення виробництва в обслуговуючих галузях, гарантуватиме зростання бюджетних надходжень від діяльності індустрії відпочинку та туризму.
Цьому сприятиме "Програма розвитку туризму в районі до 2008 року". Рішенням сесії районної ради в бюджеті району на 2006 рік виділено 100 тисяч грн.
Все більш популярним у світі нині стає сільський зелений туризм. Цей давно відомий на Івано – Франківщині вид відпочинку відроджується на нових засадах. Сьогодні понад 100 господарів готові приймати і приймають гостей в своїх оселях. І мають для цього належні умови.
Однак підвищення рівня сервісу, вдосконалення інфраструктури туризму залишаються злободенними проблемами.
Вважаючи туризм пріоритетною галуззю економіки й культури, облдержадміністрацією представлено на розгляд уряду ряд пропозицій для зменшення податкового тиску і створення пільг для туристичних підприємств,
підготовлено для потенційних інвесторів низку інвестиційних пропозицій. Серед них:*
створення міжнародного центру туризму на півдні Івано–Франківській області з розвинутою інфраструктурою, особливо, для зимового
відпочинку;
* створення культурного та рекреаційного центру туризму в районі.
3.4 Інвестиційні ресурси області
Формування інвестиційних ресурсів району за рахунок їх залучення з усіх І доступних джерел є одним з найважливіших елементів регіональної інвестиційної політики. При зрозумілому дефіциті власних ресурсів у більшості підприємств регіону, головними методами фінансування інвестиційних програм і проектів в сьогоднішніх умовах та на найближчу перспективу слід вважати позичкові і залучені інвестиції.
До позичкових інвестицій належать довгострокові кредити банків та інших кредитних структур, облігаційні емісії, інвестиційний лізинг, інвестиційний селенг та ін..
До залучених інвестицій належать внески інвесторів у статутні фонди, емісії акцій або інвестиційних сертифікатів.
а) міжнародні фінансово-кредитні організації
Міжнародні фінансово-кредитні організації (МФО) практикують різноманітні варіанти інвестування, серед яких найбільш широку практику отримали надання позичок або участь в статутному капіталі отримувача інвестиції.
Інвестиційна політика визначається кожною з міжнародних фінансово-кредитних організацій самостійно на основі вивчення і аналізу інвестиційного клімату країни, привабливості її регіонів, галузей та ланок господарювання, співвідношення ризиків і безпеки процесу інвестування та багатьох інших чинників. В узагальненому вигляді процес співпраці із згаданими організаціями від зародження ідеї інвестиційного проекту до початку його фінансування можна звести до наступних кроків:*
ініціація ідеї і розробка інвестиційного проекту пошукувачам інвестиції;*
розробка бізнес-плану (забезпечення МФО корпоративною інформацією);
концептуальний аншііз ідеї і бізнес-плану фахівцями МФО;
передінвестиційні дослідження і оцінка проекту (фінансова, технічна, економічна, екологічна, соціальна, юридична);
розгляд проекту Радою директорів МФО з відповідною санкцією (схвалення - відхилення);
прийняття рішення про надання інвестицій з власних ресурсів чи мобілізації ресурсів Інших фінансових інституцій;
підписання угоди з погодженими умовами участі в реалізації інвестиційного проекту (юридичні зобов'язання);
розподіл і надання фондів;
моніторинг реалізації проекту;
вихід з проекту (повернення позики або продаж статутної частки).
б)банки
Система банківських установ області сьогодні ще недостатньо орієнтована на інвестування зростаючої економіки: більшість кредитів короткотермінові, їх вартість досить висока. Водночас банки можуть брати участь у фінансуванні регіональних інвестиційних проектів в якості:
1. єдиного інвестора проекту. Беручи на себе більшу частину ризиків реалізації
проекту, банк може отримувати і більший прибуток;
2. пайової участь в проекті. Для зниження власного ризику банк залучає до
участі в проекті інші фінансові інститути;
3. кредитора. Банк видає інвестиційний кредит на умовах оплати, повернення і термінування, гарантом якого виступає підприємство – ініціатор проекту;
4. фінансового посередника. Банк організовує кредитну лінію, що виділяється для нього сторонніми кредиторами, і виступає гарантом в частині