правовий статус іноземців" від 04.02.1994 № 3929-ХІІ.
10. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
і 2.1994 №334/94-ВР.
Закон України "Про страхування" від 07.03.1997 № 85/96-ВР.
Закон України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-ХИ.
Закон України "Про оренду землі" від 06.10.98 № 161-14.
14.3акон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1998 № І68/97-ВР.
Закон України "Про науково-технічну інформацію" від 25.06.1993р..
Закон України "Про концесії" від 16.07.99 №997. (Постанови Кабінету Міністрів України: "Про затвердження переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію" від 11.12.99 №2293, "Про реєстр концесійних договорів" від 18.01.2001 №72, "Про затвердження Методики рахунку концесійних платежів" від 12.04.2001 №639, "Про затвердження Положення про проведення концесійного конкурсу на укладання концесійних договорів на об'єкти права державної і комунальної власності, які надаються в концесію" від 12.04.2001 №642, "Про затвердження Типового концесійного договору" від 12.04.2001 №643, "Про Положення про порядок визначення об'єктів концесії, яким можуть надаватись пільги щодо концесійних платежів, дотації і компенсації та умови їх надання" від 13.07.2001 №1114).
Закон України "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 17.02.2001р. №1457.
Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності".
Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2001 р. №2121.
Закон України "Про власність" 07.02.1991 № 697- XII.
21. Закон України "Про стимулювання виробництва автомобілів в
Україні" від 19 вересня 1998 року № 535/97-ВР.
22. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України з метою
усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю
Іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)".
23. Кодекс Законів про працю. (Врегулювання трудових відносин
громадян, які працюють за межами своїх держав) від 10.12.1971 № 322-VIII.
Митний кодекс України від 11.07.02 №92-IV.
Земельний кодекс України від 25.10.2002 № 2768-Ш.
Цивільний кодекс України від 16.01.2004 № 435-IV.
Указ Президента України "Про деякі питання іноземного інвестування" від 7.07.98 р. №748.
Указ Президента України "Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення" від 19.01.99 р.
29. Указ Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання
підприємницької діяльності".
30. Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок вирішення
інвестиційних спорів між державами та іноземними особами".
З і. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності Консультативної ради з питань іноземних інвестицій" від 01.04.2003 року № 310/2003.
32. Господарський кодекс України від 16.01.2004 № 436-IV.
1.3 Інформаційна довідка щодо законодавчих умов іноземного інвестування
На сьогодні базовим законодавчим актом, який визначає особливості питань іноземного інвестування, є Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 року № 93/ 96-ВР.
Зокрема, іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Державні органи не мають права реквізувати іноземні інвестиції, за винятком випадків здійснення рятівних заходів в разі стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій. При цьому іноземному інвестору гарантується адекватна і ефективна компенсація.
Іноземні інвестори мають право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій , бездіяльності або не належного виконання державними органами України чи посадовими передбачених законодавством обов'язків щодо іноземного інвестора.
В разі припинення інвестиційної діяльності іноземному інвестору гарантується повернення його інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі. Держава також гарантує безперешкодний і негайний переказ за кордон прибутків та інших коштів в іноземній валюті, одержаних на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій. Якщо в подальшому спеціальним законодавством про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені вищезазначеним Законом, то протягом десяти років з дня набрання чинності таким законодавством, на
вимогу іноземного інвестора, застосовуються гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені Законом України "Про режим іноземного інвестування". Законом України "Про режим іноземного інвестування" для іноземних інвесторів в Україні встановлено національний режим, тобто надані рівні умови діяльності із вітчизняними інвесторами.
Іноземні інвестори можуть здійснювати інвестиції в Україну у вигляді
будь – яких цінностей, зокрема конвертованої валюти будь – якого рухомого або нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав, акцій, облігацій, інших цінних паперів, прав інтелектуальної власності, включаючи авторські права, права на винаходи, ноу-хау, тощо.
Іноземні інвестиції можуть вкладатися в будь-які об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
При цьому, іноземні інвестори самі визначають найбільш прийнятну для них форму здійснення інвестицій: шляхом створення юридичної особи, що повністю належить іноземному інвестору, чи за їх частковою участю, або на підставі договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність, укладених з українськими підприємствами.
Підприємствами з іноземними інвестиціями вважаються будь-які підприємства чи організації, створені відповідно до законодавства України, у статутному фонді яких іноземна інвестиція складає не менше десяти відсотків.
Якщо при здійсненні іноземного інвестування між іноземними Інвесторами і державою виникають спори з питань державного регулювання земних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями то відповідно до вищезгаданого Закону такі спори підлягають розгляду в судах України.
Об'єктами інвестиційної діяльності, відповідно до Закону України "Про інвестиційну діяльність" забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.
Відповідно до Закону України "Про правовий статус іноземців'' іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни раїни. Іноземці є рівні