|
97,8 |
98,8 |
100,6 |
106,7 |
111,1 |
104,7
Продукція промисловості |
88,0 |
94,9 |
99,7 |
94,0 |
104,0 |
112,4 |
114,2 |
107,0
Інвестиції в основний капітал |
715 |
78,0 |
91,2 |
106,1 |
100,4 |
114,4 |
120,8 |
108,9
Валове нагромадження капіталу, відсотки до підсумку |
23,3 |
- |
19,8 |
19,6 |
19,3 |
19,7 |
19,7 |
20,2
Позитивним результатом цього року стала активізація інвестиційної діяльності. Обсяг інвестицій в основний капітал у всіх секторах економіки збільшився порівняно з 2004р.на 14,4%, продукції промисловості – на 12,4%.
У 2006р. зростання ВВП становило 9,1%, інвестицій – 20,8%, обсяг промислової продукції зріс на 14,2%. У 2007р. внутрішній продукт України збільшився порівняно з попереднім роком на 4,8%, що свідчить про збереження позитивної тенденції зростання національної економіки, яка склалася протягом 2005 – 2007 рр., тобто за цей період країна досягла макроекономічної стабільності, котра характеризується низьким рівнем інфляції, зміцнення національної грошової одиниці, позитивним сальдо платіжного балансу. Це свідчить про те що вітчизняна економіка вступила в фазу економічного зростання.
Однак за період десятирічної кризи в економіці України нагромадилося чимало проблем (низька ефективність виробництва, катастрофічна зношеність основних
засобу технічне відсоння тощо), від вирішення яких залежать темпи , якість економічного зростання. Тому гостро постає питання посилення інвестиційної активності промислових підприємств і регіонів, нагромадження інвестиційного потенціалу та масової заміни й модернізації основних засобів виробництва. При цьому інвестиційну діяльність слід розглядати як найважливіший елемент процесу відтворення, визначальну базу економічного зростання. Підйом в економіці можливий тоді, коли нагромадження капіталу досягає величини, яка забезпечує його рентабельне інвестування у створення нових продуктивних сил.
Держава з метою стабілізації економічної ситуації повинна управляти процесом інвестування у виробництво, тому що у кінцевому підсумку саме стан інвестиційної сфери, яка формує чинники виробництва, визначає інтенсивність економічного зростання, що є основою розвитку соціально-економічних процесів у суспільстві.
Сучасний стан функціонування промислових підприємств України характеризується суттєвою зміною умов їхньої діяльності, пов'язаною з розвитком товарно-грошових відносин, різноманітністю форм власності, підвищенням самостійності суб'єктів, що господарюють, збільшенням ступеня ризику. Це потребує активізації на новому рівні відтворювальних процесів з метою збільшення потужності устаткування, ліквідації диспропорцій та поліпшення матеріальної бази виробництва, що зумовлює велику потребу в інвестиціях.
Галузева структура промисловості сприяє розвитку національної економіки, яка характеризується перевагою обробних галузей (табл.. 2.2).
Сировинні та паливно-енергетичні галузі промисловості концентрують майже половину обсягу інвестицій в основний капітал України, інша половина
припадає на обробні галузі. Як наслідок, відбувається поглиблення структурних деформацій. Функціональне місце машинобудівного комплексу можна визначити як у забезпеченні простого відтворювального процесу, так і у формуванні основних передумов і матеріально-технічної бази соціально- економічного прогресу. Машинобудування - це найбільш адекватна галузева форма відтворення інвестиційного потенціалу економіки. Необхідність вибору його як бази
економічного зростання зумовлено проблемою зношеності основних засобів, а також потребою структурної перебудови індустріального комплексу України. Відтепер в останньому позначилися зрушення в системі базових галузей й провідних товарних ринків. На зміну паливній, металургійній промисловості, важкому машинобудуванню приходять електроніка, інформатика, біотехнологія. Вони не тільки розвиваються самі, але дають імпульс для розвитку своїм суміжникам, що активно впливає на динаміку й структуру ринкового попиту. Слід брати до уваги й циклічність розвитку техніки, зміну фаз життєвого циклу виробництва продукції та наступ її аналогів-конкурентів.
Таблиця 2.2 - Інвестиції в основний капітал за видами економічної
Види діяльності |
Інвестиції в основний капітал
млн. грн. (у фактичних
цінах)
факт | відсотки до загального обсягу
2006 | 2007 | 2006 | 2007
Всього | 32573 | 34547 | 100,0 | 100,0
Промисловість, у тому числі | 13651 | 13599 | 41,9 | 39,3
- Добувна промисловість |
4234 |
3678
10,6 | 13,0 | 10,6
- Обрану промисловість | 7084 | 7644 | 21,7 | 22,1
Виробництво та розділ електроенергії, газу та води | 2333 | 2277 | 7,2 |
6,6
В умовах застосування нової техніки, технологій, кваліфікованої праці й усіх факторів життєдіяльності населення економічна сутність виробництва знаходить свою реалізацію в нагромадженні як матеріальному результаті розширеного відтворення. Саме в цьому сенсі нагромадження являє собою прогресивну функцію суспільства. Прибуток, визначений сумою грошей, становив потенційне нагромадження. Потенційне тому, що для реального нагромадження потрібні засоби виробництва. Інтересам українського суспільства шкодить те, що за кордон
вивозяться сировинні ресурси в обмін на продукти. Такі зв'язки із зовнішнім ринком гальмують процеси відтворення, скорочують внутрішні можливості нагромадження і приречуть виробництво на подальшу зношеність, старіння і відставання. При
диспропорціях у самому виробництві відтворення основних виробничих засобів на багатьох підприємствах стає нездійсненним, а матеріальна база - прибуток створюється саме у процесі виробництва. З цих позицій держава не може не регулювати процеси розподілу, не може не встановлювати пропорції між нагромадженням і споживанням, відключатися від контролю за використанням амортизаційних відрахувань — матеріального фактора простого відтворення в межах підприємств. Але ця особливість амортизаційних коштів не виключає спрямування частини їх на цілі розширеного відтворення, спорудження і оснащення нових виробництв.
Нагромадження можливе тільки за умови безперервно діючого виробництва і реалізації продукції. А коли ці первинні умови не забезпечуються нагромадженням, немає реального підґрунтя для подальшого відтворення виробництва.
Таким чином, нагромадження віддзеркалює відносини держави і виробників у здійсненні розширеного відтворення. Причому його напрям (на відміну від простого, яке здійснюється на підприємствах) формується під впливом держави, яка спроможна підтримувати пропорції між нагромадженням і споживанням, між промисловістю і сільським господарством. Останній напрям містить найбільші помилки, але саме він започатковує матеріально-виробниче забезпечення ефективності виробництва.
Динамічність середовища функціонування промислових підприємств забезпечуватися. До цього залучаються постійно діючі джерела капіталовкладень - податкова система і амортизація основних засобів, механізм