При постійній роботі екран знаходиться в центрі поля огляду, документи зліва на столі або на спеціальній підставці.

Монітор встановлений таким чином, щоб верхній край екрану знаходився на рівні очей.

Екран монітору персонального комп`ютера від очей користувача знаходиться на відстані 500-700 мм. Користувачі персонального комп`ютера мають гостроту зору на відстані 600 мм.

Клавіатура розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками.

Клавіатура розміщена на поверхні стола або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від краю столу. Кут панелі клавіатури до столу є в межах від 5 до 150.

Принтер розміщений у зручному для користувача положенні, тобто так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача. Місця з персональними комп`ютерами розташовані від стіни з віконними прорізами на відстані не менше 1,5 м, від інших стін на відстані 1 м, відстань між столами складає не менше 1,5 м.

При розміщенні робочого місця поряд з вікном кут між ікраном дисплея і площиною вікна складає не менше 900 (для виключення відблисків), а частину вікна, що прилягає зашторюють.

В ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» конструкція робочого столу забезпечує можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей і характеру роботи, що виконується.

Висота робочої поверхні столу регул.ється в межах 680-800 мм.

Ширина і глибина робочих поверхні столу забезпечує можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною видимості приладів та досяжності органів управління.

Розміри столів складають у ширину – 600 мм, а у глибину 800 мм. А це найкращий модельний розмір столів, на підставі яких розраховуються конструктивні розміри.

Конструкція робочого крісла задовольняє вимогам ГОСТ 21889-76 “Крісло людини-оператора” із змінами 31 ИУС 7-83.

Крісло працівника складається з основних елементів: сидіння, спинки, а також додаткового елементу – підставки для ніг. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 400-550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння не менше 400 мм. Поверхня сидіння плоска, передній край – заокруглений. Також передбачається можливість зміни кута нахилу поверхні від 150 вперед до 150 назад .

Робоче місце обладнано підставкою для ніг, яка має ширину 300 мм, глибину – 400 мм.

4.4. Розрахунок освітлення

Як зазначалося, роботи в ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» проводяться із застосуванням ПЕОМ і відповідають четвертому розряду зорової діяльності (середня точність від 0,5 до 1 мм) згідно CНиП ІІ-4-79. Нормована освітленість на робочому місці для даного розряду становить 300 лк. Для забезпечення цієї норми можна використовувати штучне освітлення. Розрахунок штучного освітлення проведено за методом коефіцієнту використання, який дозволяє знайти світловий потік ламп, необхідний для досягнення заданої освітленості з врахуванням світла, відбитого стінами, стелею і підлогою:

де, Фs – загальний світловий потік, (лм);

Е – нормована освітленість, (лм) (при 4-ому розряді зорової діяльності 300 лк);

S – площа освітлюваного приміщення, (м);

к – коефіцієнт запасу (для люмінісцентних ламп), к = 1,5;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної), z = 1,1;

– коефіцієнт використання світлового потоку, який рівний відношенню світлового потоку який подається на "розрахункову" поверхню до сумарного потоку всіх ламп і визначається за показником приміщення, типом світильника і коефіцієнтом відбиття стін, стелі та підлоги.

Коефіцієнт “” вибирається з таблиць за розрахованим значенням коефіцієнта І:

де а – ширина приміщення, а=4 м;

b – довжина приміщення, b=8 м;

Н – відстань від світильника до робочого столу.

Для світильника типу ОДО при І=1,3, р стелі дорівнює 50 %, р стіни = 30%, р підлоги =10%, значення коефіцієнта з=44%.

Тоді світловий потік Фs буде дорівнювати:

Кількість ламп у приміщенні визначається за формулою:

де Фs – світловий потік однієї лампи (для лампи типу ЛД 65-4) світловий потік Фл=3570 лм.

При чому n заокруглюється у більшу сторону:

Оскільки у світильнику типу ОДО використовується по дві лампи, то необхідно 6 (шість) світильників.

Переконаємось, що вибрана кількість ламп, забезпечує освітленість і задовольняє вимоги СНіП ІІ-4-79. Для цього визначимо фактичну освітленість:

Розрахункова освітленість рівна:

Оскільки Еф?Ен, то вимога задовільняється. При розміщенні світильників виконуються наступні умови:

освітленість робочого місця не перевищує 2/3 нормальної освітленості приміщення;

стіна позаду дисплея освітлюється приблизно так само, як і його екран.

Розміщення світильників на стелі над проходом між рядами комп’ютерів дозволяє задовільнити ці умови.

Дисплей є джерелом іонізуючого випромінювання, інтенсивність якого не перевищує норм згідно НРБУ-97. ВЧ електромагнітних полів, що задовільняє вимогам ДСТУ 12.1.006-84 “Електричні поля”. Найбільш суттєвими шкідливими є поля низької частоти. Для шкідливого впливу цих полів і випромінення дисплея:

робоче місце розміщується на відстані не менше 1,4 м від задньої і бічних стінок сусідніх дисплеїв;

через кожні дві години роботи робити 15 хвилинні перерви (під час інтенсивної роблти – через кожну годину; СНДСанПіН 3.3.2.007-98).

Згідно класифікації приміщень за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом (ПУЕ 1.1.13) кімната відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою. Згідно ПУЕ 1.1.6 приміщення відноситься до сухого. Живлення ПЕОМ проводиться від розподільчих щитів з напругою 220 Вт. Для запобігання ураження електричним струмом під час роботи, ПЕОМ підлягають зануленню використовуючи вилки та розетки електроживлення з контактами занулення.

4.5. Розрахунок повітрообміну за тепловиділенням

Кількість приточного повітря, яке необхідно ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла, визначається:

Qнадл. – надлишкове тепло, ккал/год.;

С – середня питома теплоємність повітря, рівна 0,239 ккал/кг.рад.;

tвн. – температура при якій повітря виводиться з приміщення;

tзовн.