р – питома вага повітря, яке поступає в приміщення: р=353/(237+tн), кг/м3

tн- температура, при якій повітря виводиться в приміщення;

Приймаємо tн=25єС.

Qнадл. – визначаємо як різницю тепла, виділеного в приміщенні:

Qнадл.= Qввід.- Qвивід.;

Qввід.= Q1+Q2+Q3

Q1=860*ф*Nосв, ккал/год.;

а) Q1 – тепловиділення від штучного освітлення;

ф=0.8 – коефіцієнт, який враховує кількість електроенергії, перетвореної в теплоту (для ламп розжарювання ф=0.8-0.9);

Nосв – потужність освітлюваної установки, кВт;

б) Q2=n*Qлюд, ккал/год – тепловиділення людей;

n – число працюючих;

Qлюд=70…100, ккал/год – тепловиділення на одну людину;

Q3=m*S*q, ккал/год – тепло, яке поступає від сонячної радації крізь вікна;

m – число вікон;

S – площа одного вікна;

q – теплопоступлення через 1 м2 вікна для вікон з двійним зашкленням:

k*q=110 ккал/м2*1.25

При розміщенні вікон по відношенню до сторін світу північ-схід географічній широті 49є 50є і довготі 24є00’ тиску 760 мм.рт.ст.

Втрати тепла з приміщення Qвивід.(ккал/год) через стіни, двері, вікна оцінюються приблизно по формулам теплопередачі при відомій температурі повітря (tзовн.), при відомій температурі приміщення (tвн.):

Qвивід.= ((tвн. – tзовн.)*S*w)/d;

w – теплопровідність стін (ккал/год*єС*м);

S – площа стін;

d – товщина стін;

Для будівель з силікатної цегли:

d=250 мм=0.25 м;

w=0.75 ккал/год*єС*м;

S=2*(a*h+b*h)=2*(4*4+8*4)=96 м2;

t=20єС;

tзовн.=15єС;

Qвивід.=(0.75*96*(20-15))/0.25=1440 ккал/год;

Розраховуємо основні частини Q:

Q1=860*ф*Nосв, ккал/год

Q1=860*0.8*0.8=550.4 ккал/год;

Q2 =n* Qлюд;

при Qлюд =100 ккал/год і n=6;

Q2 =6*100=600 ккал/год; Q3 =m*S*k*q, ккал/год:

або Q3 =S1*k*q, ккал/год

S1 – площа всіх вікон;

S1=5 м2;

k*q=110 ккал/м2*1.25=138 ккал/м2*год;

Q3 =5*138=690 ккал/год;

Qввід=Q1+Q2+Q3; Qввід =550.4+600+690=1840,4;

Qнадл = Qввід – Qвивід;

Qнадл=1840.4-1440=400,4 ккал/год;

Тоді кількість приточного повітря, яке необхідне ввести в приміщення для поглинання надлишкового тепла:

L=400.4/(0,239*10*1.23)=136,65 м3/год.

4.6. Пожежна профілактика

Важливе значення має пожежна профілактика, під якою розуміють комплекс організаційних і технічних заходів, направлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожеж, обмеження їх розповсюдження, а також на створення умов для успішного гасіння пожеж.

Пожежно-профілактичні заходи розробляються та виконуються не окремо, а в тісному взаємозв`язку з усіма проектними, будівельними та експлуатаційними роботами.

Приміщення повинно забезпечуватись протипожежним інвентарем (вуглицевокислотними вогнегавниками типу ОУ-2). Проходи і вихід не повинні загромаджуватися. У випадку винекнення пожежі перш за все необхідно відключати джерело живлення.

Розташування пожежних кранів і план евакуації в ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» зоображені на рис .4.1.

Пожежа може виникнути внаслідок причин електричного і неелектричного характеру. До причин електричного характеру відноситься коротке замикання. Струми короткого замикання достатньо великих величин та супроводжуючі їх теплові та динамічні впливи можуть викликати рунування електрообладнання та ізоляції.

Профілактичними заходами від короткого замикання є правильний вибір провідників, деталей і апаратури, своєчасні профілактичні огляди, ремонти. Причиною пожежі може стати перевантаження провідників струмами, що перевищують допустимі по нормам значення. Для уникнення перевантаження підбирають привильні за значення поперечного перерізу провідники та здійснюють контроль за виконанням нормативів по навантаженню, згідно значень, наведених в документації по обладнанню.

Дія дуги та іскріння. Може виникнути в місцях підключення обладнання та механічного під`єднання струмонесучих частин. Для уникнення деякі порошкові матеріали (хлориди лужних металів, соду, пісок і т.п.). Порошкові вогнегасні складники подаються в зону горіння порошковими вогнегасниками ОП.

Рис. 4.1. План евакуації людей при пожежі в адміністративному приміщенні ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат»

Висновки

В сучасних умовах здійснення будь-якої підприємницької діяльності неможливе без основних засобів. Основні засоби складають складають на підприємстві найбільшу частину активів. Вони є основою виробничого процесу і тому підприємство зацікавлене у правильному їх використанні та обліку. Правильний облік має забезпечити достовірну інформацію про рух, збереження та використання основних засобів.

Чіткий, правильно організований облік основних засобів дає можливість не лише контролювати наявність на підприємстві основних засобів та достовірність і своєчасність відображення їх руху та вартості, але й проводити аналіз ефективності використання основних засобів, оптимальну їх кількість і склад для найпродуктивнішої діяльності підприємства.

Отже, кінцевою метою облікового процесу по основних засобах має бути інформація, за допомогою якої можна буде зробити повноцінний аналіз ефективності використання основних засобів підприємства.

Об’єктом дослідження у дипломній роботі було ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» створене з метою задоволення потреб населення. Свою діяльність підприємство веде згідно чинного законодавства, яке діє на території України.

Власний капітал в базовому періоді був розміщений неефективно. Він вкладений в основному в необоротні активи. Інвестиції в оборотні засоби складали лише 22 тис. грн., або 2,9 % власного капіталу. За два наступних періоди збільшився пайовий капітал і нерозподілений прибуток, за рахунок яких зросла величина власних оборотних коштів з 22 до 185 тис. грн., а частка робочого капіталу в оборотних активах підвищилась з 7,7 % в базовому періоді до 44,3 % у звітному періоді, поточна ліквідність боргових зобов'язань з 1,083 до 1,794 раза. Таким чином ефективність роботи підприємства підвищилась: зросла рентабельність обороту, сукупного і власного капіталу, збільшилась фондовіддача активів, фінансовий стан підприємства за минулий і звітний періоди покращився.

Для подальшого зміцнення фінансового стану ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» необхідно:

- збільшити частку власних коштів в обороті до 50 %;

- оптимізувати структуру активів шляхом збільшення величини і частки оборотних активів за рахунок власних і зовнішніх джерел оборотних коштів;

- підвищувати фондовіддачу і рентабельність активів;

- раціонально використовувати чистий прибуток, забезпечити його реінвестування на поповнення власних оборотних коштів і оновлення матеріально-технічної бази.

Враховуючи специфіку діяльності підприємство має велику кількість основних засобів, найбільша частка з яких припадає на основні засоби 1 групи. Ведення обліку основних засобів ВАТ «Івано-Франківський птахокомбінат» здійснює згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” і використовує метод податкової амортизації, який передбачає розподіл основних засобів на 4 групи з відповідним коефіцієнтом зносу.

Важливим моментом в організації бухгалтерського контролю за використанням основних засобів є інвентаризація. Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в