Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби (крім землі).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта. Строк корисного використання об’єкта основних засобів визначається підприємством самостійно з урахуванням:

очікуваного використання об’єкта, з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичного та морального зносу, що передбачається;

правових та інших обмежень.

Нарахування амортизації починається при визнанні об’єкта основних засобів активом (при зарахуванні на баланс) з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним до використання. Нарахування амортизації призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття основних засобів. Нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Підприємства можуть проводити нарахування амортизації основних засобів (крім малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів) із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів

Річна сума амортизації визначається за формулою:

АВ = ; (1.1.)
Норма амортизації:

Н; (1.2.)

АВ – річна сума амортизаційних відрахувань;

Пв– початкова вартість;

Лв – ліквідаційна вартість;

Т – термін корисного використання об’єкта;

На – норма амортизаційних відрахувань.

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

Залишкова вартість об’єкта:

(1.3.)

Річна сума амортизації визначається за формулою:

АВ = Зв * На (1.4.)

Норма амортизації визначається:

(1.5.)

Зв - залишкова вартість;

З – сума нарахованого зносу у попередніх періодах;

Пв - початкова вартість;

АВ - річна сума амортизації;

На - норма амортизації;

Т -термін корисного використання об’єкта основних засобів;

Лв – ліквідаційна вартість.

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється;

АВ = Зв * На (1.6)

(1.7.)

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

; (1.8.)

(1.9.)

К – кумулятивний коефіцієнт;

Тк – кількість років, що залишилися до кінця корисного використання об’єкта основних засобів;

Т- сума числа років корисного використання об’єкта основних засобів.

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів.

АВ= Ом*Ва (1.10)

АВ - місячна сума амортизаційних відрахувань;

Ом – місячний обсяг продукції (робіт, послуг);

Ва – виробнича ставка амортизації

(1.11)

О – загальний обсяг продукції (робіт, послуг).

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством [38, с.224].

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році.

Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного та кумулятивного визначається діленням річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться на протязі всього періоду експлуатації основного засобу. При вибутті основного засобу сума нарахованого зносу списується на зменшення первісної вартості основного засобу.

1.2. Методологічні основи ведення обліку основних засобів на підприємстві

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Так об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена. Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об'єктів, переведених до