Фахівці – це працівники, зайняті інженерно-технічннми, економічними, бухгалтерськими й іншими роботами, пов'язаними з використанням відомих теорій, методів, методик, нормативів, пакетів програм.

Технічні службовці — це працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування й діловодство (тобто виконують чисто технічну роботу), зокрема — діловоди, обліковці, агенти, касири, контролери, діловоди, креслярі, секретарі) [1].

Важливим напрямком кваліфікації пероналу підприємства є його розподіл за професіями і спеціальностями.

Професія – це комплекс спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, що набуваються людиною у процесі спеціальної професійної підготовки та досвіду роботи в певній галузі і дають змогу здійснювати певний вид діяльності.

Професійні знання та практичний досвід разом формують кваліфікацію, тобто рівень професійної підготовки необхідний для виконання трудових функцій певної складності. Слід розрізняти кваліфікацію робіт і кваліфікацію працівників.

Класифікація роботи характеризує її складність і визначає вимоги до виконання цієї роботи. Класифікація робітників характеризує сукупність його професійних якостей і визначає, роботи якої складності він може виконувати.

Фінансові ресурси - сукупність грошових прибутків та надходжень, які знаходяться у розпорядженні підприємства для виконання фінансових обов'язків, здійснення витрат на відтворення підприємства та для стимулювання робітників.

Фінансові ресурси дуже важливі як вихідний вид ресурсів для створення та діяльності підприємства, забезпечують процес виробництва, є неодмінною умовою безперервності процесу виробництва. Так підприємство маючи достатню наявність основні засоби та кадрів, іноді нездатне працювати тому що немає необхідної суми готівкових грошових коштів.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається у момент створення підприємства, коли утворюється статутний фонд. Його джерелом, залежно від організаційно правових форм підприємства, виступають акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативу, бюджетні кошти, кошти юридичних та фізичних осіб.

Далі, у процесі функціонування підприємства, основним джерелом фінансових ресурсів виступають грошові доходи та надходження у вигляді прибутку та амортизаційних відрахувань, стійкі пасиви, цільові надходження та ін.

Значні фінансові ресурси можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку за рахунок продажу цінних паперів та кредитів.

Фінансові ресурси - це джерела поповнення капіталу підприємства, які безстрокове інвестовані у подальший розвиток підприємства.

Усе майно підприємства складається з основного капіталу (постійні активи) та оборотного капіталу (поточні активи). Відповідно активи підприємства поділяються на:

необоротні активи (основні кошти, незавершене будівництво, інвестиції);

оборотні активи (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти);

витрати майбутніх періодів.

Фінансові ресурси (капітал) необхідні для формування зазначеного вище майна у момент утворення підприємства та потім для його збільшення.

Отже, діяльність будь-якого підприємства не можлива без матеріальної основи, при чому потрібна наявність усіх видів вище перелічених ресурсів, бо лише у тісній взаємодії можливе досягнення кінцевої мети діяльності підприємства - отримання прибутку.

Існує також ще один особливий вид ресурсів підприємства - технології. Саме завдяки наявним технологіям відбувається поєднання і взаємодія усіх вище перелічених ресурсів і, в кінцевому результаті, підприємство отримує конкретний результат своєї діяльності.

1.2 Система показників, що характеризують рівень забезпеченості підприємства ресурсами та ефективності їх використання

Оцінку функціонування підприємства в загальному проводять на основі основних техніко-економічних показників (надалі ОТЕП). До ОТЕП слід віднести обсяг реалізованої продукції, продуктивність праці, витрати на 1 грн. продукції, прибуток, рентабельність, фондовіддача та ін.

Одним із основних результативних показників господарської діяльності підприємства є обсяг реалізованої продукції. Від обсягу продажу залежать фінансові результати підприємства, його фінансовий стан. Обсяг реалізованої продукції - це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства або мають надійти у зазначений термін.

Ефективність використання трудових ресурсів відображається показником продуктивності праці. Зростання продуктивності праці є умовою збільшення обсягів виробництва продукції, основним чинником економічного зростання. Іншими словами, під продуктивністю праці розуміють результативність праці праці або здатність людини виробляти за одиницю робочого часу певний обсяг продукції. Продуктивність праці є важливим фактором підвищення ефективності виробництва внаслідок чого збільшуються матеріальні блага, зменшуються витрати праці.

Від рівня собівартості продукції при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси при виготовленні продукції, виконанні робіт та наданні послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Узагальнюючий показник собівартості промислової продукції -витрати на 1 грн. продукції.

Стан та ефективність використання основних засобів безпосередньо впливає на виконання виробничої програми підприємства й можливість отримання прибутку. Економічна ефективність функціонування основних засобів є складовою частиною використання всіх виробничих ресурсів підприємства. Загальним показником ефективності використання основних виробничих засобів є виробництво продукції в розрахунку на 1 грн. їх середньої вартості - фондовіддача.

Результатом господарської діляьності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два "полюси" прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток. Прибуток є метою заради якої працює підприємство, це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат.

Кінцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку, обчислюється також відносний показник ефективності: рентабельність, яка відображає відношення отриманого ефекту (прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.

Аналіз ресурсного забезпечення включає аналіз ефективності використання трудових ресурсів, основних засобів та матеріальних ресурсів.

Для аналізу та оцінки забезпеченості підприємства виробничими ресурсами слід розглянути наступні групи показників:

Показники, що характеризують