Після перевірки потреби в матеріальних ресурсах, визначають джерела їх покриття. Розрізняють 2 види джерел покриття: внутрішні (залишки матеріалів з урахуванням незавершеного виробництва, економія, зворотні відходи, власне виробництво), зовнішні (матеріальні ресурси від постачальників)

коефіцієнт ритмічності поставок (Кр), який визначають як за абсолютними показниками так і за їх питомою вагою. Якщо Кр = 1, значить, фактична ритмічність відповідає плановій.

3.2. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів

коефіцієнт матеріаломісткості продукції, є узагальнюючим вартісним показником, визначається як співвідношення суми матеріальних витрат до вартості виготовленої продукції і показує, скільки матеріальних витрат припадає на кожну гривню виготовленої продукції:

Мм = (1.19)

де М - сума матеріальних витрат, тис.грн.,

ВП - обсяг продукції, тис.грн.

Отже в даному розділі наведено систему показників за допомогою яких можна провести аналіз рівня забезпеченості підприємства виробничими ресурсами.

1.3. Класифікація факторів, що впливають на рівень ресурсного забезпечення підприємства

Ресурсозабезпечення підприємства залежить від багатьох факторів. У загальному вигляді їх можна поділити на дві великі групи:

зовнішні фактори;

внутрішні фактори.

До зовнішніх факторів впливу на ресурсозабезпечення підприємства можна віднести ті, що знаходяться поза контролем взятого підприємства: інфраструктура ринку, постачальники, законодавство.

До внутрішніх факторів впливу на ресурсозабезпечення належать ті, що залежать від політики самого підприємства: характер продукції, технологія, обладнання, матеріали, енергія, оплата праці тощо.

Окрім наведеної загальної класифікації, у практиці господарювання застосовують інтегровані групування факторів, що спричиняють вплив на ресурсозабезпечення підприємства:

природні;

техніко-технологічні, які поділяються на технічні і технологічні;

організаційно-економічні, які поділяються на організаційно-
економічні та соціально-економічні.

На забезпеченість підприємства трудовими ресурсами впливають такі нище перелічені фактори:

організаційно-економічні: рівень мотивації праці, вдосконалення системи управління і організації праці, покращення системи оплати праці, вдосконалення методів планування чисельності І складу персоналу, рівень підготовки та перепідготовки кадрів;

соціально-економічні: морально-психологічний клімат на підприємстві;

техніко-технологічні: впровадження нової техніки і використання
новітніх технологій .

На забезпеченість основними засобами мають вплив такі фактори:

економіко-організаційні: амортизаційна політика підприємства, рівень організації ремонтів, планування і використання коштів на розвиток виробництва;

техніко-технологічні: рівень інтенсивності виробництва, рівень
модернізації обладнання.

Фактори, які впливають на забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами:

організаційно-економічні: рівень організації матеріально-технічного постачання, рівень нормування витрат матеріалів на виробництво, політика управління матеріальними запасами.

Отже, безперебійне і потужне виробництво можливе лише за умови наявності таких ресурсів як основні засоби, трудові, матеріальні, фінансові ресурси у такому обсязі, який є необхідним для забезпечення роботи підприємства. Проте існує багато факторів, які справляють як позитивний, так і негативний вплив на рівень ресурсозабезпечення. Для нормального функціонування підприємству необхідно посилити вплив перших і скоротити вплив других, бо лише у такому випадку воно має можливість і потенціал для подальшого свого розвитку.

1.4. Вибір та обгрунтування методів аналізу забезпеченості підприємства виробничими ресурсами та ефективності їх використання

Успішне функціонування економіки підприємства залежить від рівня його забезпеченості економічними або виробничими ресурсами.

Під методикою аналізу розуміють певну послідовність операцій, прийомів, дій і правил найдоцільнішого виконання аналітичної роботи.

При виконанні дипломної роботи аналітичне дослідження буде проводитись за таким алгоритмом [18, с.33]:

перший етап – уточнення об’єкту, мети і завдань дослідження, складення плану аналітичної роботи;

другий етап – розробка системи синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризують об’єкт аналізу;

третій етап – збір і підготовка необхідної інформації для проведення аналізу (перевіряють її точність, приводять до зіставного вигляду тощо);

четвертий етап – порівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану досліджуваного періоду, з фактичними даними минулих періодів;

п’ятий етап – вивчення факторів і їхній вплив на результати діяльності підприємства;

шостий етап – виявлення невикористаних і перспективних резервів підвищення ефективності виробництва;

сьомий етап – оцінка результатів господарювання з урахуванням дії різноманітних факторів і виявлених невикористаних резервів, розробляють заходи для використання їх.

Найважливішим елементом методики є технічні прийоми і способи аналізу (інструменти аналізу).

При написанні дипломної роботи будуть використані наступні методи: порівняння, деталізація, групування, табличний, графічний, ланцюгових підстановок, динамічні ряди, абсолютні та відносні величини.

Порівняння як один із способів пізнання найширше використовують в економічному аналізі. Суть його полягає у зіставленні однорідних об’єктів з метою виявлення рис подібності або відмінностей між ними. За допомогою порівняння виявляють загальне і особливе в економічних явищах, визначають зміни в рівні досліджуваних об’єктів, вивчають тенденції і закономірності розвитку їх [18, с. 33].

Застосовують такі види порівняння числових даних [11, с.32]:

зіставлення фактичних даних звітного періоду з аналогічними показниками попередніх періодів (для визначення тенденцій розвитку економічних процесів);

зіставлення фактичних показників з плановими (для оцінки рівня виконання планових завдань);

зіставлення фактичних показників з нормативними (з метою контролю і регулювання використання виробничих ресурсів);

зіставлення показників певного підприємства з досягненнями конкурентів (для визначення поліпшення власної діяльності);

зіставлення показників, яких можна досягти при реалізації різних управлінських рішень (з метою вибору найпривабливішого в певних умовах).

Деталізація показників – це розкладання узагальнювального показника на складові частини та вивчення впливу кожної з них на загальний результат.

Узагальнювані показники є складними і формуються як інтегральна оцінка часткових показників. Прийом деталізації забезпечує встановлення та вимірювання позитивного та негативного впливу окремих складових узагальнюючого показника, з’ясування причин й оцінку наслідків встановлених відхилень. У практиці економічного аналізу явища, процеси і показники, які їх характеризують, деталізують за кількома основними напрямами:

структурними одиницями підприємства;

часовим періодом;

структурними елементами [11, с. 36].

Широко застосовують в економічному аналізі групування інформації – ділення маси сукупності об’єктів, що вивчається, на кількісно однорідні групи за відповідними ознаками. Групування інформації дає можливість вивчати залежність