Типологічні групування призначені для розчленування всієї сукупності первинних даних суспільного або вибіркового спостереження на одноякісні групи або класи. Структурні групування використовують для подальшого вивчення внутрішньої будови досліджуваної сукупності. За допомогою факторних групувань можна встановити причинно-наслідкові зв’язки між досліджуваними ознаками явищ та фактори, які впливають на їх зміну [21, с.46].

Досліджуючи економічні явища, доводиться оперувати великою кількістю чисел, які характеризують розвиток явища у часі, тобто динамічними рядами.

Динамічний ряд – це сукупність значень певного показника, які належать до деяких послідовних інтервалів або моментів часу. Для вивчення динамічних рядів застосовують різноманітні прийоми, однак у практичній діяльності аналітика здебільшого використовують елементарні прийоми оброблення рядів динаміки для встановлення тенденцій розвитку та їх особливостей за допомогою таких показників динаміки: абсолютне відхилення, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного відсотка приросту (табл. 1.1).

Економічні явища, які вивчаються, мають певну кількісну визначеність, виражену в абсолютних чи відносних величинах.

Абсолютні величини характеризують кількісні розміри явища в натуральних вимірниках.

Відносні показники відображають співвідношення величини певного явища з величиною іншого чи з величиною цього ж явища, розрахованою за інший час або для іншого об’єкта.

Таблиця 1.1

Аналітичні показники динаміки та прийоми їх обчислення

Показник | Формула розрахунку | Економічний зміст

Абсолютне відхилення рівня базове | Показує абсолютну швидкість зростання або зниження, тобто на скільки рівень k-го періоду змінився порівняно з певною базою

Абсолютне відхилення рівня ланцюгове | Характеризує абсолютне зростання або зниження рівня ряду в двох суміжних періодах

Темп зростання базовий | Характеризує рівень показника ряду порівняно з його базовим рівнем

Темп зростання ланцюговий | Характеризує рівень показника ряду в двох суміжних періодах

Темп приросту (відносне відхилення) базовий | Показує відносне зростання або зниження (у %) аналізованого рівня порівно з базовим роком

Темп приросту (відхилення відносне) ланцюговий | Характеризує відносне зростання або зниження рівня ряду в двох суміжний періодах

Абсолютне значення одного відсотка приросту | Характеризує значимість кожного відсотка приросту

Відносні величини визначають які відношення одного показника до іншого, прийнятого за базу порівняння. В економічному аналізі використовують різні види відносних величин: динаміки, виконання планових завдань, структури, координації, інтенсивності [15, с.36].

Результати аналізу зазвичай викладають у формі таблиць. Це найраціональніша і найзручніша для сприймання форма подання аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр, розташованих у певному порядку. Аналітична таблиця являє собою систему думок, суджень, виражених мовою цифр. Вона значно виразніша і більш наочна від словесного тексту. Показники в ній розташовуються логічне і послідовніше, займають менше місця порівняно з текстовим викладом і досягають пізнавального ефекту значно швидше. Табличний матеріал дає можливість охопити аналітичні дані загалом як єдину систему. За допомогою таблиць значно легше простежити зв’язки між досліджуваними показниками.

Складання аналітичних таблиць – важливий елемент у методиці економічного аналізу. Цей процес потребує знання сутності явищ, що вивчаються, методики аналізу їх, правил оформлення таблиць [18, с. 43].

В аналізі широко застосовують і графічне відображення інформації. Графіки становлять масштабне відображення показників, чисел за допомогою геометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно художніх фігур. Вони мають велике ілюстративне значення. Завдяки їх досліджуваний матеріал стає дохідливішим і зрозумілішим.

Велике аналітичне значення графіків. На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий рисунок стану чи розвитку досліджуваного явища, дає змогу зором помітити ті закономірності, які має числова інформація. На графіку виразніше проявляються тенденції і зв’язки досліджуваних показників. Графічні способи можна застосовувати і для вирішення методичних завдань аналізу і, передовсім, для побудови різноманітних схем наочного зображення внутрішньої будови досліджуваного об’єкта, послідовності технологічних операцій, взаємозв’язків результативних і факторних показників).

Сучасні комп’ютерні технології обробки даних значно полегшують процес побудови графіків, підвищують їхню якість (виразність, контрастність, масштабність, естетичність). Завдання аналітиків нині зводиться до того, щоб обрати найвдалішу форму графічного подання даних [17, с. 40].

Визначення величини впливу окремих факторів на приріст результативних показників – це одне із методологічних питань в аналізі. Найбільш універсальним методом факторного аналізу є метод ланцюгової підстановки. Його застосовують для розрахунку впливу факторів в усіх типах детермінованих факторних моделей. Цей спосіб дає змогу визначити вплив окремих факторів на зміну базисної величини кожного факторного показника в обсязі результативного показника на фактичну величину у звітному періоді.

З цією метою визначають ряд умовних величин результативного показника, які враховують зміну одного, потім двох, трьох і наступних факторів, допускаючи, що інші не змінюються. Порівняння величини результативного показника до і після зміни рівня того чи іншого фактора дає змогу елімінувати вплив усіх факторів, крім одного, і визначити його вплив на приріст результативного показника.

Схематично це можна подати в таблиці 1.2.

Примітка: t0 – базове значення факторного показника (минулого періоду, плану, іншого підприємства); t1 – поточний рівень факторного показника.

Загальна зміна результативного показника:

(1.39)

Таблиця 1.2

Схема проведення методу ланцюгових підстановок

Рівень результативного показника | Фактор

X1 | X2 | X3 | X4

Y0 | t0 | t0 | t0 | t0

Yум.1 | t1 | t0 | t0 | t0

Yум.2 | t1 | t1 | t0 | t0

Yум.3 | t1 | t1 | t1 | t0

Y1 | t1 | t1 | t1 | t1

У тому числі:

(1.40)

(1.41)

(1.42)

(1.43)

Балансова перевірка:

(1.44)

Для проведення факторного аналізу виробітку продукції (продуктивності праці) детермінована модель матиме вигляд:

(1.45)

де - середньорічний виробіток продукції одним робітником;

- середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником;

- середня тривалість робочого дня;

- середньогодинний