спеціалізовані;–

брокерсько–комісійні;–

аукціонні, які належать кооперативам або спілкам виробників.

Спеціалізовані фірми займаються організацією аукціонів і продажем на них аукціонних товарів як за свій рахунок, так і на комісійних засадах. Такі фірми беруть на себе виконання всіх Функцій з підготовки й проведення аукціонів. Частіше за все вони видають продавцям позички під їх товари, передані аукціонній фірмі для продажу. Прикладом таких фірм є спеціалізовані фірми, що є торговими монополіями.

Брокерсько–комісійні фірми дістали поширення у торгівлі хутряними виробами, вовною, чаєм, тютюном. Вони організують аукціони і продають на них на комісійних засадах товари за дорученням своїх клієнтів. Брокерська фірма, що проводить аукціони, як правило, може виступати одночасно представником як покупця, так і продавця, отримуючи від них комісійну винагороду. В її обов'язок входить продаж визначеної кількості товарів у межах повноважень комітента (власника товару), переданих комісіонеру (посереднику) і встановлених у договорі комісії. Всі взаємні права і обов'язки виникають далі між покупцем і брокерською компанією. Власник товару не отримує безпосередньо жодних прав і не несе жодних зобов'язань стосовно покупця.

Аукціонні фірми, які належать кооперативам або спілкам (асоціаціям) виробників, набули поширення в Скандинавських країнах. Так, у кожній з них (Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії) є по одній фірмі, що посідає монопольне положення в аукціонній торгівлі хутром у своїй країні.

Міжнародні аукціони належать до добровільних і регулярних форм організації торгівлі на зовнішньому ринку, що мають публічний характер, тобто надають можливість усім заінтересованим експортерам та імпортерам брати участь у торгових операціях.

Переваги міжнародних аукціонів полягають у тому, що вони дозволяють створювати відкриту конкуренцію, виявляти ціну товару та швидко його реалізовувати у великих обсягах. З урахуванням цього на міжнародних товарних аукціонах частіше за все превалює пропозиція товарів з боку великої кількості продуцентів, переважно потужних представників індустріально розвинутих держав. Великі торгові фірми виступають як брокери з продажу. Покупцями ж є обмежена кількість компаній, в основному роздрібної та оптової торгівлі і переробної промисловості, що використовують надмірну пропозицію в своїх інтересах і зацікавлені в заниженні цін.

Основні предмети торгу та міжнародні центри аукціонної торгівлі.

Основними предметами торгу на міжнародних аукціонах хутряні товари (у вигляді сировини та вже перероблених товарів), немита вовна, щетина, чай, тютюн, овочі, фрукти, квіти, риба, тропічні породи лісу, худоба, прянощі, антикваріат, витвори мистецтва та інші. Для таких товарів, як хутро, немита вовна, чай, тютюн, аукціон є найважливішою формою реалізації на міжнародному ринку. Наприклад, через міжнародні аукціони в США і Канаді реалізується понад 70 % усього хутра, що продається цими країнами, в Данії — 90 %, у Швеції і Норвегії — приблизно 95 %. Через міжнародні аукціони реалізується близько 70 % чаю, що продається на світовому ринку, 90—95 % немитої вовни, що експортується Австралією і Новою Зеландією.

Для кожного аукціонного товару склалися свої центри аукціонної торгівлі. З продажу хутра в усьому світі щорічно проводиться майже 150 міжнародних аукціонів. Головними центрами аукціонної торгівлі хутром норки є Нью–Йорк, Монреаль, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт–Петербург. Для останніх років характерно значне збільшення обсягів продажу хутра норки на аукціонах у Скандинавських країнах при одночасному зменшенні значення Нью–Йорка і Лондона. Основні аукціонні центри з продажу каракулю — це Лондон і Санкт–Петербург. Переважне значення на лондонських аукціонах має південно–африканський каракуль. Найважливішими центрами з продажу інших видів хутра є Санкт–Петербург і Лейпциг. На санкт–петербурзьких аукціонах реалізується в значних кількостях шкурки лисиці, соболя, білки, ондатри, сурка, горностая, нерпи та ін. Аукціони з продажу шкірок блакитного песця провадяться в Копенгагені, Осло, Лондоні, з продажу кролика в Лондоні. Хутрові аукціони організуються також у Німеччині, Італії, Франції, Гонконзі, Південній Кореї, Японії, але їх роль у світовій торгівлі хутром незначна.

Важливими центрами аукціонної торгівлі немитою вовною є Лондон, Ліверпуль, Кейптаун, Мельбурн, Сідней, Веллінгтон (Нова Зеландія). Через аукціони в цих центрах реалізується 75— 80 % продажів немитої вовни на світовому ринку. Основними центрами аукціонної торгівлі ковдровою вовною є Ліверпуль, де реалізується в основному індійська і пакистанська ковдрова вовна. На аукціоні в Ліверпулі продається також вовна кіз.

Для аукціонної торгівлі чаєм характерне її переміщення в міста виробництва цього товару. Індія через аукціони в Калькутті і Кочіне продає близько 70 % усього чаю, що експортується, а через аукціони в Лондоні — 30 %. Шрі–Ланка приблизно 70 % чаю, Що вивозиться, продає через аукціони в Коломбо і 30% — через Лондонський аукціон. Індонезія реалізує чай через аукціони в Лондоні, Гамбурзі та Антверпені. Африканські країни більшу частину чаю, що експортується, реалізують через аукціони в Найробі (Кенія) і Малаві. Так, через аукціони в Найробі продається 85—90 % кенійського чаю. На цих аукціонах продається також чай з Танзанії, Уганди, а інколи з Конго, Маврикії, Родезії і Мозамбіку. Всесвітню відомість дістав чайний аукціон у Сінгапурі, в якому беруть участь фірми із США, Японії, Австралії, КНДР, тютюном є Нью–Йорк, Амстердам, Бремен, Лусака (Замбія), Лімба (Малаві), квітами — Амстердам, овочами і фруктами — Антверпен, Амстердам, рибою — США і порти західноєвропейських країн (крім Ісландії і Норвегії), кіньми — Довіль (Франція), Лондон, Москва.

Всесвітньо визнаними, беззаперечно, є такі аукціонні фірми, як «СОТБІС» (Нью–Йорк, США) та «Крістіс» (Лондон, Великобританія), які спеціалізуються на продажу антикваріату, художніх цінностей і виробів дорогоцінних металів. Авторитет цих фірм завойовувався десятиріччями через уважне ставлення до клієнтів і високі професійні навички організаторів аукціону.

«СОТБІС» заснований в 1844 р. торговцем