За умов кризи рефінансування заборгованості держави виконання нею своїх зобов’язань у рамках нинішнього курсу економічної політики вимагатиме направлення податкових надходжень до бюджету на боргові виплати, що означатиме кардинальне скорочення бюджетних видатків на соціально-економічний розвиток. Розв’язання боргової проблеми лише за рахунок видатків бюджету призведе до остаточного руйнування сфер науки, освіти та охорони здоров’я, а також розширить масштаби зубожіння населенняю Крім істотного обмеження бюджетних видатків, Уряд намагається покрити нестачу фінансування перенесенням строків сплати за існуючими борговими зобов’язаннями держави. Однак реструктуризація боргу держави на умовах перенесення строків сплати за її борговими зобов’язаннями не знімає гостроти проблеми обслуговування державного боргу. Адже в такий спосіб досягається лише тимчасове полегшення, оскільки при цьому його загальна сума не зменшується, а борговий тягар навіть посилюється – за рахунок процентних виплат, нараховуваних на відстрочену суму.

Отже, окреслені заходи не забезпечать розв’язання проблеми державного боргу України: вони тільки сприятимуть поглибленню депресивних тенденцій у вітчизняній економіці – внаслідок послаблення стимулюючого впливу державних видатків на економічний розвиток держави і збільшення боргового навантаження на її платіжний баланс.

Для розв’язання боргової проблеми в Україні необхідно посилити тарифне регулювання некритичного імпорту і терміново розпочати реалізацію програми енергозбереження. На сьогодні середня ставка імпортного мита на товари, що ввозяться до України, становить 6%. У міжнародних масштабах це надзвичайно низький показник. Для економії валютних коштів і стимулювання розвитку вітчизняного виробництва доцільно переглянути ставки ввізного мита на товари, вироблювані в Україні. Поряд з створенням загальноекономічного середовища, сприятливого для інвестування, з метою припинення втечі капіталів за кордон необхідно виробити механізми, які б дозволяли перекрити відплив капіталів з країни такими каналами: переведення валюти за кордон у рахунок оплати фіктивних імпортних контрактів; неповернення до країни експортної валютної виручки; заниження контрактних цін при експорті та їх завищення при імпорті тощо. За експертними оцінками, в Україні надто ліберальний режим зовнішньоекономічної діяльності та повна конвертованість гривні за поточними операціями дозволяють нелегальними шляхами щороку вивозити за кордон 3-5 млрд. дол.

Щоб послабити борговий тиск на бюджет і платіжний баланс, а також створити умови для економічного зростання, Україна повинна добиватися укладання з кредиторами угод про реструктуризацію боргу на умовах зменшення боргових виплат і обміну боргових зобов’язань держави на майнові активи. При цьому доцільно враховувати багатий світовий досвід щодо врегулювання зовнішньої заборгованості. Одним з найбільш ефективних для України методів зниження боргового навантаження є викуп боргових зобов’язань держави на вторинному ринку, з дисконтом за іноземну валюту. Для цього можуть використовуватися як офіційні валютні резерви країни, так і кредити міжнародних фінансових організацій.

У цілому застосування пропонованих методів зниження боргового навантаження сприятиме обмеженню боргової залежності української економіки, що, у свою чергу зумовить оздоровлення соціально-економічної ситуації в державі.

ВИСНОВКИ

Метою моєї роботи було дослідити макроекономічну рівновагу, зокрема, поняття макроекономічної рівноваги та шляхи її досягнення.

В даній курсовій роботі я розглядав наступні питання: кейнсіанська теорія попиту і пропозиції, кейнсіанська теорія зайнятості і проценту, а також можливості застосування кейнсіанської теорії в практиці реформування економіки України. Я вивчав це питання за допомогою таких чинників як попит, пропозиція, зайнятість, процент та ін.

Проаналізувавши питання попиту і пропозиції, я дійшов висновку, що сукупний попит є нестабільним, навіть тоді, коли не відбувається жодних змін у пропозиції грошей. Зокрема, такий компонент сукупного попиту, як інвестиції, постійно зазнає ко-ливань, у зв'язку з чим змінюється положення кривої сукупного по-питу. Зниження сукупного попиту вплине лише на обсяг виробництва та зайнятість (обсяг виробництва знизиться). При цьому реальний об-сяг виробництва може залишатися нижче за рівень виробництва з по-вною зайнятістю невизначений час, доти, доки не відбудеться випад-кового врівноважуючого розширення сукупного попиту.

Дослідивши теорію зайнятості і проценту, можна зробити висновок, що формування, функціонування, розвиток ринку робочої сили підпорядковані загальним законам і тенденціям розвитку ринкової економіки. Важливими функціями ринку робочої сили є: забезпечення раціоналізації виробництва і зайнятості, регулювання та раціональне розміщення трудових ресурсів; узгодження економічних інтересів в системі суспільного поділу праці тощо. Щодо теорії проценту, то чим нижчий процент, тим більше засобів буде знаходитись в ліквідній формі – в грошах.

Щодо застосування кейнсіанської теорії у практиці реформування економіки України, то можна зробити висновок, що її доцільно застосовувати у розв’язанні боргової політики, адже невиважена політика державного запозичення вкрай загострили проблему державного боргу. Щоб послабити борговий тиск на бюджет і платіжний баланс, а також створити умови для економічного зростання, Україна повинна добиватися укладання з кредиторами угод про реструктуризацію боргу на умовах зменшення боргових виплат і обміну боргових зобов’язань держави на майнові активи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Гальчинський А. Теорія грошей: Навч. посібник. - К.: Основи, 1996. - 215 с.

2. Гроші та кредит / За ред. Б. С. Івасіва. - К., 1999. – 190-195с

3. Економічна енциклопедія: Том І. / Редкол.: …С.В.Мочерний (відп. ред.) та ін. – Тернопіль.: видавничий центр "Академія", 2000. 446с.

4. Історія економічних учень: Підручник: У-2ч./ За ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид., випр. – К.:Знання, 2005. –