У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства. Величина статутного капіталу, яка визначає участь кожного з засновників, акціонерів у капіталі підприємства, є критерієм визначення суми прибутку, яку кожен із них одержує при його розподілі.

Початковий розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому договорі, які в обов'язковому порядку подаються до органів влади під час державної реєстрації підприємства.

Статутний капітал підприємства як основне джерело формування його активів розподіляється на два грошових фонди, без яких не можливе функціонування підприємства.

Першим є фонд власних основних засобів і нематеріальних активів, а другим – фонд власних оборотних засобів та засобів обігу. Фонд власних основних засобів використовується на придбання різноманітних засобів праці. Фонд власних оборотних засобів потрібен підприємству для авансування грошей у створення запасів предметів праці, створення необхідних перехідних залишків незавершеного виробництва , витрат наступних періодів та перехідних запасів готової продукції або товарів.. Частина даного фонду вкладається у сферу розрахунків з покупцями та постачальниками у вигляді відвантаженої продукції до моменту надходження грошей на поточний рахунок у банку або готівки у касу, а також у вигляді грошових коштів в банку та в касі.

На створення, придбання основних та оборотних засобів необхідних для нормального функціонування підприємства можуть бути використані як власні кошти (статутний капітал тощо) так і запозичені (довгострокові та короткострокові кредити банків тощо).. Тому, щоб визначити, яка частина статутного капіталу являє собою фонд власних основних засобів та нематеріальних активів, не досить підрахувати за балансом підприємства залишкову вартість основних засобів та нематеріальних активів, тому що ця частина складає загальну суму фінансових ресурсів підприємства, вкладених у засоби праці.

Також на правильність визначення розміру фонду власних основних засобів та нематеріальних активів впливає зміна вартості основних засобів при її індексації у зв’язку з інфляцією, яка знаходить відображення в іншій статті балансу Додатковий капітал.

Беручи до уваги всі вищезазначені обставини, фонд основних засобів та нематеріальних активів (Фоз) як складова статутного капіталу підприємства визначається за формулою:

Фоз = ОЗ – ОЗп + І + НА – Нап,

де ОЗ - проіндексована залишкова вартість основних засобів, які створені та придбані підприємством за рахунок усіх джерел фінансування;

Озп – залишкова вартість основних засобів, які створені та придбані підприємством за рахунок запозичених фінансових ресурсів (кредити, кредиторська заборгованість);

І – сума індексації залишкової вартості основних засобів;

НА - вартість нематеріальних активів, придбаних за рахунок усіх джерел фінансування;

Нзп - вартість нематеріальних активів, придбаних за рахунок запозичених фінансових ресурсів.

Виходячи з цього, фонд власних оборотних засобів та засобів обігу (Фоб) можна визначити за формулою:

Фоб = Ск – Фоз,

де Ск - статутний капітал підприємства (якщо він не повністю сплачений, то його сплачена частина).

Порядок і джерела формування статутного капіталу залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якої воно функціонує.

Так статутний капітал підприємств державної форми власності формується за рахунок державних коштів, які надаються йому для первісного придбання основних та оборотних засобів. Статутний капітал на підприємствах приватної та колективної форми власності формується за рахунок власних коштів засновників цих підприємств. Внески засновників у статутний капітал виконують наступні функції: інвестують початок діяльності підприємства; регулюють відносини власності (розподіл майна, виробленої продукції та одержаного прибутку), що особливо слід враховувати при виході учасника з товариства та правонаступництві; управління товариством.

Згідно з Законом України “Про господарські товариства” акціонерні товариства формують свій статутний капітал або шляхом підписки на акції на фондовому ринку (відкриті АТ), або шляхом розподілу всіх акцій між засновниками без права їх продажу. Тому в закритих АТ 100% акцій належить їх засновникам, а у відкритих АТ не менше 25% акцій повинно бути викуплено засновниками. Термін відкритої підписки на акції не повинен перевищувати шести місяців. Початковий внесок акціонерів не менше 10% вартості акцій. Викуп акцій може здійснюватись не тільки в грошовій формі, але й за рахунок матеріальних внесків. До дня скликання зборів акціонерів потрібно зібрати не менш як 30% вартості акцій. Якщо впродовж шести місяців не вдалося перекрити вартість 60% акцій, то акціонерне товариство вважається не створеним. При продажу акцій по ціні вище номіналу різниця враховується відокремлено від інших засобів і слугує резервом. Статутний капітал повинен бути повністю оплаченим впродовж року. Заборгованість акціонерів по внескам до статутного фонду обліковується окремо в активі балансу. Якщо у встановлений строк акції неоплачені, акціонери по закону несуть майнову відповідальність у вигляді штрафів.

Збільшення статутного фонду може здійснюватись за рахунок додаткового випуску акцій, а також спрямування прибутку на ці цілі і підвищення номінальної вартості акцій.

Зменшення статутного фонду може здійснюватись лише згідно з рішенням зборів акціонерів шляхом викупу раніше випущених акцій за рахунок резервного фонду або з поточного рахунку. Цей процес може відбуватися тільки за погодженням кредиторів.

Корпоративні права - право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства".

Корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації