економічної системи в цілому мають державний і міжнародний кредит. Державним кредитом називають сукупність кредитних відносин, у яких позичальником або кредитором виступають держава, місцеві органи влади стосовно громадян і юридичних осіб. Державний кредит виражає відносини в грошовій формі між державою з одного боку, і фізичними або юридичними особами з іншого, частіше усього з банками, страховими компаніями і підприємцями. Кредит буде державним у тому випадку, коли в якості учасника позичкової угоди виступають центральний уряд або місцеві органи влади. У цьому відношенні його можна порівняти з іншими формами кредиту, у першу чергу з банківським, де обов'язковим учасником позичкової угоди є банк.
Рух капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов’язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків, називають міжнародним кредитом. У якості кредиторів і позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжнародні і регіональні організації.
Форми міжнародного кредиту можна класифікувати по головних ознаках, що характеризує окремі сторони кредитних відносин.
По строках міжнародні кредити підрозділяються на короткострокові - до 1 року, середньострокові - від 1 року до 5 років і довгострокові - понад 5 років.
Міжнародний кредит виконує такі функції:
перерозподіл позичкових капіталів між країнами з метою забезпечення безупинного процесу відтворення для досягнення максимального прибутку;
економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків внаслідок розвитку безготівкових платежів;
прискорення концентрації і централізації капіталу.
Також міжнародний кредит, розсуваючи межі індивідуального нагромадження, сприяє створенню нових фірм. Тобто можна сказати, що міжнародний кредит виконує ті ж функції, що й інші форми кредиту, тільки в міжнародному аспекті.
1.4.Інші надходження фінансових ресурсів
До джерел фінансових ресурсів відносять також надходження грошових ресурсів за рахунок благодійних внесків (меценацтво), страхових внесків, від продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків і т.д. Спонсор - це юридична або фізична особа, яка фінансує якийсь захід. Спонсорство - це двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси, а спонсор - деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу, рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого прибутку від профінансованого ним захода.
Список використаної літератури:
Основи економічної теорії. Політекономічний аспект. / Г.Н. Климка, В.П Нестеренка.
Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф.. Г.Г.Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002. – 496 с.
Финансовое положение предприятия (оценка, анализ, планирование) / Чупис А.В., Царенко А.М., Кашенко О.Л., Закоморный С.Н., Борисов В.А., Рыбина Л.А., Скрыпник Ю.В. – Сумы: Изд-во «Университетская книга», 1998. – 331с.
Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник /Под. ед. Е.С. Стояновой. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во «Перспе6ктива», 1999. – 656с.
Фінансова діяльність підприємства : О.М.Бандурка, М.Я.Коробов, П.І.Орлов, К.Я.Петрова. Київ “Либідь” 1998
Основи економічної теорії. Політекономічний аспект. Г.Н. Климка, В.П Нестеренка.
Фінансова діяльність підприємства : О.М.Бандурка, М.Я.Коробов, П.І.Орлов, К.Я.Петрова. Київ “Либідь” 1998
Закон України «Про підприємство» від 25 листопада 1998 року.
Балабанов И.Т. «Основи финансового менеджмента»// Москва 1994р.,с.381
Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. »Методика финансового анализа»// Москва «Инфра-М» - 1995 г., с.343
Нікбахт Е. Гроппеллі А. »Фінанси»// Київ «Основи» - 1992 р., с.382
Колчина Н.В. «Финансы предприятия»// Москва «Финансы» - 1998 г., с.415
Коробов В.А. «Финансы предприятия»// Москва «Инфра» - 1997 г., с.321
Обухов Н.П. »Кредитный рынок и денежная политика»// Москва »Финансы» - 1995 г., с.21
Заїнчковський А.О. «Економіка підприємств харчової промисловості»// Київ «Урожай» - 1998 р., с.271
Климко Г.Н. «Основи економічної теорії»// Київ «Знання» - 1997 р., с.742
Кэмпбелл Р. Макконнелл Стэнли Л. Брю «Экономикс» т.2 // Москва «Республика» - 1995 г., с.400