Сьогодні у світі нараховується більше 50 статистичних критеріїв віднесення підприємства до групи малих і середніх. У самому загальному вигляді їх можна поділити на якісні (простота системи управління, поєднання в одній особі функцій власника і менеджера, невелика частка ринку і невелика просторова сфера діяльності (звичайно в межах окремого району), досить чітко визначена власником ціль діяльності і т.д.) і кількісні (чисельність зайнятих на підприємстві, вартість основного капіталу, обсяг продажів і т.п.).

У визначеннях малих підприємств, заснованих на кількісному підході, найчастіше використовують такі легко доступні для аналізу критерії, як кількість зайнятих, обсяг продажів (оборот), балансова вартість активів. Може бути використана комбінація цих критеріїв, як у новому визначенні ЄС (таблиця 1.1.)

Таблиця 1.1.

Визначення малого і середнього підприємств за методологією ЄС

Підприємства | Чисельність зайнятих, осіб | Річний оборот, млн. євро | Баланс,

млн. євро

Мале | Менше 50 | 7 | 5

Середнє | 50-250 | 40 | 27

Згідно з Господарським кодексом, який набув чинності з 01.01.2004 року, малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентно 500 тис. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні [1,с.35].

У Законі України “Про державну підтримку малого підприємництва” №2063-ІІІ від 19.10.2000 р. наведено визначення суб’єкта малого підприємництва, якими вважаються:

підприємницькі організації зі статусом юридичної особи, будь-якої організаційно-правової форми і форми власності (крім довірчих товариств, банків, страхових компаній, ломбардів, інших фінансово-кредитних і небанківських фінансових установ, суб’єктів підприємництва, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, обмін валют, є виробниками та імпортерами підакцизних товарів), а також суб’єкти підприємництва, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам – учасникам і засновникам даних суб’єктів, що не є суб’єктами малого підприємництва, не перевищують 25% [3].

Крім цього, ці суб’єкти повинні відповідати наступним критеріям:

- середньоспискова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 чоловік;

- розмір річного валового доходу не перевищує 500000 євро.

Таким чином, в Законі України визначено, які суб’єкти господарювання вважаються такими, що володіють статусом малого підприємця. У той час, як усі фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю без оформлення юридичної особи, віднесені до числа суб’єктів малого підприємництва, у відношенні юридичних осіб встановлені певні вимоги. Пропоновані до них тверді обмеження для віднесення до суб’єктів малого підприємництва стосуються трьох аспектів їхньої діяльності: статутного фонду, середньоспискової чисельності працюючих і розмірів виручки від реалізації продукції.

В той же час не можна не згадати про кількісні критерії суб’єктів МП, які надають право на використання єдиного податку. Згідно з Указом №727 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва:

фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис грн.;

юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої форми власності та організаційно-правової форми, чисельність працівників яких не більше 50 осіб, а обсяг виторгу не перевищує 1 млн. грн. [7].

Середньооблікова чисельність працюючих для суб’єктів МП визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, в тому числі тих, що працюють за договорами і за сумісництвом та інших відокремлених підрозділів (таблиця 1.2.)

Таблиця 1.2.

Розвиток малого підприємництва у 2003-2005р.р. в Івано-Франківській області

Параметри розвитку | Роки

2003 | 2004 | 2005

Кількість МП, одиниць | 7287 | 7259 | 7445

Чисельність зайнятих, осіб | 51193 | 46474 | 42188

Кількість МП на 10 тис. наявного населення | 52 | 52 | 54

Питома вага МП в загальнообласних обсягах виробництва продукції, % | 9,3 | 7,3 | 9,4

% до попереднього року у розвитку на одне підприємство, осіб | 7 | 6 | 6

% до кількості найманих працівників | 34,8 | 33,9 | 31,9

*складено і розраховано за даними Україна. Івано-Франківщина. Світ. Статистичний щорічник / за ред.. Осауленка.

Розуміння цього знаходить своє відображення в підходах до формування державної політики стосовно малого підприємництва, що концентруються навколо:

а) спрощення певних процедур та правил заради забезпечення вільного входу-виходу в мале підприємництво тим громадянам країни, які не мають спеціальної освіти;

б) створення за допомогою бюджетних чи муніципальних коштів певних економічних стимулів до включення громадян у підприємницьку діяльність (у розвинених демократичних країнах це переважно не адресна, а структурна допомога, в тому числі гарантування певного відсотка участі суб'єктів малого підприємництва в державних чи муніципальних замовленнях).

За цього рівність умов конкуренції розуміється так: саме державна підтримка малого підприємництва забезпечує рівність конкурентних умов для малого та великого бізнесу.

У розвинених країнах здійснення державної політики щодо малого підприємництва концентрується насамперед навколо малого підприємництва, а не підприємництва загалом, - тобто реалізуються та забезпечуються ті заходи й напрямки, які призначені для допомоги саме суб'єктам малого підприємництва з урахуванням їхніх особливостей розміру, потужності, кількості, спрямованості і т.ін. Подібна ідеологія й закладалась у норми Закону України № 2157-III "Про Національну програму