Кредитний ризик може бути визначений як невпевненість кредитора в тому, що боржник буде в змозі й матиме намір виконати свої зобов'язання відповідно до термінів і умов кредитної угоди. Кредитний ризик для банку складається з суми заборгованості клієнта за банківськими позиками і овердрафтами, а також із заборгованостей клієнтів за іншими операціями.

Слід відрізняти наступні рівні кредитного ризику :

кредитний ризик за окремою угодою– вірогідність збитків від невиконання позичальником конкретної угоди;

кредитний ризик всього портфеля – величина ризиків за всіма угодами кредитного портфеля.

Відповідно для кожного рівня використовуються різні методи оцінки ризику і методи управління ним.

Величина кредитного ризику – це сума, яка може бути втрачена при несплаті або простроченні заборгованості (основна сума боргу плюс нараховані відсотки).

Максимальний потенційний збиток - це повна сума заборгованості в разі її невиплати клієнтом. Схильність кредитному ризику існує протягом всього періоду кредитування до настання терміну повного повернення кредиту й відсотків по ньому. Ступінь ризику, пов'язаного з певним позичальником і видом кредиту, базується на оцінці різних видів ризику, які виникають для банку при наданні кредиту. Необхідно враховувати, що ступінь ризику часто міняється з часом.

У кожному випадку надання кредиту необхідно враховувати чинники, котрі впливають на рівень ризику, що виникає при кредитуванні окремих позичальників.

Виникнення кредитного ризику може бути викликане:

нездатністю боржника створити адекватний майбутній грошовий потік у зв'язку з непередбаченими несприятливими змінами в діловому, економічному або політичному оточенні, в якому оперує позичальник;

невпевненістю в майбутній вартості й якості (ліквідності та можливості продажу на ринку) предмету застави;

“тріщинами” в діловій репутації позичальника.

У банківській практиці налічують понад п'ятдесят видів різних ризиків: ризик простого шахрайства і обманного банкрутства позичальника, відмова його партнерів від платежів за отримані товари, відсутність диверсифікації кредитних вкладень, пільгове кредитування споріднених, філійних (дочірніх) підприємств, політичні чинники, зміну законодавчої політики і т.д. У зв'язку з тим, що надання банками кредитів - це складний фінансовий механізм, який далеко виходить за рамки оцінки тільки фінансових можливостей позичальника, можна виділити наступні основні джерела кредитного ризику . (Таблиця 3.3).

Таблиця 3.3.

Джерела кредитного ризику

Найменування ризику | Характеристика джерела

1.Ризик, пов'язаний з позичальником, гарантом, страховиком

1.1. Об'єктивний (фінансових можливостей)

1.2. Суб'єктивний (репутації)

1.3. Юридичний | 1.1.Нездатність позичальника (гаранта, страховика) виконати свої зобов'язання за рахунок поточних грошових надходжень або за рахунок продажу активів

1.2.Репутація позичальника (гаранта, страховика) у діловому світлі, його відповідальність і готовність виконати взяті зобов'язання

1.3.Недоліки в складанні і оформленні кредитного договору, гарантії, договору страхування

2. Ризик, пов'язаний з предметом застави

2.1. Ліквідності

2.2. Кон'юнктурний

2.3. Загибелі

2.4. Юридичний | 1.2. Неможливість реалізації предмету застави

1.3. Можливе знецінення предмету застави за час дії кредитного договору

1.4. Знищення предмету застави

1.5. Недоліки в складанні і оформленні договору застави

3.Системний ризик | Зміни в економічній системі, які можуть вплинути на фінансовий стан позичальника (наприклад, зміна податкового законодавства)

4. Форс-мажорний ризик | Землетрус, катастрофи, смерчі, страйки, військові дії

Запропонована вище класифікація не є єдиною і вичерпною, вона лише одна з можливих і носить допоміжний характер.

Аналіз кредитного ризику є оцінкою якісних і кількісних чинників платоспроможності окремих позичальників і їх сукупності. На основі цього будується прогноз перспектив і методів підтримки ліквідності кредитного портфеля банку.

У якості основних чинників, які служать для оцінки ризику, виступають:

1. Характеристика позичальника. Бажання і рішучість позичальника погасити свої зобов'язання. Характеристика позичальника визначається на основі даних про погашення кредитів у минулому і експертних оцінок позичальника менеджерами.Кредитний ризик може бути визначений як невпевненість кредитора в тому, що боржник буде в змозі й матиме намір виконати свої зобов'язання відповідно до термінів і умов кредитної угоди. Кредитний ризик для банку складається з суми заборгованості клієнта за банківськими позиками і овердрафтами, а також із заборгованостей клієнтів за іншими операціями.

2. Фінансові можливості. Можливість позичальника погасити борг, тобто його здатність отримувати гроші по всіх своїх операціях (загальний приток грошей, отриманих позичальником у ході підприємницької діяльності) або за конкретним проектом і здатність управляти грошовими коштами. Важливе значення для погашення позики має динаміка дебіторської заборгованості підприємства і зміна його товарних запасів. Найчастіше саме з цими статтями пов'язані труднощі в погашенні позики.

3. Капітал. Позичальник повинен бути в змозі розділити ризик проєкту з банком, котрий кредитує, що повинно підтверджуватися достатністю в підприємства власних засобів.

4. Умови. Тут оцінюється поточний стан і огляд місцевої, реґіональної і загальнонаціональної економіки, а також галузі господарства позичальника і ступеня його залежності від цієї ситуації (зазвичай для оцінки економічних умов розглядається якнайгірша ситуація з погляду можливостей позичальника погасити борг):

положення клієнта в галузі;

частка клієнта на ринку;

порівняльні результати діяльності позичальника на ринку з результатами його основних конкурентів;

конкурентоспроможність продукції;

чутливість виробництва до зміни ділового циклу, зміни технології;

умови на ринку робочої сили і т.д.

5. Застава. Надійне забезпечення кредиту у формі застави або гарантії виступає додатковим захистом у процесі кредитування. Описані вище чинники в зарубіжній практиці відомі як правило п'яти “СІ” і є критеріями якісної оцінки кредитоспроможності.

Найбільш вагомими чинниками ризику,що визначають якість кредиту, є кредитоспроможність позичальника.

Під кредитоспроможністю розуміють такий фінансовий стан підприємства-позичальника, який дає упевненість в ефективному використанні залучених коштів, здатності й готовності позичальника повернути кредит відповідно до умов кредитної угоди.

Основними напрямами аналізу є:

загальна економічна характеристика клієнта;

аналіз його виробничого, технічного потенціалу;

оцінка ефективності використання його основних і оборотних коштів;

аналіз фінансових результатів діяльності;

аналіз фінансової стійкості;

оцінка ліквідності балансу і платоспроможності потенційного позичальника;

узагальнення результатів аналізу діяльності й підготовка