Таблиця 4. 1.

Інформація щодо кількості фінансових компаній/юридичних осіб, що мають надавати фінансові послуги

Вид фінансових послуг | Станом на 30.09.2006

Кількість фінансових компаній | Кількість юридичних осіб

Надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів | 3 | -

Надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів

Надання позик | 24

27 | -

50

Переказ грошових коштів

Надання порук (поручительств) | 1

30 | -

58

Залучення фінансових активів фізичних осіб із зобов’язаннями щодо наступного їх повернення шляхом укладання договорів на управління майном

Залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов“язаннями щодо наступного їх повернення шляхом укладання договорів на управління майном |

48

60 |

-

-

Фінансовий лізинг | 23 | 112

Основною функцією фінансових компаній є надання кредитів покупцям споживчих товарів шляхом придбання у торговельних фірм боргових зобов'язань, якими були оформлені відповідні продажі. При цьому діє наступна схема операцій .

У процесі придбання товару покупцем, як правило, початково сплачується частина його вартості (в межах 20%), а решта суми оформляється в кредит. Після цього фінансова компанія на основі попередньо укладного з торговою фірмою договору та представлених нею документів про продаж в кредит направляє продавцю обумовлену суму, що дорівнює ціні товару за мінусом оплаченої частини. Покупець, що придбав товар, погашає свою заборгованість перед фінансовою компанією протягом обумовленого договором строку (1-4 роки) щомісячними внесками з виплатою відповідних процентів. При цьому фінансова компанія може виставити ряд тратт на покупця, який повинен їх акцептувати. Процент за такого роду кредитами, як правило, вищий, ніж процент за звичайними позиками комерційних банків, виданими на аналогічні строки, ѕ від 10 до 30%, що пов'язано з більшим рівнем ризику непогашення кредиту.

Фінансові компанії можуть застосовувати також інші схеми кредитування. Наприклад, надавати позики торговельним фірмам під заставу боргових зобов'язань покупців або кредитувати безпосередньо самих покупців. У деяких випадках фінансові компанії здійснюють також лізингові і факторингові операції.

У промислово розвинутих країнах інтенсивний розвиток фінансових компаній в останні десятиліття пов'язаний з потребами товаровиробників у швидкому просуванні своєї продукції до споживача в періоди економічних спадів та зниження купівельної спроможності населення. Це насамперед стосується автомобільної промисловості, виробництва елекропобутових товарів та інших предметів тривалого користування. Зокрема у США розвиток таких крупних фінансових компаній, як “Дженерал Моторз Аксептанс Корпорейшн”, “Форд Мотор Кредит”, “Ай-Бі-Ем Кредит” та деяких інших призвів до поступового відвоювання ними у банків значної частини ринку позичкових капіталів. Почавши з видачі споживчих кредитів, вони поступово поширили свою діяльність на кредитування корпорацій, іпотечні послуги і навіть деякі види страхування [68,c.292].

Лізингові компанії – фінансові посередники, що спеціалізуються на придбанні предметів тривалого користування (транспортних засобів, обладнання, машин тощо) та передачі їх в оренду фірмам-орендарям для використання у виробничій діяльності, які поступово сплачують їх вартість протягом визначеного строку. З економічного погляду лізинг має певну схожість з банківським кредитом, який надається на придбання основних фондів. Кредитні та лізингові відносини між позичальником (лізингоодержувачем) та кредитором (лізингодавцем) будуються на умовах терміновості, оплати, повернення, матеріального забезпечення (застави).

Разом з тим між банківським кредитом та лізингом є певні відмінності (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2.

Порівняльна характеристика банківського та лізингового кредиту

Ознаки | Банківський кредит | Лізинг

Ступінь фінансування основних фондів | Фінансує 60-70%вартості придбаних основних фондів | Фінансує 100% придбаних основних фондів

Забезпечення | Кредитор вимагає лікввідної застави вартістю не менше 150% вартості кредиту | Заставою є сам об“єкт лізингу. За умови, що лізинкова компанія отримує банківський кредит на придбання об“єкта лізингу, потрібна застава в розмірі лише 30-50% суми банківського кредиту

Право власності кредитора на об“єкт лізингу | Зберігає за собою заставне майно до повного погашення позики | Лізингоодержувач (позичальник) стає власником узятого в оренду майна тільки після закінчення строку договору та повної оплати лізингових платежів

Форма надання | У грошовій формі | У товарній або товарно-грошовій формі: за зворотного лізингу, наприклад, підприємець продає лізинговій компанії основні фонди й отримує кошти, одночасно укладаючи договір про оренду цих фондів

Спосіб погашення боргу | У грошовій формі | У грошовій, товарній або змішаній формах

Розмір плати | Відсотки за кредит плюс сума основного боргу | Плата за банківський кредит плюс вартість основних фондів плюс лізингова маржа (прибуток компанії)

Сутність лізингу проявляється у його функціях:

*фінансовій;

*виробничій;

*збутовій.

Фінансова функція полягає:

-у звільненні підприємства від одномоментної повної оплати придбаних основних фондів та наданні їх на умовах довгостроковогокредиту;

-увикористанні підприємством податкових та амортизаційнихпільг.

Оскільки орендну плату зараховують до складу валових витрат, то відповідним чином зменшується оподатковуваний прибуток підприємства.
Застосування механізму прискореної амортизації сприяє не тільки зменшенню оподатковуваного прибутку в лізингоодержувача, а й прискоренню технічного оновлення виробництва.

Виробнича функція полягає в оперативному вирішенні проблеми переоснащення виробництва не через купівлю машин та обладнання, а через їх тимчасове використання на умовах лізингу. Це ефективний засіб для забезпечення доступу підприємств до нових технологій та техніки.

Збутова функція полягає в розширенні кола споживачів та освоєнні нових сегментів ринку за рахунок залучення насамперед тих підприємств, що неспроможні відразу придбати те чи інше майно.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме майно, що його можна віднести до основних фондів, яке не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень на передачу в лізинг (оренду).
До об'єктів лізингу належать:

*машини та обладнання;

*засоби обчислювальної техніки;

*транспортні засоби;

*виробничі будівлі та споруди;

*інші основні фонди.

Не можуть бути об'єктами лізингу:

*об'єкти оренди державного майна, крім окремого, індивідуально визначеного майна державних підприємств;

*земельні ділянки та інші природні об'єкти.

Класичному лізингу