бюджетів визначається адміністративно-територіальним поділом України: кожна адміністративно-територіальна одиниця створює власний бюджет, який є фінансовою основою діяльності місцевих органів влади.
Бюджет, як фінансова категорія, є формою акумуляції фінансових ресурсів, призначених для забезпечення виконання функцій держави. За своєю суттю бюджет наділений суспільною рисою, оскільки він є джерелом фінансування суспільних потреб. За призначенням бюджет відображає засіб збалансування суспільних потреб із фінансовими ресурсами за умов їх обмеженості.
Бюджет повинен відповідати певним вимогам. Однією із вимог є необхідність універсальності побудови бюджету. Місцеві бюджети – основа місцевого фінансового господарства адміністративно-територіальної одиниці. Показуючи стан місцевого фінансового господарства, в бюджеті відображаються доходи та видатки певної адміністративно-територіальної одиниці, які, згідно з Бюджетним кодексом та іншими законодавчими актами, зараховуються у бюджет і проводяться із нього. Необхідно зазначити, що не всі доходи, які акумулюються на даній території, зараховуються у місцеві бюджети, а також не всі видатки, які проводяться на цій же території, відображаються у місцевих бюджетах. Пояснюється це тим, що такі податки, як ПДВ, акцизний збір та інші сплачуються до Державного бюджету, частина закладів, що розташовані в конкретному регіоні, та заходів загальнодержавного значення фінансуються із Державного бюджету.
Наступною вимогою до місцевих бюджетів є їх публічність. Ця вимога полягає в тому, що бюджет повинен бути оприлюднений з тією метою, щоб кожна людина мала можливість розуміти мову цифр, обґрунтованість податкових вилучень і фінансування видатків.
Італійський економіст Ф. Нітті публічністю бюджету називав правдивість і гласність: “У бюджеті повинні бути вказані доходи та видатки без будь-яких корисних приховувань або таємничих визначень” [60, с. 563].
Звідси випливає, що платник податків повинен мати чітку інформацію про використані кошти, які він раніше сплатив у бюджет.
Отже, фінансовий рух коштів від платника податків до бюджету та використання коштів за певними напрямами повинен бути прозорим і зрозумілим.
Організація функціонування системи місцевих бюджетів базується на їх чіткій структуризації (рис. .1). Система місцевих бюджетів включає розгалужену мережу бюджетів окремих адміністративно-територіальних утворень, окремих громад. Тому доцільно розглядати формування, проводити аналіз виконання бюджету залежно від цього поділу.
Рис.1.1. Структура системи місцевих бюджетів
Джерело: Бюджетний Кодекс України
Основним призначенням місцевих бюджетів, є фінансове забезпечення розвитку регіонів, вирішення соціально-економічних завдань органів місцевого самоврядування. Проте механізм перерозподілу бюджетних коштів виступає об’єктом централізованого державного регулювання і багато в чому визначається системою оподаткування, монетарною політикою і макроекономічними факторами. Тому необхідність його постійного вдосконалення об’єктивна. Це вимагає визначення такого перерозподілу, який зумовлений потребою підтримання певного життєвого рівня в окремих регіонах країни, а також забезпечення умов діяльності підприємств державної й недержавної форм господарювання.
Виходячи з цього, що існують значні відмінності між численними інтересами державної влади і управління, з одного боку, та підприємницькими структурами і фізичними особами – з іншого, проблема використання завжди обмежених централізованих фінансових ресурсів має велику актуальність [44, с. 7].
Згідно з ст. Конституції України, бюджетна система України будується на засадах справедливого та неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами, місцеві бюджети є формою утворення і використання бюджетних ресурсів, інструментом фінансового забезпечення і регулювання соціально-економічного розвитку регіону.
В умовах ринкової економіки роль місцевих бюджетів зростає, але змінюються форми і методи їх впливу на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальної одиниці.
Формування “місцевих бюджетів дає можливість регіонам певною мірою проявити фінансово-господарську самостійність у витрачанні коштів на соціально-економічний розвиток регіону, забезпечити планомірний розвиток загальноосвітніх установ, медичних закладів, закладів культури, муніципального житлового фонду і комунікацій місцевого значення” [93, с. 230].
Значення місцевих бюджетів посилюється через перерозподіл фінансових ресурсів для реалізації наданих населенню соціальних гарантій, фінансування соціально-культурної сфери та інших заходів. Крім того, мобілізація ресурсів у місцеві бюджети стала однією з важливих засад створення сприятливих економічних умов для господарювання суб’єктів підприємницької діяльності.
За допомогою місцевих бюджетів здійснюється фінансове вирівнювання різних адміністративно-територіальних одиниць. З цією метою формуються і реалізуються регіональні програми та плани економічного й соціального розвитку певних регіонів.
Розвиток регіонів потребує фінансового забезпечення, а це відповідно, вимагає визначення загального обсягу фінансових ресурсів та здійснення заходів щодо пошуку додаткових джерел залучення коштів. Концентруючи фінансові ресурси в місцевих бюджетах, місцеві органи влади можуть їх спрямовувати на вирішення важливих завдань розвитку пріоритетних галузей національної економіки.
Звичайно, що використання фінансових ресурсів здійснюється відповідно до потреб даного етапу розвитку економіки, фінансової політики органу самоврядування і держави в цілому та з урахуванням інших факторів як внутрішніх, так і зовнішніх. Однак є загальні закономірності, обов’язкове дотримання яких є вимогою системи управління економікою.
Місцеві органи влади, управляючи ресурсами місцевих бюджетів, мають реальну можливість сприяти ефективному використанню матеріальних і трудових ресурсів регіону, а також розширенню місцевого виробництва, створюючи при цьому нові робочі місця і знижуючи, відповідно, рівень безробіття в регіоні.
Важливе значення місцевих бюджетів полягає в тому, що в ньому знаходять відображення всі організаційні, економічні, соціально-політичні рішення місцевих органів влади.
На мій погляд, існує нагальна потреба у зміцненні місцевих бюджетів через призму таких чинників:
місцеві бюджети суттєво впливають на економічний розвиток регіону, забезпечують реалізацію регіональної стратегії економічного розвитку території;
фінансове вирівнювання бюджетної забезпеченості адміністративно-територіальних утворень в умовах ринкової економіки може здійснюватися лише на основі перерозподілу бюджетних ресурсів.
Таким чином, місцеві бюджети – це складне, багатогранне явище.
Вони є:
частиною економічних відносин між державою та окремими її регіонами, між органами місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання, між населенням та органами влади;
інститутом централізації фінансових ресурсів місцевих органів влади;
головним фінансовим планом соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць;
фінансовим законом розвитку території протягом бюджетного року.
Зростання ролі місцевих бюджетів у сучасних