їх фактичне надходження за від-повідні роки базового періоду;
L(u1), L(u2), L(u3), L(i1), L(i2), L(i3) - сума пільг, наданих місцевим органам влади з податків і зборів, що входять до кошика доходів.
Далі розглянемо положення Бюджетного кодексу, у яких регламентовано по-рядок розрахунку індексу відносної податкоспроможності. У статті 98 зазначено:
індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, шо визначає по-
даткоспроможність адміністративно-територіальної одиниці порівняно з анато-
гічним середнім показником по Україні в розрахунку на одного жителя;
при визначенні індексу відносної податкоспроможності кошик доходів
місцевого самоврядування збільшується на суму втрат доходів, шо виникли внас-
лідок надання пільг платникам податків відповідно до рішень Верховної Ради АР
Крим і місцевих рад;
індекс відносної податкоспроможності розраховується на основі фактичних даних про виконання відповідного бюджету за три останніх бюджетних періоди;
---індекси відносної податкоспроможності не можуть змінюватися і пере-глядатися частіше, ніж раз у три роки.
Формула розрахунку індексу відносної податкоспроможнос-ті, затверджена постановою КМУ (див. формулу (3.3)), не є оптимальною, яку можна було б розробити, враховуючи положення Бюджетного кодексу. Відпо-відно до прийнятих у формулі (3.3) позначень можна запропонувати алгоритм роз-рахунку індексу відносної податкоспроможності.
1. Визначимо обсяг фактичного надходження закріплених доходів регіону (з урахуванням утрат від наданих пільг) на душу населення, або індекс подат-коспроможності регіону (Рі):
. (3.4)
Індекс податкоспроможності регіону визначимо для трьох років базового періоду – Рі1, Рі2, Рі3.
2. Індекс податкоспроможності в середньому по регіонах України (Рu)
ви-значимо як:
. (3.5)
За аналогією з пунктом 1 розрахуємо Рu1, Рu2, Рu3.
3. Коефіцієнт відносної податкоспроможності регіону (Кij) у кожному році розрахуємо як відношення індексу податкоспроможності регіону до індексу податкоспроможності усіх регіонів у цілому:
. (3.6)
одержавши значення Кi1, Кi2, Кi3.
4. Індекс відносної податкоспроможності регіону Кі визначимо як середнє
геометричне Кi1, Кi2, Кi3:
. (3.7)
Подамо формулу (3.7) у розширеному вигляді:
= = . (3.8)
Вибір середнього геометричного невипадковий. При розрахунку середніх значень різних коефіцієнтів за даними динамічних рядів, коли значення наступ-ного елемента ряду залежить від значення попереднього, саме середнє геомет-ричне дає найточніший результат. І тому в економічних дослідженнях при ана-лізі динамічних рядів постійно використовується цей показник. Наприклад, середнє геометричне використовується при розрахунку середньомісячного рівня інфляції, темпів економічного зростання тощо.
Щоб порівняти обидва варіанти розрахунку індексу відносної податкоспро-можності, перетворимо формулу (3.3), використовуючи введені коефіцієнти Кi1 , Кi2 , Кi3 .
. (3.9)
Порівнюючи формули (3.7) і (3.9), помітимо, що затверджена КМУ формула є середньозважене значення коефіцієнта у кожному із трьох базових років, при-чому вагою виступає кількість населення регіону.
Існує логічний взаємозв'язок між змінами індексу відносної податкоспроможності регіону і відносною зміною кількості населення регіону. Кількість населення в економічно розвиненіших регіонах є більшою. Тому сума ваг (кількості населення) у регіонів з високими значеннями індексу відносної по-даткоспроможності є більшою. А отже, значення індексу відносної податкоспро-можності, розраховане за формулою (3.9), буде вищим від значення, розраховано-го за формулою (3.7).
Таким чином, якщо регіон проводить активну політику, спрямовану на під-вищення податкоспроможності, то при розрахунку індексу відносної податко-спроможності за формулою, затвердженою КМУ, значення Кі буде штучно зави-щено і навпаки. Звичайно, таке завищення не призведе до значного дисбалансу регіональних бюджетів, однак, усі економічні механізми, що міс-тять "антистимули'', мають удосконалюватися з метою усунення останніх.
Розглянемо далі процедури, що регламентують порядок розрахунку коефі-цієнта вирівнювання. Коефіцієнт вирівнювання є важливим складником меха-нізму визначення бюджетних трансфертів, на який покладено функції реалізації на практиці принципу економічної ефективності при організації міжбюджетних відносин.
У статті 98 БКУ зазначено:
коефіцієнт вирівнювання застосовується до розрахованого за формулою
обсягу дотації вирівнювання і визначається у межах від 0,6 до одиниці;
при цьому загальний обсяг коштів, на який зменшується сума дотацій
вирівнювання, має бути тотожним загальному обсягу коштів, на який змен-
шується сума коштів, переданих до ДБУ з місцевих бюджетів при застосуванні
коефіцієнта вирівнювання.
У 2003—2004 роках коефіцієнт вирівнювання застосовується для місцевих бюджетів, шо передають кошти до державного бюджету. Значення альфа, пере-буває у межах від 0,9 до 1,0 і визначається за формулою:
. (3.10)
Коефіцієнт вирівнювання дорівнює одиниці для всіх дотаційних бюджетів.
Великим недоліком формули розрахунку коефіцієнта вирів-нювання, як утім і всієї методики розрахунку трансфертів, є неурахування інф-ляції. Наприклад, відносно високі темпи інфляції у 1999 році (19,2%), 2000-му (25,8%), 2001-му (12,3%) роках могли призвести до того, що доходи третього ба-зового року порівняно з першим стали вищими не стільки за рахунок об'єктив-них економічних чинників, скільки за рахунок інфляційногоскладника. У ціло-му індекс інфляції за два роки: 1999 і 2000 становив 1,4995(1,192 х 1,258); 2000 і 2001 - 1,4127(1,258x1,123).
Легко підрахувати, аби регіон одержував максимальний економічний стимул (див. формулу (3.10)) необхідно, шоб відношення було біль-шим або дорівнювало 1,21. Якшо доходи регіону хоча б на 60% враховують індекс інфляції, то все одно таке збільшення перевищує 1.21. Тобто коефіцієнт вирівнювання регіону-донора залежить лише від інфляції.
Щоб не виникала подібна ситуація, треба або якимось чином коригувати показники на величину інфляції, або використовувати безрозмірний відносний показник. На нашу думку, доцільніший другий варіант, а таким показником є індекс відносної податкоспроможності.
У 2003 році при розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів використо-вувались механізми коригування доходів депресивних регіонів, причому в розра-хунках застосовувався коефіцієнт динаміки індексу відносної податкоспромож-ності Кdin .
Однак коефіцієнт динаміки індексу відносної податкоспроможності цілком можна використовувати при розрахунку коефіцієнта вирівнювання. На наш по-гляд, при розрахунку коефіцієнта вирівнювання регіону-донора можна викорис-товувати таку формулу:
(3.11)
де К(і) — розрахункове значення індексу відносної податкоспроможності на плановий період;
К(din)— коефіцієнт динаміки індексу відносної податкоспроможності в попе-редні 4 роки (змінне