4) трансформаційний економічний спад, зумовлений значною мірою прорахунками у виборі курсу перетворень і засобів його реалізації;

5) необхідність налагодження принципово інших економічних відносин із країнами колишнього СРСР;

6) складність інтеграції України у світове господарство;

7) затяжна тривалість трансформаційного періоду порівняно з рядом інших постсоціалістичних країн;

8) високий рівень тіньової економіки (понад 50 % ВВП) та засилля олігархічно-кланових структур.

ВИСНОВКИ

Сучасне розвинене ринкове господарство представлене цiлою низкою моделей, якi мають істотні розбiжностi. Однак попри цi розбiжностi кожна з розглянутих країн змогла на базi власної моделi знайти шлях до нацiонального успiху. Чинником, який зумовив конкретну будову кожної з моделей, виступив комплекс нацiональних специфiчних характеристик: стан виробничого потенцiалу, можливiсть забезпечення матерiальних передумов економiчної безпеки, нацiональний менталiтет i цiннiснi орiєнтацiї тощо.

Новiтня соцiально-економiчна iсторiя країн з рiзними економічними системами свiдчить, що державне втручання стало невiд'ємним елементом економiки. Навiть ринкова економiка вимагає, щоб бути придатною для керування сучасними продуктивними силами, значного державного впливу. Тим бiльш важливою є участь держави у випадках, коли ринковi механiзми не дiють чи дiють неадекватно - як в силу зовнiшнiх впливiв, так i через нерозвиненiсть ринкового середовища.

Якщо ринкова координацiя шляхом тривалої еволюцiї дiйшла до стану автоматичного збалансування макроекономiчних показникiв, то державне регулювання економiки не мiстить такого вбудованого механiзму, i головною рисою державного впливу має стати його комплекснiсть, врахування якнайбiльшої кількості економiчних параметрiв. Цього можна досягти розробкою економiчної стратегiї держави, що базується на комплекснiй оцiнцi суспiльно-економiчної системи, теоретичних концепцiях, адекватних цьому станові, та наборi рiзноманiтних важелiв впливу на економiку.

Чим менше розвинена вказана система, тим важливiшою є роль у нiй держави. Практика свiдчить про те, що в умовах свiтових криз економiка з активним державним втручанням бiльш ефективна та стiйка. Водночас на етапах зростання виявляється негнучкiсть такої системи, що призводить до наростання диспропорцiй і гальмування розвитку. Отже, ефективнiсть економiчної полiтики залежить вiд раціональностi співвідношення ринку та держави. У свiтлi цього тенденцiя до дерегулювання, що мала мiсце з 80-х рокiв у розвинених країнах, може розглядатись як спроба перейти до важелiв втручання, якi бiльше вiдповiдають соцiально-економiчним умовам, що змiнилися.

Основним у тактичному регулюваннi стабiльних економiк виступає фiнансово-кредитне регулювання, а стратегiчнi орiєнтири досягаються цiновою, структурною, регiональною, кон'юнктурною, антимонопольною, науково-технiчною, соцiальною полiтикою тощо. Звичайною умовою такого регулювання є наявнiсть досконалого ринкового середовища, яке швидко i без спотворень передає iмпульси, збуджувані державою. Але навiть за таких умов iснують певнi лаги дiєвостi полiтичних iнструментiв, пов'язанi з часом прийняття рiшень, ефективнiстю владної системи, дiєвiстю самого iнструмента. Тому в разi необхiдностi економiчнi цiлi можуть досягатися також суто адмiнiстративними засобами.

Ключовою проблемою сучасної структурної полiтики є, пошук ефективного балансу мiж промисловою та iнституцiйною полiтикою. Названа проблема полягає у визначеннi мiри i спрямування структурних зрушень, якi можуть статися в результатi змiн форми власностi чи способу управлiння та спiввiдношення iз зрушеннями, яких можна досягти консервативними заходами регулювання. У зв'язку з тим, що в сучаснiй розвиненiй ринковiй економiцi спостерiгається значний розрив мiж юридичною власнiстю i фактичним розпорядженням, змiни власностi не розглядаються як кардинальний захiд регулювання, i вказана проблема розв'язується переважно на користь вдосконалення промислової полiтики.

На сучасному етапi суспiльна потреба у розгалуженiй системi соцiального захисту перевищує здатнiсть наявних економiчних моделей до повного забезпечення цiєї потреби. Тому серед головних проблем розвинених країн - пошук ефективних джерел коштiв на соцiальний захист. Спостерiгається тенденцiя до диверсифiкацiї джерел i розширення мережi перерозподiлу коштiв. У країнах з бiльш розвиненою ринковою системою такий перерозподiл забезпечується широким спектром заходiв економiчної полiтики, а менш розвиненi бiльше надiються на централiзований бюджетний перерозподiл ресурсiв.

Iстотною залишається також проблема збереження мотивацiйної системи, на якiй базуються ринковий механiзм, запобiгання наростанню споживацьких тенденцiй при збiльшеннi рiвня соцiальної захищеностi. Для вирiшення названої проблеми застосовуються цiльова, адресна допомога, пов'язування виплат iз колишнiм мiсцем роботи, стажем працiвника тощо.

Загальна мета застосування державного впливу на економiку полягає в тому, щоб розглянути людину як мету виробництва, примусити економiку функцiонувати як фактор розвитку людства, а не людину - як фактор виробництва, надати ринковiй економiцi "людського обличчя". Тому застосування ринкових важелiв як найбiльш досконалих регуляторiв господарських процесiв за нинiшнього розвитку цивiлiзацiї неможливе без свiдомого, зваженого нiвелювання негативних властивостей ринку. За визнанням фахiвцiв, на порозi XXI ст. державi неподiльно належить монополiя захисту населення, конкуренцiї i ринку.

Розум невластивий природi. Людина, яка володiє розумом i створила матерiальнi та суспiльнi механiзми своєї могутностi, виявилася чужою законам природної еволюцiї i стала головним дестабiлiзуючим чинником життя на планетi. Суперечнiсть, таким чином, корениться в суспiльнiй сутi людинi, в конфлiктi мiж її потребами i можливостями. Отже, вихiд з неї - у свiдомому вирiшеннi цієї проблеми. Таке вирiшення бачиться в утвердженнi загальноцивiлiзацiйного пiдходу як єдностi iнтересiв пiд впливом базового iнтересу - до виживання, визначеннi стратегiчних шляхiв прогресу людства - i окремих країн, виходячи з тверезого врахування дiї об'єктивних суспiльних законiв i її наслiдкiв.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Американское государство накануне XXI века: стратегия и тактика в экономике / А. А. Дынкин, В. Т. Мусатов, В. А. Федорович и др. - М. : Наука, 1990. - 272 с.

2. Богачева О. Особенности подъема 90-х годов в США // Мир. экон. и международ. отношения. - 1995. - № 1. - 118-124.

3. Борейко А. А. Разновидности рыночного хозяйства // Вест. Моск. ун-та. Серия 6. - 1993. - № 2.-С. 58-75.

4. Борисов