що спотворюють реальну величину капіталу і мають іншу природу.
Коректування розрахункових показників полягають у наступному.
У суму активів, що беруть участь у розрахунку, не включається заборгованість засновників (учасників) по внесках у статутний капітал.
При наявності в підприємства оцінних резервів під знецінення фінансових активів і по сумнівних боргах, суми статей балансу, під якими вони створені, зменшуються на величину створених резервів.
Зі статей пасиву балансу, що беруть участь у розрахунку, виключаються:
резерви по сумнівних боргах;
доходи майбутніх періодів.
На жаль, методологічні основи даного розрахунку пророблені слабко, тому в них відсутній достатній ступінь обґрунтування.
Підводячи теоретичну основу порядку обчислення активів підприємств, необхідно особливу увагу звернути на те, що зміст коректувань активу і пасиву балансу складається у виключенні впливу на величину чистих активів окремих статей бухгалтерського балансу, що є взаємовиключними.
Таким чином. з балансу повинні бути виключені контр-пасивні і контр-активні рахунки (статті), що взаємно компенсують один одного.
Оскільки власні акції, викуплені в акціонерів - це зобов'язання підприємства перед акціонером, тимчасово перетворене в можливість використання внеску акціонера в капітал підприємства для реінвестування прибутку через механізм виплати дивідендів.
Цю операцію необхідно розглядати тільки як рефінансування, зміну власника частки акціонерного капіталу, а не короткострокові вкладення і не зміну стану капіталу підприємства.
Спираючи на викладені раніше підходи теорії капіталу і балансу, логічно затверджувати, що як методологічну основу для обчислення величини поточного капіталу підприємства необхідно застосовувати основне балансове рівняння, а також капітальне рівняння балансу:
А – П = К, чи Активи – Зобов’язання = А (чисті активи)
Капітал чи чисті активи, отримані в результаті розрахунку, являють собою вартість поточного капіталу підприємства, оскільки майно підприємства, очищене від зобов'язань (чисте майно, чистий актив) і прирівнюване до власного капіталу, - фактично є поточним капіталом підприємства.
Таким чином, величину поточного капіталу можна виразити за допомогою рівняння поточного капіталу:
Кс = А - L,
де, А - активи;
L - зобов'язання.
У цьому плані дуже цікавий підхід Г.А.Бахчисарайцева, що ще на початку ХХ століття використовував термін "чистий підприємницький капітал", дорівнюючи його до власного капіталу підприємства [7, с. 8]. На жаль, даний показник він використовував з натхнення, не обґрунтувавши його сутність за допомогою балансових рівнянь.
На підставі викладеного вище є підстави стверджувати, що балансовий метод у обчисленні капіталу найбільше об'єктивно відбиває природу капіталу підприємства і величину показника поточного капіталу, створює методологічну основу для застосування фінансових і управлінських підходів при проведенні оцінки вартості й аналізу капіталу.
Загальну характеристику рахунків обліку власного капіталу можна подано на схемі 1.1 (див. Додатки)
Розглянемо більш детально облік кожної складової власного капіталу.
Облік статутного капіталу. Статутний капітал підприємства, відповідно до нового Плану рахунків, відображається на рахунку 40 "Статутний капітал". Цей рахунок призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.
За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал", згідно з Інструкцією №291, відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.
Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за дебетом з кредитом рахунків:
41 "Пайовий капітал";
45 "Вилучений капітал";
46 "Неоплачений капітал";
67 "Розрахунки з учасниками".
Рахунок 40 "Статутний капітал" кореспондує за кредитом з дебетом рахунків:
41 "Пайовий капітал";
42 "Додатковий капітал";
43 "Резервний капітал";
44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)";
46 "Неоплачений капітал";
67 "Розрахунки з учасниками".
Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал особливої ролі не відіграє. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій.
1. Статутний капітал акціонерного товариства складається із внесків акціонерів. Він відображає власні джерела формування активів і власність акціонерного товариства як юридичної особи. І водночас сума статутного капіталу відображає колективну власність акціонерів, де частка кожного визначається номінальною вартістю придбаних ним акцій.
2. Величина статутного капіталу надає користувачам фінансової звітності підприємства інформацію про мінімальну величину його власного капіталу. Наприклад, якщо у господарському товаристві інші складові власного капіталу можуть зменшуватися власниками за власним бажанням, то для того, щоб зменшити розмір статутного капіталу, необхідно здійснити ряд передбачених законодавством процедур і не мати ніяких претензій зі сторони кредиторів.
Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності.
Облік додаткового капіталу. Додатковий капітал може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Наприклад, номінал акції 100 грн., акція продана за 108 грн. (рис. 1.3)
Додатковий капітал може бути і не вкладений. Це сума вартості до оцінки (1000 грн.) необоротних активів або вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших фізичних або юридичних осіб, та різні види додаткового капіталу.
Наприклад:
Вартість будинку офісу – 100 грн. До оцінено в сумі 8000 грн.
Підприємство одержало санацію від муніципалітету в сумі 10 грн.
Один із засновників підприємства безоплатно передав підприємству друкарську машинку вартістю 500 грн.
Балансова інтерпретація проведень унаочнена на рис. 1.3
Облік резервного капіталу. Резервний капітал – це такий вид капіталу, який не зареєстрований. Цей капітал не може утворитися за рахунок результатів діяльності.
Основні джерела резервного капіталу такі:
додатковий капітал;
нерозподілений прибуток.
Таблиця 1.4
Основні операції з резервного капіталу.
Зміст операції | Дебет рахунка | Кредит рахунка
Рішення засновників: направлено до резервного фонду частину нерозподіленого прибутку |
НП |
РК
Рішенням зборів акціонерів частина резервного капіталу направлена на покриття збитків минулого року. |
РК |
НЗ
Примітка: НП – нерозподілений прибуток,
РК – резервний капітал,
НЗ – непокриті збитки.
Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Нерозподілений прибуток, або непокритий збиток, є складовою власного капіталу і формується за рахунок прибутку, який не був розподілений (тобто спожитий).
Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритого