У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


та-кому випадку, якщо стане очевид-ним, що робота не буде виконана належним чином, замовник, відпо-відно до п. З ст. 849 Цивільного кодексу України має право призна-чити підрядникові строк для усунен-ня недоліків, а при невиконанні під-рядником цієї вимоги — відмовити-ся від договору підряду й вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Положеннями п. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовникові надано право у будь-який час до за-кінчення роботи відмовитися від до-говору підряду, виплативши підряд-никові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збит-ки, завдані розірванням договору. При цьому Цивільний кодекс УРСР надає замов-никові таке право лише за наявності поважних причин, а Цивільний кодекс України — незалеж-но від підстав відмови від договору. Проводячи остаточний розрахунок за таких обставин, слід враховувати й можливе отримання вигоди підряд-ником за рахунок збережених у ньо-го матеріалів, устаткування тощо.

Умовами договору може бути також передбачене звільнення підрядника за деякі недоліки.

Існує також право підрядника на притримання. Притримання – один зі способів забезпечення зобов’язань. Право підрядника на при тримання виникає при несплаті замовником не тільки встановленої ціни підряду, а й іншої суми, що приєднується у зв'язку з виконанням договору. Ці інші суми повинні розумітися широко і включати різноманітні платежі замовника, у тому числі збитки, а також заборгованість за взаємними розрахунками, погоджений авансовий платіж, що приєднується підряднику, неустойку і т.д. Вимоги підрядника, що притримує річ, задовольняються з її вартості та в тому ж порядку, що передбачений для вимог, забезпечених заставою. При безпідставному застосуванні притримання підрядник зобов'язаний відповідно до загальних норм цивільного права відшкодувати замовнику заподіяні йому, збитки.

Також особливий інтерес становить ст. 24 Закону "Про захист прав споживачів" (далі — Закон), в якій, зокрема, зазначено, що при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує і питання про відшкодування мораль-ної шкоди — таким чином, замовник, який зазнав збитків через невиконан-ня (неналежне виконання) підрядни-ком своїх обов'язків, може вимагати відшкодування не лише матеріальних, а й моральних збитків. При цьому, як зазначено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.04.1996 р. "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", при вирішенні вимог споживачів про відшкодування на підставі ст. 24 Закону моральної шко-ди належить керуватися загальними правилами щодо її відшкодування, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду від 3І.01.1995р. "Про судову практику в справах про відшко-дування моральної (немайнової) шко-ди" (далі — Постанова).

Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії виконавця або через його бездіяльність. Розмір же відшкоду-вання моральної шкоди встановлю-ється судом І його визначення не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості робіт, суми неустойки, натомість при його визначенні слід виходити з характе-ру й обсягу моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.

До слова, якщо вимоги про від-шкодування моральної шкоди не вирішувались разом з вимогами про застосування інших заходів захисту прав споживача, то пред'явлення їх у подальшому окремо не суперечить правилам ст. 24 Закону.

Слід звернути увагу ще на один нюанс Постанови: моральна шкода підлягає відшкодуванню, якщо не-правомірні дії (бездіяльність) відпо-відача, які завдають позивачеві мо-ральних або фізичних страждань, почалися до набрання чинності ак-том законодавства, яким встановле-но відповідальність за заподіяння та-кої шкоди, і продовжувалися після набрання ним чинності.

ВИСНОВКИ

Капітальне будівництво - це цілий процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення існуючих об’єктів виробничого і невиробничого призначення.

Значення договорів підряду в будівництві визначається тим, що в умовах ринкової економіки саме договір як угода, що ґрунтується на вільному волевиявленні сторін, стає основним регулятором відносин між учасниками будівництва на всіх етапах інвестиційної діяльності – від проектування до виведення об’єкта на проектну потужність.

Законодавство України встановлює, що будівництво об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду, а конкретніше на умовах підряду на капітальне будівництво.

Договір підряду на капітальне будівництво регулюється великою кількістю нормативно-правових актів. Однак, безсумнівно, центральне місце серед них належить Господарському і Цивільному кодексам. Окремі питання даного договору регулюються Законами України „Про інвестиційну діяльність”, „Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об’єктів”, іншим законами та підзаконними актами України. Слід зауважити, що багато питань регулюються актами союзного законодавства, які вже застаріли і потребують змін.

Згідно ч. І ст.875 Цивільного кодексу за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Істотними умовами у договорі будівельного підряду є ті, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання, оскільки саме вони визначають зміст та особливості цього договору.

Найбільш відомими формами договорів підряду у будівельній практиці є: комплексні (генеральні) угоди; прямі окремі угоди; угоди „під ключ”, особливості яких були розглянуті в даній роботі.

Структуру договірних зв’язків у будівництві утворюють суб’єкти договору будівельного підряду. Це, зокрема, замовник, підрядник, а в багатосторонньому договорі можуть брати


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27