наступного складання технічної документації.
Другий етап підготовчих до будівництва робіт — проектування, яке має за-вершитися комплексом технічної документації. Вона складається з техніко-економічного обґрунтування, креслень, схем, пояснювальної записки до них, специфікації тощо, які визначають обсяг і зміст робіт.
За загальним правилом, проектування об'єкта будівництва може здійснюватися за одну або дві стадії. Одна стадія проектування складається лише з робочого проекту і зведеного кошторису. її застосовують для нескладного будівництва або будівництва за серійним проектом. Для складнішого будів-ництва спочатку розробляється технічний проект зі зведеним кошторисом, а вже потім на його основі — робочий проект (робоча документація) з конкретним кошторисом.
Як уже зазначалося, виконання пошукових і проектних робіт, зокрема для складного будівництва має творчий характер, що відображено у змісті зазна-чених договорів. Хоч ці договори і належать до типу підрядних, у них є елементи творчого характеру, які певною мірою обумовлює зміст прав та обов'язків за цим і договором.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зо-бов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
З дефініції договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт (ст.887 Цивільного кодексу) випливає, що підрядник зобов'язується виконати відповідні роботи за завданням замовника. Тому коментована стаття покладає на замовника обов'язок передати підрядникові вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної доку-ментації.
Відповідно до ст.5 Закону "Про архітектурну діяльність" розроблення проектів об'єктів архітектури та передпроектні роботи здійснюються на підставі вихідних даних для проектування, до яких належать:
архітектурно-планувальне завдання;
завдання на проектування;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта.
Водночас ст.24 Закону "Про планування і забудову територій" визначено, що передумовою для видачі вихідних даних є одержання дозволу на будівництво об'єктів містобудування. Дозвіл на будівництво (це поняття не слід ототожнювати із дозволом на виконання будівельних робіт) видають виконавчі органи відповідних рад, Київ-ської та Севастопольської міських державних адміністрацій у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобу-дівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови.
Архітектурно-планувальне завдання — документ, який містить комплекс місто-будівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування та будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконав-чої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. Архітектурно-планувальне завдання надається замовникові органами місто-будування і архітектури у місячний строк.
Технічні умови — це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепла, енергії, газопостачання, радіофікації, зовніш-нього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетче-ризації, пожежної безпеки, а також особливих умов. Перелік технічних умов щодо інженерного забезпечення конкретного об'єкта архітектури визначається в архі-тектурно-планувальному завданні. Технічні умови надаються замовнику відповід-ними підприємствами, установами і організаціями у 15-денний строк.
Завдання на проектування — документ, в якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будів-ництва і який складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, техніч-них умов. За загальним правилом розроблення завдання на проектування здійснює замовник. Водночас ЦК допускає, що за дорученням замовника завдання на проек-тування може бути підготовлено підрядником. У цьому разі підготовлене підрядником завдання на проектування стає обов'язковим для сторін з моменту його затверд-ження замовником.
В окремих випадках надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов не є обов'язковим. Так, згідно зі ст.27 Закону "Про планування і забудову територій" громадянам, які є власниками (користувачами) земельних ділянок у селах, селищах та містах районного значення, спеціально уповноважений орган з питань містобудування та архітектури може надавати будівельний паспорт об'єкта містобу-дування та погоджувати проектну документацію на будівництво об'єкта містобуду-вання без попереднього надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо його інженерного забезпечення. Перелік об'єктів містобудування, щодо яких застосовується спрощена процедура, а також порядок надання будівельного паспорта встановлюються регіональними правилами забудови.
Правове значення вихідних даних для проектування полягає у тому, що підряд-ник зобов'язаний дотримуватись їх при проведенні проектних та пошукових робіт. Він вправі відступити від вихідних даних тільки зі згоди замовника. Якщо підрядник при виконанні роботи відступить від вихідних даних без згоди замовника, матиме місце неналежне виконання ним зобов'язання за договором.
Кошторисна документація — це сукупність кошторисів (кошторисних розрахун-ків), відомостей кошторисної вартості пускових комплексів, черг будівництва, зведень, витрат, пояснювальних записок до них та відомостей ресурсів, складених на стадії розроблення проектної документації. Вимоги щодо форм, видів, складу, правил скла-дання кошторисної документації визначені у ДБН Д. 1.1 -1 -2000 "Правила визначення вартості будівництва", затверджених наказом Державного комітету будівництва, ар-хітектури та житлової політики України від 27 серпня 2000 р. №174. Водночас вказані Правила є обов'язковими лише у випадках здійснення будівництва за рахунок бюд-жетних коштів та коштів, що належать державним підприємствам. В усіх інших випадках вони мають рекомендаційний характер, і їх. застосування