Планування собівартості проектних робіт здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій з формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог Положень (стандартів) бухгалтерського обліку затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29.03.2002 р. №64.

Собівартість проектних робіт - це виробничі витрати проектної організації, безпосередньо пов'язані з виконанням на замовлення організацій, підприємств, установ та громадян на свій ризик і власними силами проектних робіт, доход від яких був визнаний у звітному періоді.

Собівартість проектних робіт може бути:

плановою, яка визначається з використанням системи економічно обґрунтованих норм і нормативів, а також економічних розрахунків, що відображають підвищення організаційно-технічного рівня проектування внаслідок впровадження ефективних проектних рішень, прогресивної технології, матеріалів, конструкцій та устаткування, передових методів організації виробництва, що відповідають новітнім досягненням науки і техніки, а також сучасним вимогам до якісного рівня архітектури та містобудування й інших техніко-економічних чинників;

фактичною, яка включає витрати на виконання проектних робіт відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Планування витрат на виконання проектних робіт та облік цих витрат здійснюється кожною проектною організацією незалежно від того чи вона є самостійною організацією, чи є відособленим структурним підрозділом організації, на підставі договорів (контрактів) на виконання робіт і надання послуг.

Об'єктом обліку витрат можуть бути: повністю завершені проектно-пошукові роботи - розробка (тема) в цілому, об'єкти проектування, окремі етапи, завдання тощо.

Розрахунок планових витрат, які включаються до складу собівартості проектних робіт, здійснюється проектною організацією та її відособленими структурними підрозділами з метою формування ціни тендерної пропозиції на виконання проектних робіт (проектування об'єкта), щодо яких провадяться торги (тендери); формування перспективних, річних (поточних) і квартальних планів (програми робіт) на основі укладених підрядних контрактів; для прогнозування потреби в обігових коштах; планування прибутку тощо.

Порядок і методи планування собівартості проектних робіт встановлюються проектною організацією самостійно, виходячи з умов виробничої діяльності та згідно з Методичними рекомендаціями. При цьому планова собівартість проектних робіт може визначатись для розробки (теми) в цілому, окремих об'єктів проектування, для відповідного етапу або завдання, відособленого структурного підрозділу чи проектної організації в цілому.

Метою планування собівартості проектних робіт є:

економічно обґрунтоване визначення витрат на виконання проектних робіт;

організація внутрішньогосподарського розрахунку та управлінського обліку у відособлених структурних підрозділах проектної організації;

визначення реальної ціни, за якою проектна організація спроможна виконати проектні роботи, щодо яких провадяться торги (тендери).

Планування витрат на проведення проектних робіт здійснюється на основі розрахунків, результати яких відображаються в калькуляції собівартості об'єкта планування (обліку), в тому числі собівартості робіт, які підлягають виконанню у поточному році, за формою 12.1, приведеною нижче.

З метою визначення суми витрат за статтями калькулювання в цілому по організації (на рік, квартал) може розроблятися "Зведена калькуляція собівартості проектних робіт" (форма 12.2.).

Показники плану собівартості проектних робіт доводяться до підрозділів організації, які беруть участь у їх виконанні.

Витрати на оплату праці основних виконавців (виробничого персоналу), які зайняті на виконанні розробки (теми) в цілому, об'єкта проектування, етапу, завдання тощо, визначаються відповідно до діючої в організації системи оплати праці залежно від термінів проведення робіт, кількості виконавців, їх основної та додаткової заробітної плати за виконану роботу (відпрацьований час) за відрядними розцінками, тарифними ставками, посадовими окладами.

Витрати за статтею "Відрахування на соціальні заходи" визначаються за кожним видом відрахувань, відповідно до встановлених законодавством норм.

Витрати на матеріали, комплектуючі, напівфабрикати та спецустаткування, необхідні для проведення робіт, плануються виходячи з фактичних витрат минулого періоду та цін, діючих на момент складання калькуляції кошторисної вартості робіт.

Витрати на службові відрядження складаються з вартості проїзду, найму приміщення в місці відрядження, добових та інших витрат, які відшкодовуються виконавцям проектних робіт згідно із законодавством.

Витрати на роботи, які плануються виконувати сторонніми підприємствами, установами і організаціями, визначаються у відповідних договорах на підставі календарних планів і калькуляцій собівартості складових етапів проектних робіт.

Під час планування інших витрат у разі потреби провадяться додаткові розрахунки на окремі види затрат.

Загальновиробничі витрати включаються до калькуляції собівартості проектних робіт і є її невід'ємною складовою.

Обсяги адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат, визначаються в цілому по організації в кошторисі цих витрат на рік (квартал). Підставою для складання кошторису вказаних вище витрат є організаційна структура проектної організації, штатний розклад, норми використання матеріалів, енергії для загальногосподарських потреб, потреба в допоміжних матеріалах для утримання і ремонту будинків, споруд тощо. Обчислені обсяги адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат включаються до відповідних кошторисів пропорційно обсягам витрат на оплату праці виробничого персоналу, зайнятого на виконанні конкретних розробок (тем), об'єктів проектування, етапів, завдань, або в установленому проценті від виробничої собівартості проектних робіт по організації в цілому.

Під час планування, обліку і калькулювання собівартості проектних робіт повинна забезпечуватися порівняність планових та звітних даних щодо складу і класифікації витрат.

Відповідальність сторін.

Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві визначають такі нормативні акти, як Закон України «Про архітектурну діяльність» (в ст. 32 якого мовиться, що порушення зако-нодавства про архітектурну діяльність тягне дисциплінарну, адміністра-тивну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із за-конами України); Цивільний і Господарський кодекси України; Правила про договори підряду на капітальне будівництво, Закон України від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (кон-тракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів» (який містить правові засади відповідальності за порушення у сфері будівництва, що здійснюється за рахунок державних коштів і спрямований на посилен-ня договірної дисципліни та відповідальності за цільове та