До суб'єктів господарських відносин у галузі капітального будів-ництва в разі вчинення ними певних правопорушень ст. 322 Господарського кодексу України передбачає відповідальність у вигляді: відшкодування збитків і штраф-них санкцій. У ній сказано: «За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сто-рона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збит-ки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її май-на, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прий-нятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення не-доліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором».

Важливе значення має позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ч. З ст. 322 Господарського кодексу України), яка визначається з дня прийняття роботи за-мовником і становить:

один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття робо-ти, — два роки;

три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття ро-боти, — десять років;

тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

Відповідальність за порушення умов договору підряду на капіталь-не будівництво об'єкта, що здійснюється за рахунок коштів Державно-го бюджету України, республіканського бюджету Автономної Рес-публіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, передбачена Законом від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів». Він визначає, що майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустой-ки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкоджен-ня майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пе-нею), з винної сторони (ст. 3).

Так, у разі порушення з вини підрядника строків завершення вико-нання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених договором, підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт (ст. 4). За порушення з вини замовника строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи він сплачує підряднику за кожний день прострочен-ня неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми прострочено-го платежу. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом тридцяти календарних днів після закінчення встановленого строку пла-тежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніше десяти календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на дев'яносто календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням до-говору в частині, не покритій неустойкою (пенею) (ст. 5).

Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошуко-вих робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Такі недоліки проектно-кошторисної документації можуть проявлятися, наприклад, у невідповідності розробленої проектно-кошторис-ної документації встановленим будівельним, технічним, протипожежним, санітар-ним та іншим нормам та правилам, у відхиленнях від архітектурно-планувального завдання, технічних умов, у проведенні в неповному обсязі пошукових робіт тощо. Підрядник відповідає за недоліки розробленої проектно-кошторисної документації у випадках їх виявлення як при передачі результатів роботи замовникові, так і згодом у процесі будівництва об'єкта чи його експлуатації.

. У разі виявлення замовником вказаних недоліків він має право пред'явити до під-рядника такі вимоги:

Результат робіт, проведених за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, передбачуваний і наперед визначений у договорі. Тоді як результат за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не завжди можна передбачити. Неможливість досягнення результату виконавцем за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт теж вважається результатом, але “негативним”. При досягненні такого “негативного” результату договір вважається виконаним та повинен бути оплачений. Тоді як за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт недосягнення обумовленого результату робіт слід розглядати як невиконання зобов’язання. Саме ризик досягнення передбаченого договором результату лежить в основі розмежування договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт та договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт ризик невиконання договору лягає на підрядника, тому що він в такому випадку, як правило, не має права вимагати плати за роботу. Тоді як за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт ризик виконання робіт несе замовник.

У процесі погодження технічної документації з компетентними державними органами та органами місцевого самоврядування можуть виявитися певні прорахунки, відхилення від встановлених вимог, які треба обов'язково усунути. Усу-нення виявлених недоліків здійснюється за рахунок сторони, з вини якої вони були допущені. Якщо це помилки технічного завдання, виданого замовником, то виявлені недоліки технічної документації