відносини у зв’язку з порушенням антимонопольного законодавства.
Об’єктом дослідження є правопорушення у сфері конкурентних відносин, антимонопольне законодавство України та судова практика по вирішенні спорів щодо порушення антимонопольного законодавства.
Завданням даної роботи є:
визначення теоретичних засад виникнення монополій;
розкриття практики застосування антимонопольного законодавства України;
порівняння антимонопольного законодавства України з антимонопольним законодавством зарубіжних країн;
розгляд критеріїв, на основі яких визначається існування монопольного становища;
позитивні і негативні наслідки існування монополій;
поняття недобросовісної конкуренції та її наслідки.
В даній роботі використовуються наступні методи дослідження:
системний підхід – антимонопольне законодавство розглядалося як система юридичних норм, яка зумовлена економічними дослідженнями і потребами суспільства, пов’язана з іншими законодавчими актами;
факторний аналіз – вивчався як вплив на антимонопольне законодавство таких факторів як економічний розвиток країни, наявність і кількість монополій на ринку, так і вплив антимонопольного законодавства на діяльність компаній-монополістів і результат цього впливу;
метод порівнянь – завдяки порівнянню антимонопольного законодавства різних країн можна виявити джерела його виникнення, ефективність його дії на національних ринках країн.
історичний метод – дозволяє розглянути передумови винекнення та становлення монополізму, формування антимонопольного законодавства України.
Структура кваліфікаційної роботи. Кваліфікаційна робота складається з вступу, першого розділу, де розкривається суть монополій, причини їх утворення; другого розділу, де зображатиметься практика застосування антимонопольного законодавства в Україні, правове становище Антимонопольного комітету України, порядок розгляду матеріалів про порушення антимонопольного законодавства, відповідальність за порушення антимонопольного законодавства України; третього розділу, де міститиметься порівняння норм антимонопольного законодавства України з нормами антимонопольного законодавства США, що дозволить зробити висновки про їх схожість чи відмінність; висновку, та списку використаних джерел.
Розділ 1. Теоретично-правові засади виникнення і становлення монополізму та їх правове регулювання.
1.1. Історія та причини виникнення монополій. Економіко-правова суть та прояви монополій.
Історія винекнення монополій становить тисячі років і сягає глибокої давнини. Ще видатний давньогрецький філософ Арістотель згадував про них, відносячи їх до “мистецтва наживати майно”. Він зазначав, що “вигідно в розумінні наживання майна, якщо хтось зуміє захопити будь-яку монополію”.
Англійський філософ Томас Гоббс описував монополії, створені ще феодальною державою для зарубіжної торгівлі. Він їх називає корпораціями, зазначаючи, що “метою подібної корпорації є збільшення прибутків шляхом монопольного права купівлі і продажу як вдома, так і за кордоном”.
Проте в обох цих випадках поява монополій пов’язувалась із на-копиченням багатства, прибутків, а засобом досягнення цього вважа-лося панівне становище на ринку.
Взагалі монополістичні тенденції в різних формах та з різною си-лою проявлялися на всіх етапах розвитку ринкового суспільства (з IV тисячоліття до н.е. до останньої третини ХІХ ст.), проте панівними вони стають лише наприкінці ХІХ ст. Саме в цей час (а особливо під час економічної кризи 1873 р.) розпочалася їх новітня історія. Взаємопов’язаність цих двох явищ — криз та монополій — показує одну з причин монополізації, а саме: намагання багатьох фірм вбе-регтися від кризових потрясінь у монополістичній практиці. Не випад-ково тогочасна економічна література давала досить дотепну і влучну назву монополіям: “діти криз”[26,с54] .
Що ж являють собою різноманітні монополістичні утворення? У вузькому розумінні монополія означає виключне право на володіння будь-чим або на здійснення якихось заходів. В економічній теорії під монополією розуміють велике підприємство, фірму або об’єднання (спілку), що концентрують значну частину виробництва і збуту пев-ного виду продукції, пануючи на ринку з метою одержання монополь-ного прибутку. Завдяки цьому такі підприємства посідають домінуюче становище на ринку, набувають можливості впливати на процес ціноутворення, домагаючись вигідних для себе цін і, як результат, от-римують більш високі (монопольні) прибутки. Таке домінування дає змогу підприємцю са-мостійно, або разом з іншими підприємцями обмежувати конкуренцію на ринку певного товару[28,с.15].
Загалом монопольного становища бажає досягти кожен підприємець чи підприємство. Це дозволило б йому уникнути цілого ряду проблем та небезпек, пов’язаних з конкуренцією, зайняти привілейовану позицію на ринку. Шляхом концентрації у своїх руках переважної більшості виробництва, маючи так звану господарську владу, такі підприємства в змозі нав’язувати іншим суб’єктам ринко-вих відносин свою волю. По суті справи, це можна вважати підкоренням інтересів суспільства власним інтересам фірми. Чому ж монополії взагалі почали своє існування? В чому поляга-ють причини їх виникнення?
До завоювання підпримцями монопольного становища на ринку ведуть два основні шляхи. Перший з них полягає в концентрації ви-робництва, тобто зосередженні засобів виробництва, працівників та обсягів виробництва на крупних підприємствах. Якщо процес концен-трації виробництва відбувається безперервно протягом тривалого часу, є сталим і внутрішньо необхідним для розвитку економіки, то він вже набуває рис закону концентрації виробництва, дія якого з різною інтенсивністю спостерігалася на всіх етепах розвитку капіталізму. Починаючи з XVI ст. щоб вижити у конкурентній боротьбі, яка була неминучою для процесу концентрації, підприємці були змушені впроваджувати нову техніку, розширювати далі масштаби виробниц-тва. При цьому відбувалося розшарування підприємців на дрібних, середніх та крупних. І саме перед найкрупнішими з них нарешті по-стала проблема вибору: або продовжувати між собою виснажливу боротьбу, яку однозначно б “пережили” не всі, або дійти згоди щодо масштабів виробництва, цін, ринків збуту тощо. Звичайно, далеко-глядні виробники віддавали перевагу другому шляху і укладали між собою угоди (гласні і негласні, таємні), які й зараз є однією з найха-рактерніших рис монополізації економіки. Отже, як можна бачити, ви-никнення підприємств-монополістів — закономірний етап розвитку продуктивних сил, еволюції ринку.
Існує також інший шлях, внаслідок якого монополії виникають набагато швидше, ніж внаслідок концентрації. Мається на увазі цен-тралізація виробництва і капіталу, тобто добровільне об’єднання компаній або поглинання фірмами-переможцями банкрутів. Цен-тралізація капіталу — це збільшення розмірів