За деякі види антиконкурентних дій, що завдали великої майнової шкоди, передбачена кримінальна відповідальність. Так, стаття 228 Кримінального Кодексу України передбачає відповідальність за примушування до антиконку-рентних узгоджених дій; стаття 229 — за незаконне використання знаків для товарів та послуг, фірмового найменування та кваліфікованого за-значення походження товару; статті 231—232 — за посягання на інфор-мацію, що становить комерційну таємницю.

Розділ 3. Порівняльний аналіз антимонопольного законодавства України з антимонопольним законодавством зарубіжних країн.

3.1. Порівняльний аналіз антимонопольного законодавства України з антимонопольним законодавством зарубіжних країн.

Антимонопольне законодавство у всьому світі є доволі молодим. Найстарішим законом, який регулював відносини, пов’язані з конкуренцією є американський Закон Шермана – прийнятий в 1890 році. Тим не менше у сучасному світі законодавче визначення правил економічної конкуренції належить до найбільш важливих важелів регулювання ринкової економіки. Свідчення цьому – свого роду “бум” антимонопольного законодавства, що стався в останньому десятиріччі ХХ століття. Якщо в 1990 році відповідні закони діяли у 24 країнах, то нині, за даними Організації Об”єднаних Націй, антимонопольне законодавство існує або підготовлено до прийняття майже у ста державах світу.

Основний федеральний антимонопольний закон Сполучених Штатів — Закон Шермана, прийнятий у 1890 р., — був політичною протидією широкому розповсюдженню великих об'єднань компаній або трестів, які утворилися у 80-х роках XIX ст. [17, с. 106] Жорстока економічна депресія мала наслідком таку практику ціноут-ворення, що була згубною для фірм у деяких галузях економічної діяльності. Щоб уникнути руйнівної конкуренції, що супроводжувала цей процес, у багатьох галу-зях промисловості створювалися трести, зокрема нафтовий, м'ясопереробний, цу-кровий, свинцевий, вугільний. З метою захисту від еко-номічного тиску нових трестів, на підтримку цього закону піднялися організації фермерів, професійні спілки та малі підприємці.

Передумовою прийняття у США Закону Шермана були наступні історичні обставини.Після громадянської війни (1862-1865) залізниці зв’язали між собою всі регіони країни, сприяючи створенню національних ринків. У відповідь на такі розширення ринків і з метою обмеження випуску створювалися корпорації, що за розмірами перевищували ті, що існували раніше, при чому багато з них утворились шляхом злиття конкуруючих фірм. Наприклад, компанія “Амерікан Тобакос”, заснована в 1890 р., виробляла майже 100% сигарет у США. Фермери і дрібні бізнесмени відчували загрозу від цих нових гігантів .

Розділ 1 Закону Шермана стверджує, що будь-який контракт, об’єднання, таємна домовленість, направлена на обмеження торгівлі або комерції вважається протизаконним (див. Додаток 1).

Розділ 2 цього ж закону вказує, що монопо-лізація, спроба моно-полізації, а також об’єднання або та-єм-на згода з метою монополізації будь-якої частини торгів-лі або комерції відно-сяться до незаконних дій (див. Додаток 2).

За порушення цього Закону, покаранням для порушників може бути ув'язнення та/або штраф.

Конгрес надавав можливість судам вирішувати, якого роду дії вважати тими, що обмежують торгівлю, і що розуміти під “монополізацією ринку”. Інтерпретація суддями Закону Шермана, так як і конституції США протягом часу мінялась.У період між 1897 – 1904 р.р., коли картелі вважалися незаконними, а злиття, що приводили до утворення монополій виявлялися в рамках закону, економіка США зазнала значних змін внаслідок цього роду об’єднань.

Внаслідок незадоволення Законом Шермана, у 1914 р. було прийнято два дода-ткових закони: Закон Клейтона і Закон про Федеральну торгову комісію. Перший був розроблений для чіткішого визна-чення діяльності, спрямованої проти конкуренції. Він проголошував протизакон-ними: цінову дискримінацію; угоди, що нав'язують умови, які обмежують діяль-ність контрагентів; угоди, які надають торговцеві виключне право продажу; злиття компаній-конкурентів. Проте ці дії вва-жалися незаконними, лише коли вони "істотно послабляли конкуренцію чи були спрямовані на утворення монополії"". На основі Закону про Федеральну торгову комісію була створена Федеральна торгова комісія (ФТК) в якості експертного органу, що допомагав Міністерству Юстиції вводити в життя антитрестівські закони.

Закон Шермана, Закон Клейтона, Закон про ФТК утворюють правову базу антимонопольної політики США. Формулювання цих законів є зага-льним, а тлумачення їх у конкретних випадках залишено судам. Крім того кожен штат має власне антимонопольне законодавство, дотримання якого забезпечує генера-льний прокурор відповідного штату. Спеціальним відомством, яке регулює відносини в сфері антимонопольної політики є Антимонопольний відділ Міністерства юстиції США.

Важливе правове значення має конкурентне законодавство ЄС. Його джерелами є :

Римська угода (1957)

Регламент №17 від 06.02.62р.

Регламент №19/65 від 02.03.65р.

Директиви і розпорядження Коомісії ЄС.

Римська угода (1957р.)Їперший правовий документ в Європі в якій поряд із створенням спільного ринку викладені правила захисту конкуренції.Зокрема, Ст.81 визначає підходи ЄС до контролю за узгодженими діями,забороняє угоди і узгоджені дії між підприємствами, що можуть вплинути на торгівлю між державами-учасницями і метою яких є усунення , обмеження чи перекручення конкурентних відносин на спільному ринку.[20,с.50]

Досвід розвитку зарубіжних країн свідчить, що ринкова система, в тому числі конкуреннція , може нормально функціонувати тільки при відповідному правовому забезпеченні добросовісної поведінки на ринку .[19,с.11]

Українське антимонопольне законодавство почало формуватись значно пізніше, ніж в інших європейських державах, це пов’язано з належністю нашої держави до так званих постсоціалістичних держав.Враховуючи, що на початку 1990-х років в українській економіці суцільно панував монополізм, головний наголос у законах, які розроблялися та приймалися в той час, робився на його подоланні та обмеженні. Українське законодавство, що регулює економічну конкуренцію, було започатковане насамперед, як антимонопольне законодавство. Його основу склали прийнятий у лютому 1992 року Закон “Про Антимонопольний комітет України” від 26 листопада 1993 року. Виключно важливу роль у створенні системи антимонопольного