Економічне прогнозування - це процес розробки економічних прогнозів. Він грунтується на вивченні закономірностей розвитку різних економічних явищ і процесів, виявляє найбільш ймовірні та альтернативні шляхи їх розвитку і дає базу для вибору та обгрунтування економічної політики на перспективу.

Об'єктом прогнозування є економічні, соціальні, науково-технічні та піші явища й процеси в економіці країни, її галузях і комплексах. Предметом економічного прогнозування є якісні та кількісні зміни, які відбуваються в економіці під впливом сукупних або окремих факторів у межах періоду, що прогнозується.

Об'єктом економічного і соціального прогнозування виступає економічний і соціальний потенціал України, який включає: сукупність розвіданих, нерозвіданих і використовуваних природних ресурсів, джерел енергії, науково-технічний потенціал, що охоплює сукупність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, сфери науки і наукового обслуговування, нагромаджених знань у галузі суспільних, природничих, технічних наук, а також передового досвіду, яким володіє і може використати держава, промислово-виробничий потенціал, що охоплює сукупність галузей промислового виробництва, будівельної індустрії, транспорту і зв'язку, їх виробничих потужностей, основних фондів і трудових ресурсів; сільськогосподарський потенціал - сукупність трудових ресурсів, зайнятих в сільськогосподарському виробництві, технічних засобів оснащення, ресурсів рослинництва, а також лісових і водних ресурсів; потенціал соціального розвитку, який охоплює такі галузі, як охорона здоров'я, культура і мистецтво, спорт, туризм, різні види громадської діяльності, приміщення і споруди, які забезпечують життєдіяльність населення.

Суб'єктом прогнозування виступає держава в особі державних органів управління певного ієрархічного рівня, економічні служби органів місцевого самоврядування, а також економічні служби підприємств та організацій різних форм власності. [8]

Ведення економічного і соціального прогнозування передбачає вивчення потенціалу України (регіону, галузі, підприємства),зокрема, економічного і соціального (сукупності трудових ресурсів, розвіданих, нерозвіданих і використовуваних природних ресурсів, джерел енергії), науково-технічного (сукупність трудових, матеріальних, фінансових ресурсів сфери науки і наукового обслуговування, нагромаджених знань у галузі суспільних, природничих, технічних наук, а також передового досвіду), промислово-виробничого (сукупність галузей промислового виробництва, будівельної індустрії, транспорту і зв'язку, їхніх виробничих потужностей, основних фондів і трудових ресурсів), сільськогосподарського (сукупність трудових ресурсів, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, технічних засобів, ресурсів рослинництва, а також лісних і водних), потенціалу соціального розвитку (охорони здоров'я, культури і мистецтва, спорту, туризму, загальної і професійної освіти, підготовки фахівців вищої кваліфікації, різних видів громадської діяльності, об'єктів соціальної інфраструктури).

Головні функції прогнозування такі:

науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів і тенденцій;

дослідження об'єктивних зв'язків соціально-економічних явищ господарського розвитку у конкретних умовах;

оцінка сформованого рівня розвитку конкретної ситуації і виявлення тенденцій, які можуть скластися у майбутньому, передбачення нових ситуацій та їхня оцінка;

виявлення можливих альтернатив розвитку економіки у перспективі, нагромадження наукового матеріалу для обгрунтованого вибору певних рішень.

Для виконання зазначених функцій соціально-економічне прогнозування повинне ґрунтуватися на певних принципах, а саме: системності, наукової обґрунтованості, альтернативності, адекватності.

Принцип системності прогнозування, за визначенням О. Анчишкіна, означає, що, з одного боку, економіку розглядають як єдиний об'єкт, а з іншого, - як сукупність порівняно самостійних напрямів (блоків) прогнозування. Цей підхід передбачає побудову прогнозу на підставі системи методів і моделей. Системність означає певну черговість використання моделей для формування прогнозу економічного і соціального розвитку країни, регіону галузі тощо. [2]

Прогноз економічної активності

Приймаючи рішення щодо інвестицій і обсягів виробництва, підприємці виходять із певних міркувань про майбутнє. Якщо, на їхню думку, наступний рік принесе депресію, то вони будуть намагатися зменшити інвестиції уже тепер. Якщо, навпаки, вони очікують, що через чотири місяці ціни значно зростуть, вони уже сьогодні поспішатимуть закуповувати товари, розширювати обладнання і будівництво.

Так же особи, які грають на біржі, хотіли би знати майбутнє, щоби мати змогу отримувати прибуток від купівлі і продажу акцій. І, що ще важливе для нас, вашінгтонські політики також хотіли би мати уявлення про розміри національного доходу у наступному році, щоби вчасно вжити заходів у фіскальній та кредитно-грошовій сферах.

Сьогодні статистики й економісти не можуть дати точні прогнози. Часом їхні підрахунки виявляються цілком помилковими. Проте від них вимагають, щоби вони робили все можливе, оскільки відмова від складання прогнозу, як правило, пов'язана з деяким домислюваним прогнозом. Але виявляється, що середній рівень точності тривалих прогнозів, складених не економістами, ще гірший, ніж рівень прогнозів досвідчених статистиків-економістів.

Якого методу дотримуються кращі прогнозисти? Подаємо декілька положень, що відбивають звичайну практику.

1. Вони дуже уважно стежать за всією статистикою національного доходу, беруть дані, які відбивають динаміку валового національного продукту (GNP) за кожен квартал, особистого доходу за кожен місяць, нового будівництва, затрат на обладнання, важливих змін у товаро-матеріальних запасах за короткий період, а також оцінки очікуваних державних витрат і податків. Вони спостерігають також за цінами і опублікованими Федеральним резервним управлінням щомісячними індексами обсягів виробництва. Крім того, вони стежать за багатьма стати

стичними показниками, коли вони стають доступними: продажем універсальних магазинів за кожен тиждень; продажем спеціалізованих магазинів ("Вулвортс", "Дж. К. Пенні" та ін.) І магазинів, що здійснюють реалізацію поштою ("Сіерс", "Уорд" та ін.), за кожен місяць; новими замовленнями і змінами товаро-матеріальних запасів в обробній промисловості і торгівлі за кожен місяць.

2. Після війни особи, що складають прогнози, можуть вивчати різноманітні огляди майбутніх подій. Опитування фірми "Мак Гроу-Хілл" про інвестиційні наміри підприємців і офіційні опитування на ту ж тему, а також огляди, подані спільно журналом "Ньюс-уік" і Національною радою промислових конференцій, є найбільш важливими для оцінки інвестицій. Відомості із