Вибіркові обмеження Центру споживання Мічіганського університету дають інформацію про те, чи схильні взагалі споживачі купувати і які їх наміри щодо витрат.

Фірма „Дан енд Бредстріт” а також журнал „Фортун” часто наводять результати опитування бізнесменів щодо їхніх теперішніх і майбутніх намірів. У Європі ця техніка опитувань стовпів бізнесу також набула великого розвитку.

3. Багато з тих, хто займається прогнозами, намагаються побудувати модель типу „C + I + G”, щоб отримати приблизні розрахунки майбутніх змін. Вони оперують рядом можливих відповідей, а не однією, та ще взятою з до другого десятинного знака.

4. Деякі автори підкріплюють ці приблизні розрахунки розглядом такого питання: чи багато хто виявляє часові ряди? Чи не починають відомі всім „ провідні” статистичні показники (тижнева кількість відпрацьованих годин, нові замовлення, курси акцій, будівництво, банкрутства у зворотній залежності) відбивати зміни загального напряму від піднесення до падіння.

Економічні відділи є прибутковими для будь-якої компанії і необхідним в уряді будь-якої країни. [8]

Циклічність у розвитку української економіки

Ретроспективне дослідження механізму регулювання національної макроекономічної системи у поєднанні з досвідом країн з розвинутими ринковими відносинами дозволяє виявити основні детермінанти циклічності. Перехід до незалежного управління в Україні відбувся в умовах, коли адміністративно-командна система досягла такого стану, в якому не могла цілком контролювати економічну ситуацію. Руйнування механізму регулювання на інституціональному рівні відбулося в результаті втрати здатності до підтримання керованого стану. Перехід до регулюючих функцій управління із застосуванням ринкових механізмів полягає в усуненні тотального контролю на всіх рівнях макросистеми, що загострює ті суперечності, які раніше стримувалися.

Проблеми досягнення стійких макроекономічних параметрів вийшли на передній план. Стабільному розвитку мало сприяти штучне усунення негативних явищ, властивих ринковим економічним відносинам: інфляції, безробіття, коливань ставки банківського кредиту (який для системи такого типу управління практично не мав значення, оскільки підприємства фінансувалися з центру, незалежно від результатів роботи). На момент здобуття незалежності перестали діяти активні державні заходи у вигляді єдиної економічної політики, спрямованої на регулювання виробництва, дотримання балансу попиту та пропозиції, нарощування і розширення виробничих потужностей, модернізації та створення нових робочих місць, регулярного оновлення основних виробничих фондів.

Наслідком усунення стримуючого впливу державного регулювання став прояв реального економічного стану. Негативний рух кривої одного з основних показників розвитку, що спостерігається в перші роки незалежності, показує глибину проблем, що підлягають вирішенню. Накладення векторів проблем, зумовлених функціонуванням національної економіки в попередні періоди, на ті, які виникли з усуненням адміністративно-командної системи управління, призвело до від'ємного показника приросту реального ВВП.

Циклічний характер змін у прирості ВВП дає можливість говорити про усунення стримуючих факторів штучного походження. Завдання переходу регулюючого механізму державного управління від реактивної до стратегічної спрямованості сьогодні є одним з найбільш актуальних.

Зміна темпів приросту реального ВВП України за 1990-2002 рр. має явний циклічний характер. У 1990-1994 рр. спостерігається значний спад цього показника (від -3,4% до -23%) з наступними піднесенням у 2001 р. (+9,2%) і зниженням у 2002 р. (+5,2%)1. Модель лінійного тренду, побудована за річними показниками, має вигляд функції: у = 1,756х - 18,008 при коефіцієнті детермінації 0,5432, що вказує на стійку тенденцію до розвитку. Характер впливу механізму регулювання виявляється через вплив на зміни в етапах циклічності, що розглядаються відносно лінії тренду (див. рисунок).

Зміна темпів приросту реального ВВП України за 1990-2002 рр. має явний циклічний характер. У 1990-1994 рр. спостерігається значний спад цього показника (від -3,4% до -23%) з наступними піднесенням у 2001 р. (+9,2%) і зниженням у 2002 р. (+5,2%)1. Модель лінійного тренду, побудована за річними показниками, має вигляд функції: у = 1,756х - 18,008 при коефіцієнті детермінації 0,5432, що вказує на стійку тенденцію до розвитку. Характер впливу механізму регулювання виявляється через вплив на змін Зміна темпів приросту реального ВВП України за 1990-2002 рр. має явний циклічний характер. У 1990-1994 рр. спостерігається значний спад цього показника (від -3,4% до -23%) з наступними піднесенням у 2001 р. (+9,2%) і зниженням у 2002 р. (+5,2%)1. Модель лінійного тренду, побудована за річними показниками, має вигляд функції: у = 1,756х - 18,008 при коефіцієнті детермінації 0,5432, що вказує на стійку тенденцію до розвитку. Характер впливу механізму регулювання виявляється через вплив на зміни в етапах циклічності, що розглядаються відносно лінії тренду (див. рисунок).

10

5

0

-5

:1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 -1,7 -0,2

Роки

1999 2000 2001 2002 2003

Циклічність приросту реального ВВП в Україні

Для виявлення вкладу механізму управління в динаміку приросту реального ВВП необхідна конкретизація складових цього показника. У межах першого циклу слід за-значити, що була переборена глибока депресія 1993—1995 рр. з виходом у 1997 р. на рівень 1990 р. (-3,4% і, відповідно, -3,2%). Період циклу в даному випадку становить 7 років, що відповідає класичним положенням періодизації циклічності розвитку макроекономічних систем. Однак за пожвавленням і піднесенням 1995-1997 рр. настає не нова криза, а стабільний розвиток до 1999 р. з виходом на етапи пожвавлення і піднесення в 2000-2001 рр.

При формальному підході до питання циклічності період 1997-1999 рр. може бути визначений як криза через те, що темп приросту реального ВВП до кінця періо-ду наближається до лінії тренду розвитку. Але та обставина, що показники цього етапу практично збігаються із загальним позитивним трендом, дозволяє характери-зувати його не інакше, як стабільний розвиток. Те, що етап 1997-1999 рр. не